Справа № 2-а-2462/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідько В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконними дій та зобов»язання здійснити нарахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача вказуючи на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і встановлена інвалідність 3 групи із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (далі – Закон) він, як учасник ліквідації на Чорнобильській АЕС який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 6-ти кратних мінімальних заробітних плат. Проте, зазначена допомога не була нарахована в повному обсязі, зокрема у 2008, 2009 роках Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було виплачено лише 90 грн. в 2008 році та 90 грн. 2009 році, а тому просить суд визнати незаконними дії відповідача та зобов»язати його здійснити нарахування і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі визначеному ст.48 Закону №796-Х11.
В судове засідання позивач не з‘явився, однак у подав заяву в якій просить задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі та слухати справу за його відсутності у письмовому провадженні.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до суду також не з‘явився, але подав письмове клопотання про розгляд даної справи у письмовому провадженні, та заперечення в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на ті обставини, що щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 була виплачена згідно діючого законодавства, оскільки вважає спеціальні норми відповідних Законів України “Про Державний бюджет України” щорічно зупиняли дію статті 48 Закону № 796-Х11 і тому позивачу була нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн. у 2008 році та 90 грн. у 2009 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Свою правову позицію про безпідставність вимог позивача, представник відповідача обгрунтовує і тим, що всі ці роки було відсутнє належне бюджетне фінансування для виконання положень ст.48 Закону №796-Х11, що не є виною відповідача у даній справі, крім того просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача унаслідок пропуску 1-річного строку звернення до адміністративного суду.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Так, дійсно безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 був визнаний постраждалим і став інвалідом 3 групи із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відтак він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 6-ти кратних мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.48 Закону №796-Х11, що підтверджується копією відповідного посвідчення. (а.с. 5).
Проти цього в своєму запереченні не заперечила і сторона відповідача, однак, у своїх просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наведені вище, вважаючи правильною виплату позивачу одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за вимогами ст.48 Закону №796-Х11, із-за фактичного незабезпечення такого фінансування із держбюджету.
Суд, приймаючи рішення у даній справі приходить до висновку задовольнити вимоги позивача про визнання незаконними дій та зобов»язання здійснити нарахування і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 6-ти кратних мінімальних заробітних плат, оскільки, таке право позивача гарантовано ст.48 Закону №796-Х11 і не може бути обмежене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на яку посилається представник відповідача і вказує про фактичне незабезпечення такого фінансування із держбюджету з виплат щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 6-ти мінімальних заробітних плат.
До таких висновків суд приходить згідно приписів ст.9 КАС України керуючись принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов”язком держави (стаття 3), права і свободи людини є є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22). Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1п.19).
За таких обставин суд не вважає заслуговуючою на увагу позицію відповідача та його посилання на встановлені ще в 2005році постановою КМУ №562 про розмір відшкодування у розмірі 90 грн., як на підставу відмовити у задоволенні вимог позивача, оскільки, виходячи з пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону №796-Х11 та відповідних Законів України “Про Державний бюджет України…” на 2008 та 2009 роки про відповідні розміри мінімальної заробітної плати, а не Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005року.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст.48 Закону №796-Х11 приходить до висновку забов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за 2008 - 2009 роки щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 6-ти мінімальних заробітних плат, із врахуванням уже фактично виплачених сум позивачу.
При цьому, суд вважає необхідно частково задовольнити вимоги позивача, відмовити йому у задоволенні вимог за 2008рік враховуючи позицію представника відповідача та керуючись положеннями ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки позивач без поважних причин пропустив 1-річний строк звернення до суду в цій частині позовних вимог.
На підставі викладеного та ст.ст.3,21,22 Конституції України, ст.48 ч.1 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (з наступними змінами), керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області в частині недонарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік, як інваліду війни 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 6-ми мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (з наступними змінами).
В задоволенні решти вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити унаслідок пропуску строку звернення до суду.
Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5ст.186 КАС України.
Головуючий суддя