Справа №22-5610-2008 Головуючий у 1 інстанції Шульженко Л.Б.

Категорія 26 Доповідач Олейникова Л.С,

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого судді Соломахи Л.І.,

Суддів Олєйниковій Л.С., Шевченко В.Ю., При секретарі Петьрушенко В.Ю., В присутності представника ФСС Тимощук Н.І.., Розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієво Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 25 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієво Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 25 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1.задоволені частково та з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієво на його користь стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди ,пов"язаною з ушкодженням здоров"я на виробництві 9000 грн.

Не погодившись з рішенням суду, виконавча дирекція Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві в місті Єнакієво подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права ,просять скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому посилаються на те, що позивачем не надано доказів про спричинення йому моральної шкоди, не надано і не проведено МСЕК на предмет моральних страждань .На їх думку, моральну шкоду повинно відшкодовувати підприємство, яке не забезпечило безпечні умови праці свого робітника.

Крім того,з 1 січня 2008 року діє ЗУ „Про державний бюджет України на
2008 рік", п.25 статті 76 котрого зупинена дія закону в частині відшкодування моральної
шкоди, Законом України № 717 від 23 лютого 2007 року внесені зміни до ЗУ „Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків..." ,яким
виключена обов"язковість Фонду по сплаті моральної шкоди.

Вважають, що позивачем пропущено строк позовної давності три роки.

У судовому засіданні представник ФСС Тимощук Н.І. підтримала доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю -доповідача ,пояснення представника ФСС, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопаду 2002 року, п. «є» ст.21 і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях , що послужили причиною втрати працездатності « від 23 вересня 1999 року з наступними змінами і доповненнями /далі Закону України що були чинними на час виникнення правовідносинміж сторонами/ ,а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 страхові виплати за моральну шкоду ,при наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому, повинні провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійний захворювань України.

При вирішенні справи судом першої інстанції обгрунтовано встановленого ОСОБА_1 .тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах/ а.с.6-8/. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів, отримав професійне захворювання -антракоз та по висновку МСЕК від 25 серпня 2005 року йому встановлено вперше вказане професійне захворювання з частковою втратою працездатності на 25 відсотків безстроково/а.с.10/.

Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійним захворюванням привело до фізичних страждань, стану здоров"я, змінам в образі життя та потребують від нього додаткових зусиль для його організації.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік", п.25 статті 76 котрого зупинена дія закону в частині відшкодування моральної шкоди, так і Законом України № 717 від 23 лютого 2007 року про внесення змін до ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків...",котрим виключена обов"язковість Фонду по сплаті моральної шкоди.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачу внаслідок професійного захворювання моральної шкоди.

Всупереч доводам апеляційної скарги та відповідно до ч.3 ст.34 Закону України висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам,у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці ,не є обов"язковим,оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Визнаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції правильно враховані роз"яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року. ,з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і

тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При цьому судом першої інстанції правильно врахованого позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, яка не може бути відновлена, здоров"я та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості стягнув на користь позивача саме 9000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства ,що призвело або могло призвести для неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1,308,313,314 ч1 п.1,315 ЦПК України апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієво Донецької області відхилити.

Рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 25 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.