Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Категорія – 130 ч.1 КУпАП Справа № 33-215
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області – Кадегроб А.І. розглянувши адміністративну справу відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця с. Водяне, Добровеличківського району Кіровоградської області, одруженого, не працюючого, що має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 26.07.2009 року о 18.00 год. по вул. Леніна в с. Липняжка, Добровеличківського району Кіровоградської області, керував мотоциклом „ІЖ-Ю-5”, державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, відмовився в присутності свідків від проходження медичного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності у відповідності до вимог ст. ст. 33, 252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 2550 гривень. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням правопорушника в якому останній визнав свою вини.
В апеляційній скарзі на дану постанову ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції змінити в частині призначеного стягнення та призначити стягнення у виді громадських робіт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що сплатити штраф він не має змоги, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває в декретній відпустці, а він не працює у зв’язку із відсутністю роботи на селі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив змінити постанову суду першої інстанції в частині призначеного стягнення, перевіривши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції – змінити в частині призначеного стягнення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Пунктами 2,6,8 „Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, який затверджено Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.5.4 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, яку затверджено Наказом МВС України №77 від 26.02.2009 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 26.07.2009 року (а.с.1) ОСОБА_1 26.07.2009 року о 18.00 год. керував мотоциклом „ІЖ-Ю-5”, державний номер НОМЕР_1, по вул. Леніна в с. Липняжка, Добровеличківського району Кіровоградської області з ознаками алкогольного сп’яніння – запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КК України.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі правопорушником не оскаржуються фактичні обставини справи, оскільки він вину визнав та погодився з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, та зважаючи на матеріали справи, що містять відповідну розписку надану останнім суду першої інстанції (а.с.3), апеляційний суд не входить в дослідження вини та кваліфікації дій ОСОБА_1 та вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено дану справу по суті та зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, судом першої інстанції не виконано вимоги ст.33 КУпАП та не враховано належним чином, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, не працює (а.с.8), має на утриманні малолітніх дітей – ОСОБА_2, 2003 року народження (а.с.5) та ОСОБА_3, 2008 року народження (а.с.6), дружину – ОСОБА_4 (а.с.7), яка перебуває у декретній відпустці, за місцем проживання характеризується виключно позитивно (а.с.11). Зазначені вище обставини не було враховано судом першої інстанції, однак вони є такими, що пом’якшують відповідальність та потребують обов’язкового врахування при призначенні стягнення, оскільки в даному випадку призначене судом першої інстанції стягнення позбавляє правопорушника та його родину будь-яких засобів для існування.
За таких обставин, апеляційний суд зваживши всі обставини визнає призначене правопорушнику стягнення таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника у зв’язку з чим вважає за необхідне його змінити на інший вид стягнення – громадські роботи на строк 40 (сорок) годин, яке в даному випадку є найбільш доцільним.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає зміні в частині призначеного стягнення .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2009 року відносно останнього – змінити, призначити йому за ст.130 ч.1 КУпАП стягнення у виді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області А.І. Кадегроб