Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/21/23

У Х В А Л А

14 грудня 2023 року         місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого – ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , внесеного у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

11 грудня 2023 року захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, продовженого ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року, з тримання під вартою на будь – який інший більш м`який запобіжний захід, що не передбачає тримання під вартою та надасть можливість обвинуваченому отримувати необхідну медичну допомогу.

Документи в обґрунтування клопотання були надані захисником суду безпосередньо у судовому засіданні, яке відбулося 14 грудня 2023 року.

Зазначене клопотання вмотивоване тим, що обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою наразі становить реальну загрозу його здоров`ю та життю.

При цьому захисник доводить до відома суду, що ОСОБА_6 з 2014 року, після перенесеної операції, має значні ускладнення та обмеження по стану здоров`я, що згодом призвело до наявності певних хвороб, які мають хронічний характер та становлять значні перешкоди для нормальної життєдіяльності людини. Деякі з таких хвороб, в разі неможливості їх лікування можуть мати вкрай негативні наслідки для обвинуваченого.

ОСОБА_6 декілька разів звертався до медичної частини Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» із скаргами на стан здоров`я, однак працівниками слідчого ізолятора йому було роз`яснено, що в них відсутні кваліфіковані лікарі, медичне обладнання та ліки, які життєво необхідні при таких захворюваннях, а тому його звернення до медичної частини або зовсім були проігноровані, або обвинуваченому надавався лише поверхневий огляд черговим лікарем.

У подальшому, під час огляду обвинуваченого лікарем закладу охорони здоров`я, у ОСОБА_6 було діагностовано загострення ряду хронічних хвороб.

Також захисник зазначив, що діагностовані у обвинуваченого хвороби, без їх лікування, можуть спровокувати розвиток дуже небезпечних для життя людини хвороб, що мають навіть летальні наслідки.

Разом із цим ОСОБА_6 було рекомендовано, як найшвидше пройти додаткове медичне обстеження та лікування в багатопрофільній спеціалізованій лікарні, куди обвинувачений був доставлений лише 31 жовтня 2023 року, через 14 днів після проведення огляду, та звідки він був виписаний 03 листопада 2023 року, як зазначив захисник, через втручання та на вимоги працівників Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

Крім того, із змісту клопотання вбачається, що під час перебування ОСОБА_6 під вартою значно погіршився стан його здоров`я, у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» він не отримує належної медичної допомоги, у тому числі у зв`язку із відсутністю у ній лікарів відповідного профілю, ліків та обладнання.

У той же час низькій рівень медичної допомоги ув`язненим та засудженим слідчого ізолятора в умовах Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально – виконавчої служби України» у Харківській та Луганський областях, був встановлений за результатами моніторингового візиту секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про що викладено у звіті від 24 серпня 2023 року.

На даний час обвинувачений почуває себе вкрай погано, йому рекомендоване планове системне амбулаторне динамічне спостереження, він потребує спеціалізованої медичної допомоги, яка не може бути йому надана в умовах медичної частини слідчого ізолятора.

Зволікання із лікуванням обвинуваченого ОСОБА_6 може мати вкрай негативні наслідки.

На підставі викладеного, з урахуванням думки лікарів та спеціалістів, враховуючи вкрай вразливий стан здоров`я ОСОБА_6 , сторона захисту просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на будь – який інший, що надасть можливість останньому отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховування від суду, незаконного спливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, захисник зазначив, що ОСОБА_6 має досить тяжкі хронічні захворювання, а відтак незадовільне самопочуття, потребує нагляду лікарів, наслідком чого є обмеження у переміщенні, що у свою чергу ставить під сумнів твердження про можливість і бажання його переховування чи вільного переміщення територією України.

