АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13681/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.

Провадження № 22-ц/789/1362/17 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Тернопіль

Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря - Бріль В.Л.

представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/13681/16-ц за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І Я Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 7 лютого 2017 року (ухваленого суддею Братасюк В.М.) в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" про часткове скасування наказу про відрахування з числа студентів,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вона є іноземкою, громадянкою республіки Нігерія та з 2014 року навчалася на контрактній формі навчання у державному вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України» (надалі Університет) за спеціальністю «лікувальна справа». Впродовж 2014-2015 та 2015-2016 років вона успішно виконувала навчальний план першого, другого навчальних років та розпочала навчання на третьому курсі, однак у зв'язку з складним матеріальним становищем країни її громадянства, а саме рішенням уряду республіки Нігерія, за яким усі кошти підлягають переказу за кордон виключно через Центральний банк республіки, переказ проплати за навчання від її родичів було затримано на декілька тижнів. У зв'язку з простроченням платежу за перший семестр третього року навчання, виконуючим обов'язки керівника навчального закладу її було відраховано з числа студентів. Позивачка зазначала, що про рішення відрахувати її з числа студентів вона дізналася уже після його прийняття, оскільки про розгляд цього питання її не було повідомлено ні ректоратом, ні студентським парламентом.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_2, посилаючись на невеликий час прострочення оплати за навчання, наявність поважних причин несвоєчасної оплати та порушення порядку розгляду питання про її відрахування, просила суд визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки керівника Університету від 3 жовтня 2016 року № 310 «Про відрахування з числа студентів університету» у частині відрахування її з числа студентів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 лютого 2017 року позов задоволено:

скасовано наказ виконуючого обов'язки ректора Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України» від 3 жовтня 2016 року «Про відрахування з числа студентів університету» у частині відрахування ОСОБА_2 з числа студентів.

Не погоджуючись з рішенням суду, Університет звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вказав, що позивач не виконала умов договору про оплату за навчання; проплати були здійснені значно пізніше, 10 жовтня 2016 року в сумі 499 дол США і 24 жовтня 2016 року - 1627 дол США та не в повному обсязі, оскільки вартість навчання за один семестр становить 2 050 дол США. Позивач не повідомила університет про причини неоплати вартості навчання у встановлений строк, не зверталась із письмовими заявами та підтверджуючими документами наявності у неї об'єктивних причин. Працівники іноземного факультету, зокрема декан та інспектори постійно консультують своїх студентів доступною та зрозумілою для них іноземною мовою, яким чином їм діяти у різних ситуаціях, в тому числі у разі неможливості своєчасно оплатити за навчання. Вважає невірним висновок суду про те, що орган студентського самоврядування порушив порядок вирішення питання заяви декана про відрахування позивачки з числа студентів не повідомивши її про засідання, оскільки це не передбачено чинним законодавством та діючими в закладі положеннями.

В судовому засіданні представник Ууніверситету апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що в університеті є деканат іноземних мов, в якому іноземці вирішують всі питання, які виникають у зв'язку з навчанням і про це було відомо позивачці. Працівники деканату вільно володіють англійською мовою, на якій проводиться навчання іноземців і пояснюють студентам шляхи вирішення питань, пов'язаних з навчанням у закладі. Позивач не зверталась в деканат з питанням виникнення у неї труднощів із своєчасної оплати за навчання, почала сплачувати лише після її відрахування з числа студентів і вся сума була сплачена нею лише у січні наступного року. 9 березня 2017 року університет виконав судове рішення, однак позивачка не виконала навчального плану і у червні 2017 року повторно її відраховано з числа студентів. Університет йшов назустріч позивачці, двічі - 29 червня та 23 вересня 2017 року зараховував її на підготовче відділення, проте вона не приступала до навчання, та 27 листопада 2017 року відрахована з підготовчого відділення. Місце перебування позивачки навчальному закладу невідоме.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, не повідомила суд у відповідності до вимог ЦПК України про зміну свого місця проживання. За вказаною в позовній заяві адресою не проживає, а адрес, який повідомила суду - є не точним, оскільки будинок №7А по вул. Шпитальна є багатоквартирним. Тому згідно ст. 369 ЦПК України, колегія розглядає апеляційну скаргу за її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Університету, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 8 жовтня 2014 року між Університетом імені І. Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України» та ОСОБА_2 було укладено договір № 334і про зобов'язання університету за кошти замовника здійснити у період з 8 жовтня 2014 року по 30 червня 2020 року навчання позивачки на факультеті іноземних студентів за спеціальністю «лікувальна справа». Позивачка зобов'язалась вносити плату за один рік навчання в сумі 4 100 дол США до 15 вересня за І семестр та до 1 лютого за ІІ семестр поточного року.

Позивачкою 7 та 21 жовтня 2016 року, трьома платежами внесена плата за І семестр навчання в сумі 1 627 дол США.

Судом також встановлено, що 29 вересня 2016 року Студентський Парламент дав згоду на відрахування ОСОБА_2 з числа студентів, не заслухавши її пояснень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка з поважних причин прострочила оплату за навчання, прострочення було незначним та з незалежних від неї причин, про які вона повідомляла деканат. При цьому суд зазначив, що відповідачем було порушено порядок її відрахування, оскільки під час вирішення та розгляду цього питання позивачку не було повідомлено та викликано для надання пояснень та заперечень.

Колегія не погоджується з такими висновками суду.

Згідно умов укладеного сторонами договору Університет зобов'язався надати навчальну платну послугу англійською мовою за навчальними планами і програмами, встановленими для даної спеціальності, а ОСОБА_2 сплатити вартість навчання. Розмір плати за весь строк навчання не може змінюватись і становить 24 600 дол США (п. 4.1). Вартість освітньої послуги за один рік навчання - 4 100 дол США, яку позивач зобов'язалась вносити до 15 вересня за І семестр та до 1 лютого за ІІ семестр поточного року (п.п. 4.2, 4.6).

Наведене свідчить про те, що позивачці були відомі строки внесення плати за навчання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У ч. 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно долучених до матеріалів справи квитанцій про оплату позивачкою, позивачкою було оплачено за навчання поза зазначеним терміном:

1 жовтня 2016 року - 12 940 грн;

21 жовтня 2016 року - 14 394 грн;

24 жовтня 2016 року - 14 599 грн, тобто загальна сума оплати становить 41 933 грн, що еквівалентно 1 627 дол США (а.с. 5, 23).

Отже, позивачка на дату звернення з позовом (1 грудня 2016 року) про скасування наказу про її відрахування з числа студентів, як незаконного, не оплатила обумовленої в договорі вартості навчання, тому висновок суду про те, що прострочення оплати було незначним - до 21 жовтня 2016 року, не відповідає дійсності, оскільки решту суми 423 дол США позивачкою сплачено 24 січня 2017 року під час розгляду справи судом.

Позивачка поважність причин прострочення оплати обґрунтовувала тим, що родичі завчасно направляли кошти, однак у зв'язку із ситуацією в країні її походження, вона отримувала їх значно пізніше.

На підтвердження зазначеної обставини за клопотанням сторони позивача був допитаний свідок ОСОБА_4, пояснення якого суд взяв до уваги, про те, що перекази коштів з Нігерії в Україну у 2016 році затримувались до місяця часу, оскільки всі міждержавні перекази здійснювались лише через Центральний банк країни.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.ст. 79, 80 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач не надала суду достатніх і достовірних доказів про те, що перекази коштів на оплату навчання відправлялись її родичами з Нігерії у вересні 2016 року і надходили в Україну лише у жовтні 2016 року та січні 2017 року, напередодні проведених нею оплат.

Пояснення свідка ОСОБА_4 не є достовірним доказом того, що ОСОБА_2 з поважних причин прострочила оплату за навчання.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду про те, що Університетом порушено порядок відрахування позивачки з числа студентів, тому що не було повідомлено її про розгляд вказаного питання Студентським Парламентом закладу та не викликано для надання пояснень, виходячи з наступного.

На виконання вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з'ясовано, що Положення про студентське самоврядування та про Студентський Парламент, Статут медичного університету, як і Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти, затверджене наказом Міністерства освіти України №245 від 15 липня 1996 року не передбачають обов'язку виклику чи повідомлення особи, відносно якої вирішується питання її відрахування з числа студентів, на засідання органу місцевого самоврядування - Студентського Парламенту.

Згідно зі Статутом Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України» орган студентського самоврядування діє у формі студентської ради (п. 6.3). За погодженням з органом студентського самоврядування університету приймаються рішення про відрахування студентів з університету (п. 6.3.3). Пунктом 7.14 Статуту передбачено підстави для відрахування здобувача вищої освіти, однією з яких є порушення умов договору (контракту), укладеного між Університетом та особою, яка навчається.

На засіданні студентської ради 8 вересня 2016 року вирішено переформувати студентську раду у Студентський Парламент.

27 вересня 2016 року на конференції студентів Університету прийнято Положення про студентське самоврядування і Студентський Парламент закладу.

Згідно пункту 5 розділу 2 Положення про студентське самоврядування виконавчим та головним органом студентського самоврядування є Студентський Парламент, діяльність якого регламентується даним положенням і Положенням про Студентський Парламент.

Пункт 1 розділу 4 Положення про Студентський Парламент передбачає, що рішення про відрахування студентів університету та поновлення їх приймається за погодженням із Студентським Парламентом.

З огляду на вищевказане, висновок суду про те, що навчальним закладом порушено порядок відрахування ОСОБА_2 з числа студентів є помилковим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є незаконним і у відповідності до ст. 376 ЦПК України його слід скасувати і постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 384, 382, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І Я Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 7 лютого 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові про визнання неправомірним дій та скасуванні наказу виконувача обов'язки директора Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І Я Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" №310 від 3 жовтня 2016 року "Про відрахування ОСОБА_2 з числа студентів закладу".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська