№ 2-1496/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  23 листопада 2009 року     Торезький  міський суд  Донецької області в складі:  

головуючої-судді                 ОСОБА_1  

при секретарі                       Пекунової Є.Г., Бобрової Ю.О.  

за участю представника позивача       ОСОБА_2  

відповідача             ОСОБА_3  

представника відповідача ОСОБА_3       ОСОБА_4  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач ОСОБА_5 товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - АТ «УПСК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення виплаченого страхового відшкодування. Свої вимоги мотивує тим, що 05.08.2008 року о 8год.10хвил. у м.Торезі відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_3, керуючи автомобілем В-21124, державний реєстраційний №АН 6327 СВ, порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, що належить ОСОБА_6, та під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Власнику автомобіля Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода, вартість відновленого ремонту автомобіля з врахуванням фізичного зношення згідно із актом автотоварознавчого дослідження №110808/097 від 13.08.2008р. без ПДВ складає 5537грн.11коп.  

Відповідно до умов договору №0066995 добровільного страхування засобів наземного транспорту (автокаско) від 17.06.2008 року Донецька філія АТ «УПСК» виплатила ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 5537,11грн., страховий акт №282 від 22.09.2008 року, платіжне доручення №717 від 24.09.2008р. Згідно із довідкою ДАІ м.Тореза від 07.08.2008 року та постановою Торезького міського суду від 26.08.2008 року ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.12.1 ПДР. Відповідно до ст.1187,1188,1191 ЦК України просить стягнути в порядку регресу з відповідача ОСОБА_3 суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14208,32грн., витрати по оплаті послуг по проведенню авто- товарознавчого дослідження спеціаліста в сумі 350грн., судові витрати (а.с.3-5).  

Позивач вточнив свої позовні вимоги, просив стягнути в порядку регресу з відповідача ОСОБА_3 суму виплаченого страхового відшкодування в сумі 5537,11грн., витрати по оплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження спеціаліста в сумі 350грн., судові витрати (а.с.36-38).  

Ухвалою суду від 31.07.2009 року за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості співвідповідача  ЗАТ СК «ВУСО» (а.с.22).  

У судовому засіданні   представник позивача   дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснив, що ОСОБА_6 у зв’язку із пошкодженням її автомобіля в результаті ДТП звернулася до позивача, з яким мала договір добровільного страхування засобів наземних транспортів, із заявою про отримання страхового відшкодування. Було проведена товарознавче дослідження і встановлена вартість поновлюваного ремонту її пошкодженого застрахованого автомобіля у сумі 6693 грн.47коп., при цьому винну особу у ДТП - ОСОБА_3 повідомляли про час та місце проведення дослідження, був складений страховий акт, ОСОБА_6 виплачено страхове відшкодування в сумі 5537,11грн. ОСОБА_6 мала право з метою відшкодування завданої їй шкоди звернутися до винної особи (ОСОБА_3В.), його страхової компанії, якщо він був застрахований, або до своєї страхової компанії. Вона вибрала останнє, звернулася до позивача і отримала страхове відшкодування. Позивач зі страховою компанією відповідача не перебуває у договірних відносинах, вони не мають взаємних обов’язків, законом не передбачено право звернення однієї страхової компанії до іншої про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, виплаченого потерпілому, підстав для звернення до суду з вимогами стягнути страхове відшкодування зі страхової компанії відповідача - ЗАТ СК «ВУСО» позивач не має. Тому позивач право стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу може реалізувати тільки, пред’явивши вимоги до винної особи – до ОСОБА_3 А він потім має право звернутися до своєї страхової компанії і отримати страхову суму. Заперечення відповідача не ґрунтуються на законі. Просив позовні вимоги позивача задовольнити повністю.  

Відповідач   ОСОБА_3 пояснив, що він не заперечує факт того, що 05.08.2008 року у м.Торезі відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті того, що він порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, в наслідок чого відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем марки Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, що належить ОСОБА_6, і автомобіль останньої отримав механічні пошкодження, за що його притягли до адміністративної відповідальності. Але вимоги позивача не визнає у повному обсязі, оскільки на момент ДТП він був застрахований ЗАТ СК «ВУСО» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому ЗАТ СК «ВУСО» і повинна відшкодувати завдану шкоду. Просив у позові відмовити повністю.  

Представник відповідача   ОСОБА_3 – ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 визнає свою вину у вказаному ДТП, але позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. При визначені вартості ремонту автомобіля, який належить ОСОБА_6, не була проведена судова автотоварознавча експертиза, а надане позивачем товарознавче дослідження не може бути належним доказом розміру вартості ремонту. На момент ДТП і ОСОБА_3, і  ОСОБА_6 були застраховані за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому завдану шкоду повинна була виплачувати страхова компанія ЗАТ СК «ВУСО» , в якій був застрахований ОСОБА_3, а те, що ОСОБА_6 була застрахована у позивача по договору добровільного страхування, не має значення. Позивач повинен був пред’явити свої позовні вимоги до ЗАТ СК «ВУСО». А оскільки тут повинен бути спір між двома страховими компаніями, то дана справа підсудна господарчому суду і там повинна розглядатися. Тому у позові до відповідача ОСОБА_3 просив відмовити.  

