Справа № 180/3237/15-к

Провадження № 1-кп/0182/400/2017 

У Х В А Л А 

Іменем України

01.11.2017 року                            м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суд Дніпропетровської області у складі

   головуючого судді     ОСОБА_1 

   суддів         ОСОБА_2 

 ОСОБА_3 

 секретаря судового засідання     ОСОБА_4 

 з участю прокурора     ОСОБА_5 

 захисника ОСОБА_6 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015040340000777 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України,- 

                ВСТАНОВИЛА :

В провадженні колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12015040340000777 за обвинуваченням ОСОБА_7  за ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від участі в засіданні в режимі відео конференції.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, та не минули ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу  обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити тиск на потерпілу.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, вважав що ризики, зазначені прокурором не мають місця, потерпіла вже допитана і мешкає за межами держави. Також захисник заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Вислухавши думку сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора.

ОСОБА_7 обвинувачується в скоєні особливо-тяжкого злочину, за яким передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, що може спонукати його до переховування від суду у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт. 

 В рішенні ЄСПЛ «Москаленко проти України», п.36, зазначено, що  суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду, однак сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.

 Пунктом 79 рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України» визначено, що , тримання під вартою може бути виправданим утій чиіншій справі лише занаявності специфічних ознак того, щоцього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи наіснування презумпції невинуватості, переважують правило поваги доособистої свободи. 

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам.

   На підставі наведеного та керуючись ст. 331, 336 КПК України, колегія суддів -

     У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотання захисника відмовити.

    Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 продовжити, рахуючи з 01.11.2017 року до 30.12.2017 року включно. 

Ухвала оскарженню не підлягає

головуючий

суддя ОСОБА_1 

судді ОСОБА_2 

 ОСОБА_3