№ 2-а-818/09  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

      23 жовтня 2009 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого    судді                             Малінова О.С.  

при секретарі                                       Теліціній О.О.,  

за участю:  

позивача             ОСОБА_1,  

представника відповідача         ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області (третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області) «Про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахування і виплати недоотриманої державної соціальної допомоги до пенсії «дітям війни», стягнення моральної шкоди», -  

  В С Т А Н О В И В :  

  10 липня 2009 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Головного   Управління Пенсійного фонду України в Донецької області про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії як «дитям війни» за період з січня 2006 року по червень 2008 року включно у розмірі 3302,60 грн. кожному,   обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони віднесені до «дітей війни» і перебувають на обліку у відповідача. Їм у вказаному періоді не виплачувалась така доплата у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просили відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати щомісячної державної допомоги до пенсії та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну доплату до пенсії   як «дитям війни» за період з січня 2006 року по червень 2008 року включно у розмірі 3302,60 грн. кожному.  

    Ухвалою суду за результатами попереднього судового засідання від 26 серпня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача було залучене Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.  

    У судове засідання позивачі подали заяву у якій уточнили позовні вимоги та просили зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їм підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як «дитям війни» починаючи з січня 2006 року і на майбутнє, а також стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду в розмірі по 5000 грн кожному.  

    Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.  

    Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, у судове засідання не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.  

    З’ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши докази, які є у справі, судом встановлено наступне.  

    Позивачі   ОСОБА_3 та ОСОБА_1   мають статус дітей війни, перебувають на обліку в УПФУ м. Костянтинівка Донецької області (а.с.7,25), та їм виплачується з січня 2008 року доплата до пенсії відповідно до   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 47.00 - 49.80 грн. на місяць (а.с.50-51).  

    Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.  

    Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.  

    Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4.  

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних    соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

    Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам, які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

    Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів) текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».  

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

    Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

    Таким чином, суд вважає, що позивачі мають право на виплату підвищення до пенсії за віком як діти війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

    За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року № 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.  

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень,  з 1 жовтня - 498 гривень.  

    Таким чином, для позивачів розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

    Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

    Проте у 2006 році, в порядку, визначеному Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.  

    Також, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік від 26.12.2008 р. №835-VI, Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право   встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно до ст. 54 цього Закону, це ж стосується і розмірів державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму.  

    У  2009 році виплата підвищення до пенсії дітям війни провадиться у відповідності та  у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, відповідно до п. 8 якої визначені розміри цього підвищення.  

    Зазначені положення Закону України, до моменту розгляду цієї справи по суті не визнані неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної разової грошової допомоги дітям війни   .  

    Тому, для вирішення цього спору необхідно визначити, який з цих законів є пріоритетним та підлягає застосуванню у виниклих правовідносинах.  

    Згідно зі ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиними органом законодавчої влади в Україні.  

  Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.  

    Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив «конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».  

    Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії законів в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.  

    Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що  ст. 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI, та постановою Кабінету Міністрів України   від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,   фактично змінено порядок нарахування та виплати соціальної допомоги  дітям війни, передбаченої статтею ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»     від 18 листопада 2004 року № 2195-4, яка  діяла в часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення ст. 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. №835-VI.  

    Відповідач сплачував у 2009 році позивачам передбачену статтею 6 Закону України   Закону України «Про соціальний захист дітей війни»     від 18 листопада 2004 року № 2195-4   щомісячну соціальну допомогу як дітям війни у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто на підставі, в межах та у спосіб передбачений законом. Також слід зазначити, що вирішення питань про призначення, зміну розміру або скасування пенсій, соціальних пільг та інших аналогічних виплат у майбутньому може бути тільки шляхом прийняття нових, або внесення змін до існуючих законів України з наведених питань і не належить до компетенції суду.  

    З цих підстав суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в частині перерахунку та виплати підвищення до пенсії за 2006 рік, 2009 рік, а також у подальшому слід відмовити.  

    Щодо стягнення з відповідача на корить позивачів моральної шкоди в розмірі 5000 грн. кожному, то в цій частині ОСОБА_3 та ОСОБА_1 слід також відмовити. Суду не надано доказів в обґрунтування самої наявності та розмірів завданої моральної шкоди.  

  Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачами процесуального строку для звернення з позовом до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Це клопотання позивачів безпосередньо заявлене у позовах і є однією з позовних вимог. Тому суд, при позитивному вирішенні цього питання, по-перше, бере до уваги похилий вік позивачів, підстави  виникнення заявлених ними позовів – порушення встановлених законом соціальних гарантій, а по-друге, вважає за необхідне застосувати положення ст.6 КАСУ щодо права кожного на  судовий захист, та принци верховенства права, закріплений ст. 8 КАСУ, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

    З урахуванням викладених обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню:   варто визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області щодо не нарахування   ОСОБА_3 та ОСОБА_1   щомісячної доплати до пенсії, як «дітям війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року кожному; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату   ОСОБА_3 та ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як «дітям війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року кожному, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих ними сум, за рахунок коштів Державного бюджету України.  

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

    Позов ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області (третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області) «Про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахування і виплати недоотриманої державної соціальної допомоги до пенсії «дітям війни», стягнення моральної шкоди» задовольнити частково.  

    Поновити ОСОБА_3, ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.  

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3, ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року кожному, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих ними сум, за рахунок коштів Державного бюджету України.  

    В решті позовних вимог відмовити.  

  Вступна та резолютивна частина постанови проголошені 23 жовтня 2009 року, в повному обсязі постанова виготовлена 27 жовтня 2009 року.  

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.  

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

   Суддя