На законодавчому рівні, у зв`язку із веденням воєнного стану, ОСОБА_6 позбавлений реальної можливості перетнути кордон України, до того ж останній здав на зберігання до органу Національної поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Жодних беззаперечних доказів здійснення незаконного впливу з боку ОСОБА_6 на учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілого і свідків, стороною обвинувачення до суду не надано, як і не надано об`єктивних даних щодо існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Отже, сторона захисту вважає, що наявність вказаних ризиків щодо ОСОБА_6 стороною обвинувачення не доведена та не підтверджена допустимими доказами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , посилаючись на дані, що містяться у наданих документах, клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, зазначивши про те, що ризиків для тримання під вартою не існує.

Що стосується ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, стороною захисту зазначено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, де мешкає разом із сім`єю, має на утриманні малолітню дитину.

Крім того, сторона захисту підкреслила, що починаючи з 2014 року ОСОБА_6 має незадовільний стан здоров`я, який на даний час погіршився і він потребує лікування.

Разом із цим обвинувачений додав, що його стан здоров`я значно погіршився, він постійно відчуває біль, систематично вживає знеболювальні препарати, потребує оперативного втручання.

Прокурор, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, встановлені судом під час продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, продовжують існувати, а сторона захисту зворотного не довела.

При цьому прокурор зазначив про неможливість запобігти наявним щодо ОСОБА_6 ризикам шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Також прокурор вказав, що стороною захисту не надано доказів про неналежне надання медичної допомоги ОСОБА_6 в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор», зокрема про те, що останній звертався за медичною допомогою і йому було відмовлено в її наданні або його вимоги було проігноровані.

Наявні документи не містять даних про необхідність: надання ОСОБА_6 екстреної медичної допомоги; проведення лікування останнього із оперативним втручанням, а також про те, що медична допомога, яку потребує ОСОБА_6 , не може бути надана йому в умовах медичної частини слідчого ізолятора.

Представник потерпілого ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_9 , також заперечував проти задоволення клопотання захисника, навівши доводи, які за свої змістом відповідають доводам прокурора.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання, документи подані в його обґрунтування, матеріали кримінального провадження, в межах питання, що вирішується, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На думку суду, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок ґрунтується на положеннях ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону суду під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

Із змісту клопотання захисника ОСОБА_7 вбачається, що він зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали.

В обґрунтування клопотання захисник надав суду інформацію про проходження ОСОБА_6 лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Лозівське територіальне медичне об`єднання» у період часу з 23 лютого по 06 березня 2023 року та консультативний висновок лікаря – хірурга КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 17 жовтня 2023 року щодо стану здоров`я ОСОБА_6 , необхідності додаткового обстеження та лікування в багатопрофільній спеціалізованій лікарні. Вказані обставини не є новими у розумінні ст. 201 КПК України та були відомі стороні захисту як під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 – у першому випадку, продовженні строку тримання під вартою, у тому числі 23 жовтня 2023 року, так і при розгляді скарг на зазначені рішення судом апеляційної інстанції, тому відхиляються судом.

Щодо звіту групи національного превентивного механізму (далі - група НПМ) про результати відвідування Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально – виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях. Дослідивши звіт, суд встановив, що групою НПМ за результатами конфіденційного спілкування з 30 ув`язненими та засудженими СІЗО й ознайомлення із медичною інформацією були виявлені порушення та надані рекомендації. Проте, вказаний звіт не містить категоричних висновків про низький рівень медичної допомоги ув`язненим та засудженим СІЗО в умовах Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально – виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях, про що заявив у своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 . Більше того, зазначені у звіті групи НПМ факти не мають відношення до ОСОБА_6 та не свідчать про зменшення ризиків, встановлених в ухвалі від 23 жовтня 2023 року.

Разом із цим, як вбачається із наведеного звіту під час конфіденційного спілкування із засудженими і ув`язненими особами скарг та заяв на неправомірні дії медичного персоналу та працівників установи не находило.

Щодо необхідності проведення ОСОБА_6 комплексу додаткових обстежень, консультативного обстеження лікарем – гастроентерологом, планового системного амбулаторного динамічного спостереження за станом здоров`я лікарями – фахівцями, дотримання відповідної дієти та обмеження фізичних навантажень суд зазначає таке.

