КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2009 № 29/198-38/81
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача :Макаров В.П. (за довір.),
від відповідача 1:не з’явився,
від відповідача 2:не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Черноморець”
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2009
у справі № 29/198-38/81 (суддя
за позовом Закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Черноморець”
до 1)Міністерства транспорту та зв’язку України
2)Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство”
про передачу прав замовника будівництва
ВСТАНОВИВ :
В березні 2007 р. ЗАТ “Футбольний клуб “Черноморець” звернулося до суду з позовом про зобов’язання відповідачів 1, 2 перевести на позивача права замовника будівництва спортивно-оздоровчого комплексу “Люстдорф”, розташованого у смт. Чорноморка Одеської області.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.07р. затверджено мирову угоду між сторонами, провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.09р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.07р. скасовано, справу №29/198 повернуто Господарському суду міста Києва на новий розгляд.
За результатами нового розгляду Господарським судом м. Києва у справі №29/198-38/81 04.08.2009 прийнято рішення, яким в позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивач просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.
07.10.2009 позивачем надано письмове доповнення до апеляційної скарги, в якому останній зазначив про відсутність спору між сторонами з огляду на те, що позивач, будучи замовником будівництва спортивно-оздоровчого комплексу “Люстдорф”, ще в 2007 році ввів у експлуатацію об’єкт та зареєстрував своє право власності, а тому спору щодо передачі прав замовника між сторонами вже на даний час не існує. За таких обставин позивач просить оскаржуване рішення у справі скасувати та на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження припинити.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідачі наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судових засіданнях не скористалися, в судові засідання повноважні представники відповідачів двічі не з’являлися, відзиви на апеляційну скаргу не надали. Судова колегія, заслухавши думку представника позивача, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін ґрунтуються на укладеному між позивачем та відповідачем-2 27.10.1998 договору інвестиції, згідно предмету якого відповідач-2 в якості інвестиції передав позивачу в безоплатне користування та управління відповідно до ст.1, 4, 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність” спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” в смт. Чорноморка.
Відповідно до п.1.1 цього договору його метою є надання спортивно-оздоровчого комплексу “Люстдорф” в смт. Чорноморка Позивачу для здійснення реальних можливостей проведення спортивних зборів, тренувань, для підвищення рівня гри футбольної команди під час всеукраїнських та міжнародних змагань. Для досягнення зазначеної мети потрібний постійний поточний ремонт, частковий капітальний ремонт, поліпшення, налаштування, реконструкція споруд, будівництво нового гаревого поля, налаштування обладнання спортивного об’єкту, що передається за вказаним договором в якості інвестиції.
Згідно з п.3.2. вказаного договору позивач проводить необхідні покращення, постійний поточний ремонт, частковий капітальний ремонт, налагодження споруд.
Позивач здійснює право користування і управління спортивним об’єктом. При цьому перехід права власності від відповідача-2 до позивача не відбувається, і останній не вправі відчужувати його.
Спір між сторонами виник з приводу передачі прав замовника будівництва вказаного спортивно-оздоровчого комплексу позивачу оскільки саме позивачем були проведені ремонтно-будівельні роботи на об’єкті, і надалі необхідно вводити об’єкт в експлуатацію та здійснювати реєстрацію права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції, відмовляючи в позові дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, враховуючи те, що позивачем не було зазначено правових норм, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги. Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту права чи інтересу як переведення прав замовника будівництва.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на наступне.
Під час розгляду спору колегією з’ясовано, що ще в 2007 році позивачем було введено в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт - спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф”, зареєстровано право власності позивача на вказаний об’єкт та отримано правовстановлюючий документ.
На підтвердження зазначеного представником позивача надані наступні копії документів:
- розпорядження Овідіопольської районної держадміністрації №1573 від 29.11.2007 „Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спортивно-оздоровчого комплексу “Люстдорф” ЗАТ “Футбольний клуб “Черноморець” на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області”;
- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 21.10.2007;
- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації від 01.12.2007;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.12.2007, видане Овідіопольською райдержадміністрацією.
Враховуючи вищевикладене, колегія приймає до уваги доводи позивача про відсутність предмету спору, оскільки спір між сторонами давно вже вичерпано в зв’язку із виконанням позивачем зобов’язань за договором інвестиції від 27.10.1998 та введенням об’єкту в експлуатацію, оформленням права власності позивача на цей об’єкт.
Згідно вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що провадження у справі №29/198-38/81 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2009 р. у справі №29/198-38/81 підлягає скасуванню. Апеляційна скарга з наданими уточненнями Закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Черноморець” визнається обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Черноморець” задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2009 р. у справі №29/198-38/81 скасувати.
Провадження у справі припинити.
3. Матеріали справи №29/198-38/81 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді