Справа №2-а-541/09

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Родіної Н.В., при секретарі Золкіній О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись 16.03.2009р. до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1, просить зобов'язати Управління ПФУ в Микитівському районі м.Горлівки нарахувати та сплатити їй, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу за період 2006-2007 роки в сумі 2733грн. 30коп.; відновити пропущений термін для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, пояснивши, що він народився 19 листопада 1930 року, має статус дитини війни та право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем протягом 2006-2007 років така допомога не виплачувалась, внаслідок чого утворилась недоплата за вказаний період у сумі 2733,30грн., яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється. Факт порушення його прав став йому відомим тільки після висвітлення у пресі прийняття окремих неконституційних положень, тому просив відновити пропущений строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України та задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення на адміністративний позов ОСОБА_2, у яких відповідач, зокрема, зазначив, що згідно зі ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до п.5 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, урахувавши також ту обставину ,що позивачем без поважних причин пропущений встановлений ч.2 ст.99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду.

Суд, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної категорії «Діти війни», знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в Микитівському районі м.Горлівка.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що Управлінням ПФУ в Микитівському районі м.Горлівки протягом 2006-2007р.р. щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувалась і не виплачувалась.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. №235-ІУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його

застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеного в позові підвищення до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, наведені позивачем ОСОБА_1, суд вважає неповажними.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 - 2007 роки, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року на підставі ст. 100 КАС України.

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Керуючись ч.1 ст.100, ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі (8 квітня 2009 року) заяви про апеляційне оскарження.