АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 766/13564/17

Номер провадження  №  33/791/617/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Херсон

Суддя апеляційного суду Херсонської області Бугрик В.В., за участі представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 та представника департамента патрульної поліції ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП  щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі Департамент патрульною поліції, який виступає як потерпілий, вважає постанову суду першої інстанції такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, матеріалам справи. Просить дану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи в міському суді були залишені поза увагою обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення. Проте у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння. В цьому разі провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов’язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб’єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин та того, що в апеляційній скарзі ставилося питання про фактично зміну постанови судді районного суду, що не відповідає вимогам закону, оскільки у відповідності до вимог ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, що унеможливлює одночасне прийняття рішення про визнання особи винною, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції відхилити.

Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року, якою провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито з закінченням строків накладення адміністративного стягнення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області підпис

З оригіналом згідно:

Копія постанови оформлена 27 грудня 2017 року

Постанова набрала законної сили 27 грудня 2017 року

Суддя В.В. Бугрик

ОСОБА_4 Давиденко