Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/205/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 грудня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                                       головуючого судді         Ковальчука М.В.

                                       за участі секретаря         Дворак Г.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську клопотання ОСОБА_2 про розподіл судових витрат,-

ВСТАНОВИВ :

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на її користь судових витрат в сумі 5624 ,00 грн., (120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення, 5504,00 грн. витрат за проведену експертизу), зазначивши, що відповідно до рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року в цивільній справі № 2/279/53/13 відділом ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції стягнуто з неї кошти в сумі 5624,0 грн., які складаються з   120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення, 5504,00 грн. витрат за проведену експертизу. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11.12.2013 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Заявниця зазначає, що відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.11.2016 в задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовлено та зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15.02.2017 року залишено без змін, тому вважає, що сплачені нею кошти підлягають поверненню.

В судове засідання заявниця ОСОБА_2 не з’явилася, надала суду письмову заяву в якій просить розглядати заяву про розподіл судових витрат без її участі, вимоги  підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Співвідповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася,  надала суду клопотання в якому просить справу розглядати без її участі, заперечень не має.

Представник позивача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат у зв’язку з безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши клопотання, додані до нього документи та матеріали справи, приходить до висновку , що клопотання підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Олевського районного суду знаходиться справа за позовом Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, зобов’язання приведення земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення частини будинку.

       Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року в цивільній справі № 2/279/53/13 позов Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено та постановлено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 120 грн. витрат на ІТЗ, 5504 грн. за проведену експертизу і на користь держави судовий збір у сумі 114,70 грн (а.с. 263, т. 2).

       З постанови відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції від 12.12.2013 року та квитанції від 29.11.2013 року № 172342-К/1 вбачається, що рішення суду виконано та стягнуто з ОСОБА_2 кошти в сумі 5624,00 грн. ( а.с. 198, 199, т. 5).

     Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 грудня 2013 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.05.2013 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 20-22, т.3).

       Рішенням Олевського районного суду від 17.11.2016 року в задоволені позову Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – відмовлено ( а.с. 249-254, т. 4).

       15.02.2017 року в результаті апеляційного перегляду вище зазначеного рішення Апеляційним судом Житомирської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилено, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.11.2016 року залишено без змін ( а.с. 84-86, т. 5).

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 12.04.2017 року відмовлено відповідачці ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поворот виконання судового рішення (а.с. 130-132, т. 5).

     Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.11.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 15.02.2017 року , залишено без змін (а.с. 192,193, т. 5).

У своєму клопотанні про розподіл судових витрат ОСОБА_2 просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на її користь судових витрат в сумі 5624 ,00 грн., (120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення, 5504,00 грн. витрат за проведену експертизу).

23.11.2017 року судом задоволення клопотання представника позивача та залучено як правонаступника позивача - ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Пункт 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачає, що суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення,  якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи , покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    Як вбачається з роз'яснень, які зазначаються у  постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за  № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат,  то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Отже, враховуючи, те що у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області було відмовлено повністю, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з позивача судові витрати сплачені відповідачкою ОСОБА_2 у розмірі 5624,00 грн., що підтверджується копією квитанції (а.с. 198, т. 5) та копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2013 року (а.с. 199, т. 5).

Враховуючи вищевикладене, керуючисьст.ст. 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 270, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_2 про розподіл судових витрат – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (10014, м. Житомир, Бульвар Новий, 5) , код ЄДРПОУ 41313540, на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5624 (п’ять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 00 копійок, які складаються з  120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення та 5504,00 грн. витрат за проведену експертизу.

У відповідності до статті 354 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: ОСОБА_5