Справа № 22-5905-2006 рік                       Головуючий 1 інстанції  Панас Н.Л.

Категорія 37                                                                            Доповідач Азевич В.Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня   2006 р .                                                  Апеляційний суд Донецької області  в складі:

головуючого:  Ювченко Л.П.,  

суддів  Бабакової Г.А., Азевича В.Б.

при секретарі   Тума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення Пролетарського районного   суду  м. Донецька   від 25 квітня  2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат,

                    ВСТАНОВИВ:    

    У березні 2006 року  ОСОБА_2  звернулася з зазначеним позовом до суду. Свої вимоги позивачка  мотивувала тим, що  вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем у період з 01.04.2002 року по 30.08.2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_3, батьком якого є відповідач. Останній свого батьківства не оспорює, але відмовився подавати заяву до органів РАЦС. Він через своїх батьків надає матеріальну допомогу на утримання сина, яка є недостатньою. Окрім того, син хворіє та перебуває на диспансерному обліку, в зв’язку з чим потребує додаткових витрат.

    У судовому засіданні вона підтримала свої позовні вимоги та просили визнати відповідача батьком дитини, стягнути з нього на її користь на утримання сина аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і додаткові витрати у розмірі 100 грн. щомісяця.

    Відповідач позов про визнання батьківства не оспорював тому, що він дійсно є батьком дитини. При визначені розміру аліментів, просив суд урахувати його матеріальне становище, розмір заробітної плати, наявність у нього непрацездатних батьків -  батька інваліда та матері пенсійного віку, неповнолітньої дитини від іншого шлюбу.

    Рішенням Пролетарського  районного суду м. Донецька від 25 квітня  2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені у повному обсязі. Відповідач визнаний батьком дитини, та з нього на користь позивачки на утримання сина стягнуто аліменти у розмірі 1\3 частини всіх видів доходу, додаткові витрати у розмірі 100 грн. щомісяця, судовий збір на користь держави – 59-50 грн., і витрати на інформаційне-технічне забезпечення – 37-50 грн.

      На дане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій   просить змінити  рішення суду першої інстанції в частині визначення розмірі аліментів та додаткових витрат, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.  Апелянт зазначає, що суд при вирішенні цього питання не урахував його матеріальний стан, наявність у нього непрацездатних батьків -  батька інваліда 2 групи та матері пенсійного віку, неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, які проживають разом з ним.

     Відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги. Просили змінити рішення, та постановити нове про стягнення аліментів у розмірі 1\4 частини від усіх видів доходу. Відносно  додаткових витрат, відповідач згоден їх оплачувати за фактично витратами, які буде нести  позивачка.  

    Позивачка згодна з вимогами апелянта відносно зменшення аліментів до 1\4 частини всіх видів доходу ( заробітку ), але вважає, що додаткові витрати у розмірі 100 грн. щомісяця відповідають у середньому її витратам, які вона понесла за 6 місяців перед зверненням до суду. Саме у такому розмірі відповідач добровільно надавав їй допомогу на утримання сина. Сплачувати додаткові витрати відповідач буде до видужання дитини.

    Заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Згідно зі ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

    Задовольняючи позов про стягнення аліментів і визначаючих їх у розмірі 1\3 частині від усіх видів доходу відповідача, суд, відповідно до вимог ст. 182 СК України  не   урахував матеріальне становище платника аліментів.   З довідок з місця роботи відповідача  вбачається, що його заробітна плата за лютий – березень 2006 року склала 350 грн., а у вересні – грудні 2005 року – 332 грн.  (а.с. 33, 32 ) Зазначаючи, що ОСОБА_4 проживає разом з непрацездатними батьками, та те, що з нього стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд вирішив за можливе стягнути з нього аліменти у розмірі 1\3 частини від усіх видів його доходу та додаткові витрати у розмірі 100 грн. щомісяця.

Але з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають  обставинам справи.

Згідно зі ст. 182, 185 СК України при визначені розміру аліментів і додаткових витрат на дитину, суд враховує стан здоров’я та  матеріальне становище дитини і платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182  СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може буту меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням зазначених обставин та думки сторін, апеляційний суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1\4 частини від усіх  видів його доходу заробітку.    При визначені розміру аліменти  суд враховує  матеріальне становище відповідача, наявність у нього непрацездатних батьків -  батька інваліда 2 групи та матері пенсійного віку, неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, які проживають разом з ним. Апеляційний суд вважає за можливе визначити розмір додаткових витрат на дитину у розмірі 50 грн. щомісяця, бо він відповідає  витратам  на лікування дитини та матеріальному стану відповідача.

Окрім того,  у резолютивній частині, стосовно задоволення  позову про визнання батьківства, суд не зазначив відомості щодо громадянства батька - ОСОБА_1, який є громадянином України.  Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” відповідно до ст. ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу  
України рішення, щодо визнання батьківства ( материнства ) має ґрунтуватися на перевірених судом даних, а його резолютивна частина – містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства ( материнства ) в органах РАЦС ( прізвища, ім’я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх  народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Суд стягнув з відповідача  витрати на інформаційне-технічне  забезпечення без урахування положень п. 5   Порядку оплати витрат з  інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ від 21 грудня 2005 року № 1258, а саме стягнув  їх за усіма позовними вимогами у розмірі 37.50 грн., а не за справою за найбільшим розміром. Витрати з розгляду справ позовного провадження найбільші за розміром, та згідно з п. 1 Додатку до даного Порядку складають 30 грн.      Таким чином, витрати на  інформаційне-технічне  забезпечення підлягають  стягненню у розмірі 30 грн.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає можливим  на підставі ст. 307  ч. 1 п. 3 ЦПК України змінити рішення  у частині визначення розміру аліментів, додаткових витрат, та стягнення витрат на інформаційне-технічне  забезпечення, а також доповнити рішення даними відносно громадянства батька дитини.  

    В іншій  частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. ст. 218,  303,  304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 3, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, апеляційний суд

                       ВИРІШИВ:

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_1    задовольнити частково.

    Рішення    Пролетарського районного   суду  м. Донецька   від 25 квітня  2006 року    змінити.            

    Стягнути з  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця  м.  Донецька, на користь  ОСОБА_2  аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 березня 2006 року  до повноліття дитини.

    Стягнути з  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця  м.  Донецька, на користь  ОСОБА_2  додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50 ( п’ятдесят ) грн. щомісяця починаючи з 30 березня 2006 року до одужання дитини.

    Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця  м.  Донецька, витрати на  інформаційне-технічне  забезпечення у розмірі 30 ( тридцять  ) грн. : отримувач – Державне підприємство „Судовий інформаційний центр”, код ЄДРПОУ – 30045370, розрахунковий рахунок – 26001014180002, банк – Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний” м. Львів, МФО банку – 325707.

      Доповнити   резолютивну частину рішення  Пролетарського районного   суду  м. Донецька   від 25 квітня  2006 року    стосовно визнання батьківства після слів „ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3”, словами „громадянин України”.  

В іншій частині рішення залишити без змін.

            Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.      

Головуючий :

Судді: