ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2006 р. | № 32/333 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя | Ходаківська І.П. |
судді | Савенко Г.В. |
Самусенко С.С. |
розглянувши |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. Федорова” |
на | ухвалу від 10.05.2006 р. Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | № 32/333 Господарського суду Донецької області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. Федорова” |
до | Акціонерного товариства закритого типу “Мушкетівська автобаза” |
про
| стягнення 62 972,00 грн.
|
За участю представників сторін:
позивача –Скачкова Н.Є. –за довіреністю;
відповідача –не з’явились;
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 р. Відкрите акціонерне товариство “Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М. Федорова” (далі –Інститут) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Мушкетівська автобаза” (далі –Автобаза) суму матеріальної шкоди у розмірі 62 972,00 грн.
Позовні вимоги Інститут обґрунтовував тим, що водій Хаба О.О., керуючи автомобілем КРАЗ-6510, який є власністю Автобази, порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Крайслер, який є власністю Інституту, внаслідок чого завдав матеріальну шкоду у зв’язку з необхідністю проведення технічне обслуговування та ремонт автомобіля у розмірі 62 972,00 грн., яку у добровільному порядку відшкодовувати відмовляється, що, виходячи з норм ЦК України, є підставою для її стягнення у судовому порядку.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006 р. (суддя Сковородіна О.М.) позовні вимоги Інституту задоволено частково: з Автобази на його користь стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 60 946,67 грн. Рішення мотивовано тим, що водій Хаба О.О., керуючи автомобілем, який є власністю Автобази, порушив Правила дорожнього руху (що встановлено рішенням Будьнівського районного суду м. Донецька від 09.06.2005 р., яким водія Хаба О.О. визнано винуватим у скоєнні правопорушеннь, передбачених ст. 124 КпАП України і встановлено його вину) та допустив зіткнення з автомобілем, який належить Інституту, чим завдав останньому матеріальну шкоду. Проте, з урахуванням того, що Інститут не надав господарському суду доказів, які б підтверджували оплату ним заявленої у позовній заяві до стягнення суми за договором про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, стягненню підлягає вартість відновлювального ремонту, що визначена за даними експертизи, призначеної ухвалою господарського суду від 28.10.2005 р.
Автобаза звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006 р., за якою ухвалою цього суду від 03.04.2006 р. порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р. (колегія суддів: Стойка О.В., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) було призначено судову автотехнічну експертизу та поставлено перед експертом питання щодо правильності дій водіїв автомобілів КРАЗ-6510 і Крайслер перед зіткненням з точки зору додержання Правил дорожнього руху, та щодо наявності або відсутності у водіїв автомобілів КРАЗ-6510 і Крайслер технічні можливості уникнути зіткнення. Крім того, цією ухвалою зупинено провадження у справі до отримання висновку експертизи.
Інститут звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р. та поясненнями до неї, у яких просить вказану ухвалу скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі та поясненнях до неї, Інститут обґрунтовує тим, що господарський суд апеляційної інстанції, виносячи ухвалу, яка оскаржується, діяв всупереч ст. ст. 101, 104 та 1117 ГПК України, п. 5 ст. 1187 ЦК України.
Автобаза не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Інституту не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.08.2006 р. справа розглядається колегією суддів Вищого господарського суду України у складі Ходаківської І.П – головуючого судді, суддів Савенко Г.В. та Самусенко С.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Інституту матеріали справи та доводи Інституту, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті ним ухвали, яка оскаржується, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду, яка оскаржується, є ухвалою про призначення судової автотехничної експертизи та про зупинення провадження у справі.
Відповідно до частини першої ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що норми ГПК України не передбачають можливості оскарження ухвали господарського суду про призначення судової експертизи, проте передбачають таку можливість для ухвали про зупинення провадження у справі (частина четверта ст. 79 ГПК України).
З касаційної скарги Інституту та пояснень до неї вбачається, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р. оскаржується хоча і в повному обсязі, проте з підстав необґрунтованого, на думку Інституту, призначення судової автотехничної експертизи, а не з підстав зупинення провадження у справі.
Беручи до уваги зазначене та виходячи з частини першої ст. 11113 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала не може бути скасована з підстав, наведених Інститутом у касаційній скарзі, як така, що не підлягає оскарженню у відповідній частині.
Не може бути скасована зазначена ухвала і з підстав зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення передбачено п. 2 частини другої ст. 79 ГПК України, відповідно до якої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для її скасування, у зв’язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. ст. 85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст. ст. 1115, 1119, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. Федорова” залишити без задоволення.
Ухвалу від 10.05.2006 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 32/333 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді Г.В. Савенко
С.С. Самусенко