Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 385/1650/19

6/385/53/23

У Х В А Л А

20.12.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Панасюка І.В., за участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайвороні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (померлого боржника) його правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

встановив:

До Гайворонського районного суду звернувся адвокат Медвідь В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (померлого боржника) його правонаступником.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_4 зазначив, що Гайворонським районним судом Кіровоградської області, 04.03.2020 було видано виконавчий лист №385/1650/19 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2670,53 доларів США. Виконавчий лист пред`явлений стягувачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О., яким 10.03.2020 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 , який є боржником у виконавчому провадженні, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 в порядку та строки визначені ст. 1281 ЦК України пред`явила свої вимоги до спадкоємців померлого боржника через нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця, що підтверджується копією вимоги від 06.04.2021, яка зареєстрована державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори 08.04.2021 під № 252, спадкова справа № 455/2020.

У стягувача відсутнє свідоцтво про смерть боржника, ОСОБА_3 , а отримати його не представляється можливим в силу частини 2 статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». 04.10.2023 року, з листа державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю., стягувачу стало відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_2 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину досі не отримав. Однак, до ОСОБА_2 , як спадкоємця першої черги за законом перейшли усі права та обов`язки, що належали його батькові - ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, у тому числі зобов`язання щодо погашення суми боргу перед ОСОБА_1 в розмірі 2670,53 доларів США.

На даний час, виконавчий лист №385/1650/19 виданий 04.03.2020 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2670,53 доларів США знаходиться на примусовому виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2020 та постановою про відновлення виконавчого провадження від 05.12.2023.

Таким чином, беручи до уваги, що виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання рішення Гайворонського районного суду від 28.01.2020 в справі №385/1650/19 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2670,53 доларів США перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, заявник просить замінити вибулу сторону виконавчого провадження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на спадкоємця, який прийняв спадщину, ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та її представник адвокат Медвідь В.А. в судове засідання не з`явилися. Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності заявника та її представника.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися. Зокрема надіслане судове повідомлення по місцю реєстрації правонаступнику боржника ОСОБА_2 , повернулося, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Суд прийшов до висновку про розгляд даного питання без участі сторін у зв`язку з тим, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2020 у справі №385/1650/19 стягнено борг з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 2670,53 доларів США.

Вказане рішення набрало законної сили і на його виконання судом 04.03.2020 було видано виконавчий лист №385/1650/19, який пред`явлений стягувачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О.

10.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О. на підставі виконавчого листа № 385/1650/19 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, яке закінчено 12.01.2021 про що винесено відповідну постанову. Проте 05.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_4.

За змістом витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00042695162 від 12.12.2022, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17.11.2020 реєстратором Гайворонського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) зроблено відповідний актовий запис № 184.

Тобто, як на момент відкриття провадження у цивільній справі №385/1650/19, як на момент прийняття судом рішення від 28.01.2020, так і на момент відкриття виконавчого провадження 10.03.2020, ОСОБА_3 був живий.

Наразі, рішення суду від 28.01.2020 не виконано, залишок заборгованості за ОСОБА_3 складає 2670,53 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що зобов`язання боржника за договором позики (кредиту) не є таким, що нерозривно пов`язано з його особою, а тому переходить у спадщину.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Тому, обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припиняється внаслідок смерті боржника і переходить до його спадкоємців.

Дані висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 23.01.2019 р., у справі № 2-2697/11, від 04.03.2020 р., від 11.11.2020 р. у справі №2-910/10, від 19.05.2021 р. у справі №523/15975/18, у справі № 2-1018/11, від 26.10.2022 р., у справі № 195/1369/21, від 09.11.2022 р., у справі № 201/8989/14.

Судом встановлено, що 29.12.2020 нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Ковбасюк Н.Ю. заведено спадкову справу - номер у нотаріуса 455/2020, номер у Спадковому реєстрі 67024453.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 29.12.2020 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно даних інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № НОМЕР_5 від 29.12.2020, за вказаними параметрами пошуку, ОСОБА_3 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно даних довідки Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 1709 від 21.12.2020, ОСОБА_5 , , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 06.07.2020 за вищевказаною адресою на постійне місце проживання були зареєстровані: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 07.07.2020.

Відповідно даних довідки Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 1710 від 21.12.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 15.11.2020 за вищевказаною адресою на постійне місце проживання був зареєстрований лише ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що з претензіями кредитора до Гайворонської нотаріальної контори, після смерті боржника (спадкодавця) ОСОБА_3 звернулися ТОВ «Нью Файненс Сервіс», ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Свідоцтво про право на спадщину, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , станом на 20.12.2023 ніхто не отримував.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 №916/617/17 наведено висновки про те, що при вирішенні питання про заміну учасника справи та заміну сторони виконавчого провадження судам необхідно встановити коло всіх спадкоємців померлого боржника, які прийняли спадщину (за законом або за заповітом).

Згідно матеріалів спадкової справи, 29.12.2020 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інших спадкоємців ані за законом ані за заповітом судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що спадкоємець ОСОБА_2 є правонаступниками у правовідносинах щодо грошових обов`язків ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 №916/617/17 викладено висновки про те, що ст. 1281 Цивільного кодексу України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц).

Судом на основі матеріалів справи встановлено, що 08.04.2021 до державної нотаріальної контори Гайворонського району надійшла претензія кредитора ОСОБА_1 до спадкоємців померлого боржника ОСОБА_3 , яка зареєстрована державним нотаріусом під № 252.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 455/2020, жодних нотаріальних дій відносно осіб, які мали претензії кредитора не вчинялися, тобто свідоцтво про право на спадщину не видане.

Згідно з ч.2 ст.1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність домовленості між даним спадкоємцем та кредитором про інший порядок задоволення вимог кредитора, а також, які б підтверджували виконання рішення суду від 28.01.2020. та сплату грошових обов`язків даним спадкоємцем кредитору ОСОБА_1 в межах, визначених ч.1 ст. 1282 ЦК України.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку є усі матеріально-правові підстави для правонаступництва, адже спадкоємець набув матеріальних обов`язків боржника після його смерті внаслідок спадкування.

Відповідно до ст. 442 ЦК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначені норми кореспондується з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Загальні питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, підставою процесуального правонаступництва, у тому числі і заміни сторони виконавчого провадження, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок чого відбувається вибуття сторони з правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав і обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Суд вбачає, що у даних правовідносинах наявні правові підстави для матеріального правонаступництва обов`язків померлого боржника ОСОБА_3 щодо повернення позики, процентів за позикою, сплати пов`язаних з нею витрат до спадкоємця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, оскільки зі смертю боржника ОСОБА_3 такі його обов`язки не припинилися та входять до складу спадщини.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

При чому, аналіз змісту статті 55 ЦПК України свідчить про відсутність дискреції суду при вирішенні питання щодо залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони.

Згідно з п.13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5) правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом».

Тому, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 23.01.2019 р., у справі № 2-2697/11 наведено висновки про те, що посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця. Виходячи із вищевказаного слід зазначити про те, що саме по собі відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України і при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження згідно статті 378 ЦПК України 2004 року суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р. №916/617/17 наведено наступні висновки. Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 Цивільного кодексу України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Викладене дає підстави для висновку про те, що не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Отже, межі відповідальності спадкоємця, у даному випадку після заміни судом вибулого боржника його спадкоємцем, визначатися приватним виконавцем при виконанні рішення суду від 28.01.2020. А оскільки спадкоємець один, тому і розмір боргу він зобов`язаний відшкодувати в повному обсязі.

Щодо неотримання даними спадкоємцем свідоцтв про право на спадщину слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, спадщина (спадкове нерухоме майно) належить цим спадкоємцям з моменту відкриття спадщини і відсутність цих свідоцтв не позбавляє даних спадкоємців права на цю спадщину (права на спадкове нерухоме майно).

З урахуванням того, що отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну вибулої сторони її правонаступниками.

Таким чином, суд встановивши у даному випадку наявність усіх матеріально-правових та процесуально-правових підстав для правонаступництва та заміни вибулого боржника ОСОБА_3 спадкоємцем ОСОБА_2 приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну померлого боржника спадкоємцем (про заміну вибулої сторони її правонаступниками).

Керуючись ст.ст. 55, 259-261, 353-355, 442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження (померлого боржника) його правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_3 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РКОПП НОМЕР_2 .

Ухвалу може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ігор Панасюк