Співвідповідач   ЗАТ СК «ВУСО», повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, відомостей про наявність поважних причин його неявки до суду не надійшло.  

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача,   судом фактично встановлено   , що згідно із   постановою Торезького міського суду   від 26.08.2008р. ОСОБА_3 05.08.2008 року о 8год.10хвил. у м.Торезі по вул.Леніна керував автомобілем В-21124, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем марки Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, що належить ОСОБА_6, та під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. ОСОБА_3 У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину визнав повністю. Постановлено на нього накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 50грн. (а.с.18).  

17.06.2008 року АТ «УПСК» (Страховик), ОСОБА_6 (Страхувальник) та ВАТ «Державний ощадний банк» (Вигодонабувач) уклали   договір   №0066995   добровільного страхування   засобів наземного транспорту (автокаско), який визначив порядок та умови добровільного страхування транспортного засобу: Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, відповідно до Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту. Об’єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням даного засобу транспорту, страхова сума 51500грн. (а.с.8,9).  

Відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території м.Тореза надало довідку, в якій вказало, що 05.08.2008 року о 8год.10хвил. у м.Торезі по вул.Леніна водій ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, який рухався у попутному напрямку. ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п.12.1 ПДР України, за фактом порушення складений протокол про адміністративне правопорушення та направлений до суду (а.с.19).  

Згідно із Актом   автотоварознавчого дослідження   №110808 від 13.08.2008 року вартість поновлювального ремонту автомобіля Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА 6693грн.47коп., в т.ч. ПДВ 1107грн.42коп. (а.с.12-16). В телеграмі повідомляється, що телеграма вручена сину ОСОБА_3 (а.с.11).  

Представником відповідача заявлено, що при визначені вартості ремонту автомобіля, який належить ОСОБА_6, не була проведена судова автотоварознавча експертиза, а надане позивачем товарознавче дослідження не може бути належним доказом розміру вартості ремонту. Сторонам у судовому засіданні було роз’яснено право   заявити клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, але такого клопотання не будо заявлено. Відповідно до ст.145 ЦПК України призначення судом вказаної експертизи не є обов’язковим, відповідачем та його представником не зазначено, що   автотоварознавче дослідження №110808 від 13.08.2008 року   є неправильним, необ’єктивним, неповним, що маються недоліки, не надано відповідних обґрунтувань та доказів, воно ними не спростоване. Тому суд дане дослідження приймає до уваги.  

22.09.2008 року складений   Страховий акт   №282 (аварійний сертифікат), в якому вказано, що комісія вважає, що подія, яка сталася 05.08.2008 року, коли водій ОСОБА_3 порушив п.12.1 ПДД України та відбулося ДТП, в результаті якого автомобіль Страхувальника ОСОБА_6 отримав механічні пошкодження автомобіля, є страховим випадком, вартість відновленого ремонту застрахованого автомобіля з врахуванням зносу становить 6644,53грн.-1107,42 грн.=5537,11грн., виплаті підлягає страхове відшкодування у сумі 5537,11грн., маються підстави для регресної вимоги (а.с.10). Складений акт прийому-здачі виконаних робіт від 13.08.2008 року про те, що Виконавець здав, Заказник прийняв акт автотоварознавчого дослідження автомобіля Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА (а.с.17). Згідно із рахунком №110808/097 від 13.08.2008 року позивачу для оплати виставлено вартість послуг по проведенню  автотоварознавчого дослідження автомобіля Чері-Амулет, державний реєстраційний №АН 5889 ЕА, у сумі 350грн. (а.с.17). Платіжним дорученням №453 від 27.08.2008 року позивач оплатив вартість автотоварознавчого дослідження автомобіля від 13.08.2008 року; згідно із платіжним дорученням №717 від 24.09.2008 року позивач перерахував ОСОБА_6 страхове відшкодування у сумі 5537грн.11коп. (а.с.18).  

ЗАТ СК «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) підписали   поліс   №ВВ/3315766 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну майну передбачена сума 25500грн., франшиза 500грн., строк дії договору з 21.06.2008 року по 20.06.2009 року, забезпечений транспортний засіб – ВАЗ 21124, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.26).  

У листі  ЗАТ СК «ВУСО» на ім’я ОСОБА_3 вказано, що на його повідомлення про ДТП відповідно до ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування страховику подається відповідна заява із підтверджуючими доказами вказаних обставин та розміру шкоди. Страховиком не відшкодовується шкода постраждалому, якщо той може задовольнити вимоги на підставі інших договорів страхування. Із отриманої інформації постраждалий застрахований у СК «УСА» за договором КАСКО і до теперішнього часу не звертався до них про виплату страхового відшкодування, не надав відповідних документів, а від страхової компанії не надійшло претензії на їх адресу, тому вони вимушені припинити розгляд його повідомлення. При надходженні його заяви та документів розгляд повідомлення буде поновлено (а.с.27).  

  Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у межах заявлених вимог та підставі доказів сторін.  

Позивач наполягає на задоволенні своїх вимог, відповідач вимоги не визнає; судом сторонам було роз’яснено право заявити клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, але вони такого клопотання не заявили. Від сторін не надійшло клопотання про витребування або долучення до справи інших доказів, виклик свідків.  

  Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

Відповідно до вимог ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.  

Відповідно до ст.1166  ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.  

  Судом  встановлено, що ОСОБА_3 є винним у скоєнні ДТП, завданні пошкодження автомобіля ОСОБА_6, про що мається відповідна постанова     Торезького міського суду від 26.08.2008р., тому цей факт не потребує доведення згідно із ч.3 ст.61 ЦПК України. У судовому засіданні ОСОБА_3В теж не заперечував свою вину у скоєному ДТП. Між позивачем АТ «УПСК» та ОСОБА_6 на момент ДТП був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу. ОСОБА_6, маючи право на отримання страхового відшкодування в результаті завдання шкоди її автомобілю відповідачем ОСОБА_3, побажала його отримати від позивача, з яким мала укладений договір добровільного страхування, оскільки їй належить право вибору від кого отримати страхове відшкодування, і вона таке своє право реалізувала. Згідно із наданими документами позивач визнав вказаний випадок страховим, оплатив за проведення експертизи 350 грн. і перерахував ОСОБА_6 страхове відшкодування у сумі 5537грн.11коп. за заподіяну матеріальну шкоду її автомобілю внаслідок ДТП. З матеріалів справи не слідує і в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_6 зверталася про відшкодування шкоди до відповідача ОСОБА_3 або його страхової компанії ЗАТ СК «ВУСО», з якою останній уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач просить стягнути у порядку регресу з відповідача ОСОБА_3 як з винної особи суму виплаченого страхового відшкодування.  

Відповідач ОСОБА_3 не визнає позовні вимоги з огляду на наявність між ним та співвідповідачем ЗАТ СК «ВУСО» договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/3315766), відповідно до якого ЗАТ СК «ВУСО» взяло на себе обов’язок відшкодувати збитки третій особі, що можуть бути понесені з вини страхувальника внаслідок ДТП.  

Відповідно до ст.37.4 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.  

Аналізуючи вказане чинне законодавство, у тому числі ст.993ЦК , ст.27 ЗУ «Про страхування», вбачається, що ніяких вказівок відносно наявності права регресу до будь якої іншої особи (страховика, тощо), крім до особи, відповідальної за завдані збитки, не зазначено. Діючим цивільним законодавством України не передбачено виникнення у страховика, який виплатив страхове відшкодування по майновому виду страхування, права регресу до страховика по договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.  

Відповідачем ОСОБА_3 не доведено належними доказами обґрунтованість його заперечень проти позову, його посилання, що у порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування позивачу повинна виплатити його страхова компанія ЗАТ СК «ВУСО», оскільки остання не є заподіювачем шкоди та винною особою в розумінні ст.ст.993,1191 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», відсутні ознаки настання її матеріальної відповідальності: протиправна поведінка ЗАТ СК «ВУСО» та причинно-наслідковий зв’язок між діяннями та наслідками у вигляді матеріальної шкоди, що є обов’язковими підставами настання юридичної відповідальності. Співвідповідач ЗАТ СК «ВУСО» є тільки страховиком по договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеному з ОСОБА_3 Позивач зі страховою компанією відповідача не перебуває у договірних відносинах, вони не мають взаємних обов’язків, законом не передбачено право звернення однієї страхової компанії до іншої про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, виплаченого потерпілому.  

Тому позовні вимоги позивача АТ «УПСК» до відповідача ОСОБА_3 підлягають задоволенню, з ОСОБА_3 на користь позивача необхідно стягнути виплачене страхове відшкодування у сумі 5537грн.11коп., підстав для стягнення даного страхового відшкодування зі страхової компанії відповідача - ЗАТ СК «ВУСО» не має, тому у цих позовних вимогах необхідно відмовити.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача з ОСОБА_3 необхідно стягнути судові витрати: витрати по оплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження спеціаліста у сумі 350грн., судовий збір у сумі 58грн.87ко. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252грн.  

Керуючись ст.993,988,1166,1172,1187,1191,1194 ЦК України, ст.10,20,27 ЗУ „Про страхування”, ст.22,37 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.3,10,15,60,79,197,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

  Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» виплачене страхове відшкодування у сумі 5537грн.11коп., витрати по оплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження спеціаліста у сумі 350грн.., судові витрати у сумі 310грн.87коп., всього 6197грн.98коп.  

В інших позовних вимогах відмовити.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

СУДДЯ:                   Т.В.СТРІЖАКОВА