Справа 2-1616/2009р.
З А О Ч Н Е
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області,
в складі головуючого судді Бездідько В.М.,
при секретарі Тищенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири ,-
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частини квартири мотивуючи свої вимоги тим, що вона 09 лютого 2002 року уклала шлюб з відповідачем, який було розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 червня 2009 року, яке вступило в законну силу 01 липня 2009 року. Під час спільного проживання 30 серпня 2003 року ними було придбано квартиру АДРЕСА_1, хоча оформлений був по договору купівлі-продажу на ОСОБА_1
Посилаючись на ті обставини, що з березня 2009 року позивачка проживає окремо разом з неповнолітнім сином, які не мають постійного місця проживання, зареєстровані за місцем проживання батьків ОСОБА_1, з відповідачем не досягнуто згоди стосовно мирного розподілу вище вказаної квартири, позивачка просить суд відступити від принципу рівності часток дружини та чоловіка в спільному майні подружжя, так як вона залишилась з малолітнім сином фактично без засобів існування, важко утримувати дитину, в зв”язку з тим, що вона вийшла заміж у молодому віці та народила дитину, а тому не здобула ніякої спеціальності і досвіду роботи, визнати право власності на 2/3 частини квартири.
В судовому засіданні позивачка частково змінила позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, так як набуте майно подружжя за час шлюбу належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності та у разі поділу частки співвласників є рівними.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення, про причини неявки до суду від відповідача не надходило. Позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв’язку з цим суд на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно копії договору купівлі-продажу квартири вбачається, що 30 серпня 2003 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру № 31 в м. Прилуках по вулиці Вокзальна 19 (а.с. 7)
Відповідно до копії свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 09.02.2002 року уклали шлюбу у відділі реєстрації актів громадянського стану Прилуцького міського управління юстиції, після одруження прізвище дружини „Гайдук”.
Згідно копії рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18.06.2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладений 09.02.2002 року - розірвано. Рішення суду набрало законної сили 01 липня 2009 року (а.с.6).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що власником квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2003 року (а.с. 9)
Відповідно до ст. 22 КЗпШ майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст.. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 61 СК України визначено, що об”єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що квартира АДРЕСА_4 була набута за час шлюбу сторін і є спільною сумісною власністю, а тому мають рівні права на володіння майном.
На підставі наведеного ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. 3, 15, 208, 209, 213-215, 224, 226, 228 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири – задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири 31, що знаходиться в м. Прилуках по вулиці Вокзальній 19.
Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, попередивши відповідача, що заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження із наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя