0555

                                                                                                                   Справа №2-1773/2009

 РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 19 листопада 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого:

судді       -                                                                Губської Л.В.

при секретарі                                                          Кобяковій  О.М.

за участю:

позивача                                                                  ОСОБА_1

представника позивача                                          ОСОБА_2

відповідача                                                              ОСОБА_3.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ясинуватій цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про визанння таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

  в с т а н о в и в:  

 17.09.2009 року позивачка звернулась в суд з позовом про визнання ОСОБА_3  таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючі свої вимоги тим, що 22.03.1993 року на підставі рашення комісії по приватизації державного житлового фонду виконкому Ясинуватської міської ради вона та її чоловік ОСОБА_4  отримали у спільну сумісну власність квартру, розташовану за адресою м.Ясинувата, кварта 100АДРЕСА_1, де мешкали разом.  Крім них, в цій квартирі зареєструвався та став проживати син чоловіка ОСОБА_3  13.05.2009 року її чоловік ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку в квартирі,  яку він заповідав їй, про що склав заповіт від  14.07.2004 року. Відповідач ОСОБА_3 не мешкає в спірній квартирі більше двох років, проте залишається бути зареєстрованим в ній. Вона  сплачує за нього комунальні послуги, що є для неї обтяжливим, тому змушена звернутись до суду із зазначеним позовом.  

 В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі на викладених в заяві підставах і просили визнати  ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі, що належить їй на праві приватної власності.

 Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що все своє майно, яке належатиме йому на праві власності на день смерті, його батько ОСОБА_4  заповідав йому, про що є заповіт. В теперішній час він подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини і після остаточного оформлення документів на будинок в с.Землянки, який також належав батькові і де весь цей час мешкає він зі своєю сім”єю, він зареєструється в спадковому будинку, а на квартиру претендувати не буде.

 Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні  вимоги задоволенню не підлягають з наступих підстав.

 Судом  установлено, що  квартира, розташована за адресою м.Ясинувата, квартал 100АДРЕСА_1, належить на  праві спільної сумісної власності позивачці ОСОБА_1 та її покійному чоловікові ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 19.03.1993 року (а.с.14).  14.07.2004 року  ОСОБА_4 склав заповіт на належну йому частку вказаної  квартири на ім”я ОСОБА_1 (а.с.13),  а  05.04.2005 року він склав заповіт  на все своє майно, яке йому належатиме на день його смерті, на ім”я свого сина ОСОБА_3, відповідача у справі (а.с.29). 13.05.2009 року ОСОБА_4 помер (а.с.12). Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 спадшину прийняв, оскільки, відповідно до ст.1269 ЦК України, подав до державної нотаріальної  контори   заяву про прийняття спадщини (а.с.30,31).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

 Таким чином, суд приходить до висновку, що визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в спірній квартирі неможливо, оскільки фактично він  набув  право власності на  частину цієї квартири в порядку спадкування.

 Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності  будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

 Доводи позивачки та її представника з приводу того, що за заповітом на половину спірної квартири спадкоємцем є позивачка, не грутнуються на Законі, оскільки, відповідно до ч.2 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

 На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.3,10,11,57- 60,  212-215 ЦПК      України, суд

                                                      в и р і ш и в:  

 В задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про визанння таким, що втратив право користування житловим приміщенням, - відмовити.

 Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя