Справа №295/16181/16-ц

Категорія 47

2/295/118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

Головуючого – судді    Чішман Л.М.

За участю секретаря        Савіної Л.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки і піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, відібрання дитини та визначення її місця проживання та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 24.01.2009 року; просила дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання та виховання з позивачем; просила відібрати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відповідача та передати позивачу, визначивши місце проживання з нею. В обгрунтування вимог, позивач вказала, що через різні характери та погляди на життя подружні відносини протягом перебування у шлюбі були складними. Крім того, позивач зазначила, що відповідач обманним шляхом відібрав у неї старшого сина – ОСОБА_5, який на даний час проживає з ним, проте, позивач вважає, що дитина повинна проживати з матір’ю.

30.12.2016 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

13.03.2017 року відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що вимогу про відібрання сина – ОСОБА_5 не визнає та вважає її передчасною та необґрунтованою.

16.03.2017 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив визначити місце проживання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_2 пояснив, що син ОСОБА_6 на даний час проживає в Києві, має багато друзів, навчається у престижній школі, забезпечений любов’ю зі сторони ОСОБА_2 та його батьків.

Ухвалою суду від 17.03.2017 року цивільну справу №295/16181/16-ц та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини об’єднано в одне провадження.

28.03.2017 року ухвалою суду до участі в справі залучено Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та зобов’язано надати висновок про можливість проживання дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю – ОСОБА_1 або з батьком – ОСОБА_2

Відповідно до письмових доповнень ОСОБА_2 від 07.08.2017 року до зустрічної позовної заяви, останній просить встановити порядок участі матері ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: перший та третій тиждень місяця з 09-00 год. суботи до 17-00 год. неділі; половина осінніх, зимових та весняних канікул; 45 днів під час літніх канікул; визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття за постійним місцем проживання батька ОСОБА_2

В судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2017 року позивач за первісним позовом та її представник – ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги, заявлені у первісному позові та просили їх задовольнити. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

21.12.2017 року в судове засідання позивач не зявилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_9 в судовому засіданні 07.08.2017 року позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо розірвання шлюбу. Позовну вимогу про визначення місця проживання дитини – ОСОБА_5 та про його відібрання у відповідача не визнав та просив відмовити у задоволенні. Разом з тим, підтримав зустрічний позов з доповненнями та просив його задовольнити у повному обсязі. Не заперечував щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 з матір"ю.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повинні проживати з матір’ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Житомирської міської ради 19.12.2017 року надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі та при прийнятті рішеня просила врахувати висновок Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації вів 20.03.2017 року.

В судовому засіданні 29.06.2017 року було допитано свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є знайомою позивачки, зазначила, що на першому етапі проживання у ОСОБА_1 була дуже гарна сім"я, в подальшому спілкуванні ОСОБА_2 просто існував в сім"ї, виявив себе "безліким". ОСОБА_1 на її думку виявила себе гарною матір"ю. Батько участь у вихованні меншого сина не приймає, під час перебування останнього в лікарні, дитину не відвідував. Старший син ОСОБА_6 проживає з батьком в м.Києві. Свідок двічи бачила, як батько привозив старшого сина ОСОБА_6 в м.Житомир, на день народження позивача та меншого сина. Батько намовляє старшого сина ОСОБА_6 проти матері.

Свідок ОСОБА_11 пояснила що є подругою матері позивача, зазначила, що ОСОБА_1 добра та чуйна людина, має медичну освіту. ОСОБА_2 тривалий час не працював, забрав старшого сина ОСОБА_6 до м.Києва, де проживає з своїми батьками. ОСОБА_1 іздить в Київ відвідувати старшого сина.

Допитана в судовому засіданні 28.09.2017 року свідок ОСОБА_12, яка є матір"ю ОСОБА_2 пояснила, що хлопчик – ОСОБА_5 привязаний більше до батька, ходить з ним на рибалку, в магазин. ОСОБА_2 водить та забирає сина з школи. Зазначила, що дитина вважає, що йому краще з татом.

Вислухавши почснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24.01.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис №73 (а.с.12).

Відповідно до  ст. 55 СК України  дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

За приписами ч. 3  ст. 56 СК України  кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 3  ст. 105 СК України  шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до  ст. 110 цього Кодексу.

На підставі викладеного, оскільки сторони не бажають зберегти шлюб, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.

Вирішуючи спір з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько, мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Від шлюбу сторони мають двох дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спору про місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, між сторонами не існує, відповідач не заперечує, щоб хлопчик проживав з матір"ю, а відтак дана обставина не підлягає доказуванню, а тому суд не вбачає за необхідне витребовувати висновок органу опіки та піклування Житомирської міської ради за місцем проживання меншої дитини.

Судом встановлено, що матеріально-побутові умови кожного з батьків добрі, в будинках створені належні умови для розвитку і виховання дитини. Сторони працюють та мають заробіток.

З пояснень свідків та сторін вбачається, що обидві сторони проявляють інтерес до дитини, відповідально відносяться до виконання батьківських обов"язків.

Будь-яких доказів того, що дитина не може бути залишена для подальшого проживання з матірю або батьком, суду не надано.

Як вбачається з довідки, виданої директором спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району м. Києва, ОСОБА_5, є учнем вказаної школи.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві від 20.03.2017 року №109/02/40-2037, вбачається, що взявши до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації від 15.03.2017 року, орган опіки і піклування підтримує позовну заяву громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо відібрання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначення місця проживання дітей – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 з матір’ю, громадянкою ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд виходить з принципів ст. 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якій вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

В судовому засіданні не встановлено тих виключних обставин за яких малолітній ОСОБА_5 має бути розлучений з матір'ю, не встановлено, що мати своєю поведінкою створює загрозу для нормального психічного розвитку дитини.

При цьому також враховується вік дитини. На переконання суду, малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, потребує в більшій мірі материнського догляду. Судом враховано ставлення матері до виконання своїх батьківських обов'язків.

Той факт, що дитина в більшій мірі прихильна до батька очевидний, оскільки дитина проживає з батьком, який разом зі своїми батьками( дідусем та бабусею) здійснюють соціально-підтримуюче оточення для ОСОБА_5.

Дитина спілкується з матір'ю, матір телефонує хлопчику, відвідує, цікавиться навчанням в школі, станом здоров"я, що не заперечувалось сторонами по справі.

ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, має матеріальну можливість утримувати дітей, для проживання дітей створені відповідні умови, що підтверджується актом обстеження умов проживання.

Твердження відповідача про те, що позивач залишила дитину та пішла з дому, спростовується запереченнями самої відповідачки, яка зазначила, що вимушена була піти з дому відповідача у звязку з тим, що її вигнали, що підтверджується також зверненнями до правоохоронних органів.

За таких обставин, з урахуванням принципів Декларації прав дитини, суд дійшов висновку щодо визначення місця проживання дитини з матірю.

Позовна вимога ОСОБА_1 про відібрання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає до задоволення, оскільки на час звернення до суду з відповідною позовною вимогою, не було встановлено місце проживання дитини, батько дитини протиправної поведінки щодо визначення місця проживання дитини не вчиняв, за таких обставин, суд приходить до висновку, що вимогу заявлено передчасно.

За таких обставин відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення її місця проживання дітей -задовольнити частково.

Розірвати шлюб між громадянами України – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), зареєстрований 24 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №73.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 при матері – ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_5 відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                          Л.М.Чішман