ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/578 02.11.09

За позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»

про стягнення 60 503 711,31 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:      Удовенко К.В. – дов. № 87 від 02.12.2008 року;

від відповідача:  Янкевич О.А. –дов. № 122 від 04.09.2009 року;

Обставини справи:

  Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля»в особі Донецької філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення  60 503 711,31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої електричної енергії згідно Договору про постачання електричної енергії № 1/64 від 01 травня 2004 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на  суму 58 293 595,54 грн.

Ухвалою від 03.09.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.09.2009 року.

В судовому засіданні 21.09.2009 року, представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов. Крім того, представник позивача через канцелярію суду подав додаткові пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.2009 року надав додаткові документи по справі та подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого частково заперечує проти позову.  

Крім того, в судовому засіданні сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 21.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 09.10.2009 року.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 09.10.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.11.2009 року.

В судовому засіданні 02.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні 02.11.2009 року, представник позивача повідомив суд, що 27.08.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля»в особі Донецької філії було реорганізовано шляхом перетворення у Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», що підтверджується наказом № 422 від 27.08.2009 року та довідкою з органів статистики.

Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Розглянувши матеріали справи та надані документи, суд вважає за доцільне замінити первісного позивача Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля»його правонаступником Державним підприємством «Регіональні електричні мережі»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ВАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 32402870).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

 ВСТАНОВИВ:

 01 травня 2004 року між Державним підприємством «Укренерговугілля», яке було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля», що підтверджується наказом № 404 від 17.08.2007 року та правонаступником якого, в подальшому, на підставі наказу № 422 від 27.08.2009 року стало Державне підприємство «Регіональні електричні мережі»(далі –Постачальник) та Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»правонаступником якого на підставі наказу № 612 від 29.12.2007 року є Державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(далі –Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1/64  (далі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1) сторони погодили, що постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим Договором, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, встановлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводиться відповідно до «Порядку постачання електричної енергії споживачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема діючими Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку, Правилами технічної експлуатації, постановами НКРЕ України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що споживач зобов’язаний:

?          виконувати умови цього Договору;

?          дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 6 цього Договору;

?          оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно х умовами пункту 9.2 цього Договору та додатку № 3 «Графік зняття показів приладів обліку електричної енергії», додатку № 7 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача», додатку № 8 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам», додатку № 9 «Перелік об’єктів, що живляться від мереж постачальника»;

?          здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»;

?          узгоджувати з постачальником використання електроенергії в електронагрівальних установках згідно з вимогами додатка № 4 «Порядок та режим роботи електронагрівальних установок»та інші.

Відповідно до пункту 9.2 Договору оплата спожитої в розрахунковому періоді (місяці) активної електроенергії здійснюється на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання у наступному порядку:

перший авансовий платіж до 5 числа розрахункового місяця у розмірі     40 % від вартості очікуваного споживання;

другий  авансовий платіж до 15 числа розрахункового місяця у розмірі     30 % від вартості очікуваного споживання;

третій авансовий платіж до 25 числа розрахункового місяця у розмірі 30 % від вартості очікуваного споживання.

Авансові платежі споживач сплачує самостійно на підставі виданих постачальником рахунків –фактур, нарахованих згідно з додатка № 1 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу», або згідно заяви, наданої споживачем у разі очікуваного збільшення або зменшення споживання.

Позивач на виконання умов Договору за період з листопада 2008 року по червень 2009 року включно поставляв відповідачу електричну енергію, однак відповідач в порушення умов Договору свої зобов’язання вчасно не виконав, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 58 293 595,54 грн., що підтверджується розрахунком позивача, звітами про використану електроенергію та актами прийому –передачі копії яких в матеріалах справи.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, однак визнав її в повному обсязі, про що між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарським кодексом України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 58 293 595,54 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 3.2.2 –3.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, зазначених в п. 9.2 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який сплачується пеня. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач керуючись п. 5.2.1  Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 210 115,77 грн.

Виходячи з положень ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках  розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню  зі сторони, що порушила зобов’язання.

Беручи до уваги світову фінансову кризу, враховуючи тяжке матеріальне становище відповідача та його бюджетне фінансування, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 221 011,56 грн.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, господарський суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

 В И Р І Ш И В:

 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з  Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»( місцезнаходження:  03142, м. Київ, Святошинський р-н, просп. Академіка Палладіна, буд. 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»( місцезнаходження:  07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ВАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 32402870) 58 293 595  (п’ятдесят вісім мільйонів двісті дев’яносто три тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 54 коп. –основного боргу,  221 011 (двісті двадцять одну тисячу одинадцять) грн. 56 коп. –пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.  – державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                           О.М. Спичак

  Дата підписання рішення

12.11.2009 року