Матеріали справи містять відомості про додаткові обстеження ОСОБА_6 , які відбувались як у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор», так і поза приміщенням вказаної установи та супроводжувались конвоюванням ОСОБА_6 до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де він перебував на лікуванні у період часу з 31 жовтня по 03 листопада 2023 року. При цьому потреба у госпіталізації ОСОБА_6 до спеціалізованої медичної установи відповідного профілю пов`язана із загостренням наявних у нього хвороб та станів.

У той же час, жодних даних, на підтвердження доводів про недотримання прав обвинуваченого ОСОБА_6 , як особи, що перебуває під вартою, зокрема щодо права на охорону здоров`я та медичну допомогу, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків медичним персоналом медичної частини та працівниками Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» стороною захисту суду не надано.

Отже, формат подальших потенційних обстежень та лікування ОСОБА_6 не пов`язаний з видом застосованого щодо нього запобіжного заходу, відтак ці доводи судом відхиляються.

       Інші доводи та міркування сторони захисту суд не може оцінити у межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та констатує, що вони зводяться до незгоди з ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою. Окремо суд зазначає, що єдиною процесуальною реакцією на таку незгоду може бути виключно реалізація конституційного принципу апеляційного оскарження рішення суду.

Відтак, суд вважає, що встановлені ухвалою від 23 жовтня 2023 року ризики, а саме переховування ОСОБА_6 від суду, незаконний вплив на потерпілих і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування чи зменшення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу.

У той же час, суд не погоджується з доводами сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу через незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки суду не надано достатніх доказів про суттєве погіршення стану його здоров`я, що унеможливлює його перебування в умовах слідчого ізолятора, а також, що він позбавлений можливості отримувати належну медичну допомогу, перебуваючи під вартою, у зв`язку з чим відносно нього потрібно застосувати більш м`який запобіжний захід.

Таким чином, при розгляді клопотання захисника про зміну запобіжного заходу судом не було встановлено достатніх та необхідних обставин, які б вказували на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Вищезазначене вказує на необґрунтованість клопотання захисника та необхідність відмови в його задоволенні.

Однак, дослідивши доводи клопотання захисника, в якому він зазначає про погіршення стану здоров`я ОСОБА_6 та неможливість його лікування в умовах СІЗО, відповідні доводи останнього під час судового розгляду, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. ст. 6, 39 Основ законодавства України про охорону здоров`я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104 затверджено порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, який дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.

Пунктом 2.3 зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Поряд із цим, відповідно до п. 2.6 зазначеного Порядку, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Зазначені вище норми вказують на те, що уповноважені особи СІЗО, лікар медичної частини та керівництво, зобов`язані на прохання особи, яка утримується під вартою, обстежити її та надавати належну медичну допомогу, а в разі неможливості вчинити ці дії, самостійно, у межах СІЗО, організувати обстеження особи узятої під варту, згідно зазначеного судом Порядку.

При цьому, винесення судом ухвали в такому випадку не є обов`язковим.

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 , який утримується під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» знову заявляє про погіршення стану його здоров`я і про неналежне його лікування в умовах СІЗО, про що, також заявляє його захисник, суд дійшов висновку, що з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 на отримання необхідної медичної допомоги та визначення можливості утримання останнього в умовах тримання під вартою, необхідно зобов`язати начальника Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» та начальника Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях забезпечити невідкладне проведення повного медичного обстеження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення наявних захворювань та призначення необхідного йому лікування, в тому числі із можливістю залучення відповідних лікарів-фахівців, з дотриманням вимог «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року.

Керуючись ст. ст. 201, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на будь – який інший більш м`який запобіжний захід, що не передбачає тримання під вартою – відмовити.

Зобов`язати начальника Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» та начальника Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях забезпечити невідкладне проведення повного медичного обстеження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення наявних захворювань та надання йому необхідної медичної допомоги, в тому числі із можливістю залучення відповідних лікарів-фахівців, з дотриманням вимог «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року.

Копію медичного висновку надіслати до Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                 ОСОБА_1

Суддя                                         ОСОБА_2

Суддя                                         ОСОБА_3