Справа № 2- 443\2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 листопада  2009 року                                                                    м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого                               судді Коваленко В.П.

при секретарі                              Білошицькій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до ОСОБА_2    про поділ  майна подружжя ,-

                                                     В С Т А Н О В И В:

       Позивачка ОСОБА_1О . звернулася до суду з даним позовом , в якому просила розділити спільно нажите майно : кури, індики, корову, свині, морозильну камеру , автомобіль та житловий будинок. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідач створив неможливі умови для сумісного проживання, вона змушена покинути будинок і проживати у родичів , що порушує її право на користування та володіння особистим майном власника.

В   судовому засіданні позивачка змінила свої вимоги і  просить розділити житловий будинок та господарські споруди згідно другого варіанту будівельно-технічної  експертизи, позовні вимоги про розподіл майна подружжя залишити без розгляду. Відповідач позов визнав, згоден розділити спірне домоволодіння, оскільки подальше сумісне проживання стало неможливим.  

Вислухавши  пояснення, перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 16 листопада 1961 року. Дітей від шлюбу не мають. Відразу після одруження відповідач вселився в  спірний будинок , який належав батькам позивачки. Після смерті батьків за даними погосподарської  книги головою двору  був записаний ОСОБА_2. За період спільного сумісного проживання сторони неодноразово проводили капітальний ремонт будинку, а також побудували господарські споруди  - літню кухню, гараж та інше.  

У відповідності до вимог п.5 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно ст. 25 КЗПШС України спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох. При цьому на суму вартості будинку до його поліпшення збільшується частка дружини, якому він належав, у тому числі і у випадках, коли суд відступає від начала рівності часток подружжя в спільній сумісній власності з урахуванням інтересів одного з подружжя, що заслуговують на увагу.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний будинок належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя.    

Згідно  ст. 372 ЦК України  у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності , вважається, що  частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено  домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника  може бути збільшена або  зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення .

Пленум Верховного Суду України в п.14  постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами  про захист права приватної власності»  роз’яснив, що квартира, яка є спільною  сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.  

 Пленум Верховного Суду України в постанові №7 від 4.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства , що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» в п. 7 роз’яснив, що у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку , він проводиться за наявності дозволу на це виконкому  місцевої ради.

Згідно рішення виконкому Осичківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області  від 23 жовтня 2009 року надано дозвіл на переобладнання та перепланування квартир в  будинку № 88 по вулиці Несененка (Леніна) в с. Осички Радомишльського району Житомирської області відповідно до варіантів розподілу, складених експертом бюро незалежних експертиз .

При таких обставинах суд вважає, що спірний будинок має бути розділений порівну між сторонами.

Згідно висновку судової будівельно – технічної експертизи  даний будинок підлягає розподілу згідно трьох можливих варіантів. Суд вважає найбільш таким, що відповідає інтересам подружжя 2 варіант розподілу. Оскільки  позивачка знаходиться в престарілому віці, даний будинок був побудований її батьками , змушена звертатися до суду через нестерпну поведінку відповідача , який застосовував до неї фізичну силу, то суд виділяє їй 1\2 частину будинку , яка містить вхід до будинку та становить  57\100 частини будинку. Вхід до квартири відповідача за таким варіантом має бути з іншою сторони, що дасть можливість не вступати в конфлікти з відповідачем.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він тривалий час сам господарював у домоволодінні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка змушена була покинути спірний житловий  будинок і тривалий час проживати у родичів , так як відповідач забороняв їй користуватися частиною будинку, вважаючи себе власником цілого будинку, застосовував до неї фізичне насилля, вона неодноразово змушена була покидати посеред ночі будинок.  

Не заслуговують на увагу суду і твердження відповідача, що перший варіант  передбачає найменше   позицій щодо переобладнання будинку. В даному випадку суд перш за все враховує інтереси позивачки і  вважає , що саме їй має бути виділена частка в спільному майні з входом до будинку.  

Добуті в судовому засіданні докази свідчать про можливість задоволення позовних вимог. Доказів, які б спростували дані обставини суду не надано. А тому суд позовні вимоги задовольняє в повному об’ємі.

    У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому суд стягує з відповідача на користь позивачки 1900 гривень за проведення будівельно –технічної експертизи  та на користь держави  витрати по оплаті судового збору.  

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 355,372 ЦК України, ст.ст.70,71 СК України, ст..ст.22,28,29 КЗПШС України, - суд

                                   В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 про розподіл домоволодіння задовольнити  .

Розділити домоволодіння №88 по вулиці Леніна (Несененка) в с. Осички Радомишльського району Житомирської області  між подружжям ОСОБА_1.

  Виділити ОСОБА_1 :

ганок вартістю  72 гривні;веранду 1 площею 7,5 кв.м. вартістю 791 гривня;

коридор 1-1 площею 4,5 кв.м. вартістю 965 гривень; кладовку 1-2 площею 4,2 кв.м. вартістю 904 гривні; кухню 1-3  площею 6,5 вартістю 1869 гривень; кімнату 1-4 площею 13,0 кв.м. вартістю 3214 гривень; гараж «Г» площею 18,6 кв.м. вартістю 1744 гривні; сарай «Б-2» площею 16.5 кв.м. вартістю 521 гривнія; туалет вартістю 162 гривні, що становить 57\100 ідеальних часток домоволодіння, загальною вартістю 10245 гривень.

Виділити ОСОБА_2  кімнату 1-5 площею 14,6 кв.м. вартістю 3365 гривень;

літню кухню «В» площею 24,4 кв.м. вартістю 3290 гривень; сарай «Б-1» площею 21,4 кв.м. вартістю 1080 гривень, що становить 43\100 ідеальних часток домоволодіння.  

Зобов’язати ОСОБА_1 сплатити  ОСОБА_2 1255 гривень за відхилення від рівності часток в домоволодінні.  

Зобов’язати  ОСОБА_1 закрити дверну пройму з кімнати 1-4 до кімнати 1-5.

Запропонувати ОСОБА_2 добудувати кухню з тамбуром , вхід з двору обладнати дверною проймою через добудовану кухню з тамбуром , переобладнати пічне опалення.

Кожну з квартир обладнати окремими системами інженерних мереж (опалення, газопостачання, електроосвітлення).

            Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 179 гривень  51 копійку.    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1900 гривень.

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня складання рішення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

        Суддя                                              Коваленко В.П.