Справа № 1-109/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнко В. М.

при секретері – ОСОБА_1

з участю прокурора – Савицького І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Лубни кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ПП «Засулля – Житлосервіс» в с.Засулля, Лубенського району Полтавської області, одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

у скоєні злочинів передбачених ст. ст. 240 ч.2, 367 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 був призначений на посаду директора приватного підприємства «Засулля-житлосервіс» 02.10.2006 року .

Приватне підприємство «Засулля-житлосервіс» діє на підставі статуту, державну реєстрацію юридичної особи проведено 20.09.2006 року та затверджений протоколом установчих зборів засновників підприємства № 1 від 31.08.2006 року.

Відповідно до п.1.4 – підприємство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті права, а також нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно п.2.2 Статуту – предметом діяльності підприємства є:

- експлуатація житлового фонду;

- водопостачання та водовідведення;

- ремонт будівель і споруд невиробничого призначення.

Відповідно до п.7.5 – поточне керування підприємством здійснюється директором підприємства, який призначається на підставі контракту.

Згідно із п.7.7 – директор підприємства:

- без доручення діє від імені підприємства, є представником його інтересів в усіх підприємствах, організаціях і органах;

- укладає договори, видає доручення;

- відкриває в установах банків розрахунковий, валютний і інші рахунки підприємства за згодою засновника;

- затверджує штат підприємства, видає накази, у тому числі про прийняття на роботу і звільнення з роботи, дає вказівки, які є обов`язковими для всіх працівників підприємства, за згодою засновника.

05.01.2007 року відповідно до акту приймання-передачі між Войнихівською сільською радою Лубенського району Полтавської області в особі сільського голови ОСОБА_3 та директором ПП «Засулля-житлосервіс» ОСОБА_2, останнє отримало водопровідні мережі, артсвердловину, водонапірну вежу, каналізаційні мережі, каналізаційно-насосну станцію, очисні споруди та розпочало господарську діяльність по водопостачанню та водовідведенню по с.Войниха та с.Солониця.

Згідно з ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути загальне та спеціальне.

Згідно з ст. 48 Водного кодексу України спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення.

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно з ст. 1 Кодексу України про надра – надра є частина підземної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і протягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра – надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Прова на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ст. 21 Кодексу України про надра – надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров`я України на місцях.

При проведенні перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції в Полтавській області, було з`ясовано, що за період із 30.06.2008 р. по 19.03.2010 р. приватним підприємством «Засулля-житлосервіс», директором, якого є ОСОБА_2 самовільно здійснено забір підземної прісної води з водної артезіанської свердловини. Забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або пристроїв здійснюється лише за наявності дозволу на спецводокористування ( п.9, ст. 44, 48 Водного кодексу України ).

Директором ПП «Засулля-житлосервіс» ОСОБА_2 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в результаті злочинної недбалості, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, було допущено забір ( видобування ) корисних копалин - підземної прісної води із водної артезіанської свердловини при відсутності дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог ст.ст. 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19. 21 Кодексу України про надра , а саме в період часу з 30.06.2008 р. по 19.03.2010 року на території Войнихівської сільської ради здійснили незаконне видобування підземної прісної води, що відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

У відповідності до розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією в Полтавській області, вказаними незаконними діями директора ПП «Засулля-житлосервіс» ОСОБА_2 державі спричинено збитки за самовільне використання прісної підземної води в розмірі більше 57 356, 64 грн., що враховуючи суму є істотною шкодою та у 100 і більше разів перевищює неоподаткований мінімум доходів громадян.

Директор ПП «Засулля-житлосервіс» ОСОБА_2 здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення при таких обставинах:

Згідно з ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути загальне та спеціальне.

Згідно з ст. 48 Водного кодексу України спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення.

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно з ст. 1 Кодексу України про надра – надра є частина підземної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і протягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра – надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Прова на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ст. 21 Кодексу України про надра – надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров`я України на місцях.

При проведенні перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції в Полтавській області, було з`ясовано, що за період із 30.06.2008 р. по 19.03.2010 р. ПП «Засулля-житлосервіс», директором якого є ОСОБА_2 на території Войнихівської сільської ради самовільно здійснено незаконний, без передбаченого законом дозволу, забір корисних копалин загальнодержавного значення - підземної прісної води з водної артезіанської свердловини. Забір ( видобування ) води з водних об`єктів із застосуванням споруд або пристроїв здійснюється лише за наявності дозволу на спецводокористування ( п.9, ст. 44, 48 Водного кодексу України ).

          Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину при вищезгаданих обставинах в обвинувальному висновку визнав повністю, підтверджуючи суду факт видобування ПП»Засулля-житлосервіс» , директором якого він являється прісної води із водної артезіанської свердловини без передбаченого законом дозволу , завдавши цим істотної шкоди та спричинивши державі значних збитків, у скоєному кається.

Згідно ст.299 КПК України за згодою всіх учасників судового засідання суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився тільки допитом підсудного, покази якого відповідають цим обставинам.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.367 ч.1 КК України , що виразилися у неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них , що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам знайшла своє підтвердження у судовому засіданні ,вина встановлена і доведена повністю, підсудним визнана.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.240 ч.2 КК України , що виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні ,вина встановлена і доведена повністю, підсудним визнана.

          При призначені ОСОБА_2 покарання суд враховує, що він вину визнав , його каяття, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, сприяння розкриттю злочину і визнає обставиною, що пом'якшує призначене покарання.

З урахуванням ступені тяжкості скоєного, вини та особи підсудного ОСОБА_2 повинен нести покарання у вигляді штрафу.

Разом з тим суд взяв до уваги те що ОСОБА_2 у скоєному щиро кається, має на утриманні неповнолітню дитину, дружину, його тривалу, бездоганну роботу на посаді керівника , з урахуванням особи винного суд на підставі ч.2 ст. 69 КК України вважає за можливе не призначити йому додаткове покарання передбачене ст. 367 ч.1 КК України у вигляді позбавлення права займати посади наділені організаційно – розпорядчими та адміністративно – господарськими обов»язиками.

Згідно медичних довідок ОСОБА_2 здоровий , працездатний, не потребує в лікуванні від алкоголізму та наркоманії.

Керуючись ст. 323, ст. 324 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочинів передбачених

ст. 240 ч.2, ст.367 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 240 ч.2 КК України у вигляді штрафу в розмірі – 6800 грн., за ст. 367 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі - 1000 грн. без позбавленням права обіймати посади наділені організаційно – розпорядчими та адміністративно – господарськими обов»язиками.

Згідно ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і вважати його засудженим до штрафу в розмірі – 6800 грн. без позбавленням права обіймати керівні посади .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання чинності вироком залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_4