Справа № 686/19261/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження,-

встановив :

04 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 травня 2017 року Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради винесла постанову № 1 відносно нього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 150 КУпАП України та наклала на нього штраф у розмірі 51 грн., з чим не погоджується, оскільки строки накладення адміністративного стягнення збігли. До того ж, він не був присутній при розгляді, оскільки про такий розгляд йому не було відомо. Вважає, що не може нести відповідальності за дане правопорушення.

Також зазначає, що враховуючи ту обставину, що протокол та постанова в справі про адміністративні правопорушення не підписувались позивачем, не направлялись позивачу, а про їх існування йому стало відомо тільки 26.09.2017 року в судовому засіданні під час розгляду справа № 686/22034/16-ц за позовом міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинення певних дій, відтак 10-денний термін оскарження, згідно чинного законодавства необхідно відраховувати саме з цієї дати, тому просить поновити строк на звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просили задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову, вказавши, що строки накладення адміністративного стягнення не збігли, оскільки переривалися, а постанова винесена законно.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв’язку із наступним.

Згідно з частиною 1,2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017 р) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:  скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Так, судом встановлено, що 28.09.2015 року представниками МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» при обстеженні приміщення по вул. Проскурівській, 62, у м. Хмельницькому, встановлено, що вказане приміщення розділено на 2 частини з окремими входами: в одній частині від’єднанні прилади опалення від будинкових мереж, а в другій частині - два із трьох прибудинкових стояків візуально не обстежуються, заведені в межу стіни, присутні частина відводів з шаровими каналами і глушками в кранах, один стояк опалення без приладу опалення і перемички, на кінцях труб стояка – крани, глушки, усі стояки опалення без ізоляції.

При цьому, 04.09.2015 р. сам ФОП ОСОБА_1 повідомляв МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про те, що договір про надання послуг з теплопостачання ним розірвано і що ним демонтовано та відключено прилади опалення.

26.11.2015 року за результатами виявлених порушень у приміщенні, яке належало ОСОБА_1, винесено припис на виконання робіт № 47, а саме зобов’язано до 10.12.2015 р. привести систему централізованого опалення до попереднього стану.

А згідно акту про обстеження системи централізованого опалення від 03.10.2016 року представниками МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» встановлено, що припис на виконання робіт № 47 від 26.11.2015 року не виконаний.

У зв’язку з тим, що зазначений припис не був виконаний, 04.03.2016 року відповідач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП за самовільний без погодження демонтаж приладів опалення (будинкові стояки опалення закритті, заведені в межу будинкової стіни, візуально не обстежуються). А згідно постанови № 14 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 15.03.2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 грн.

Проте, як вбачається із копії постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2016 року позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконкомі Хмельницької міської ради про скасування постанови – задоволено частково і постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 15.03.2016 року № 14 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 150 КУпАП – скасовано, а справу направлено до адміністративної комісії при виконкомі Хмельницької міської ради на новий розгляд. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постановою № 1 про перегляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 16.05.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 150 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

Статтею 4 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-ІV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-ІV) встановлено, що проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Одними з основних принципів державної політики у сфері теплопостачання є забезпечення захисту прав та інтересів споживачів, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання (ст. 6 Закону № 2633-ІV).

В силу ч. 1 ст. 24 Закону № 2633-ІV споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 2633-ІV проектування, будівництво, реконструкція об'єктів у сфері теплопостачання здійснюються на основі схем теплопостачання, державних будівельних норм та нормативно-правових актів на проведення будівельних робіт. Проектування, будівництво, реконструкція об'єктів у сфері теплопостачання здійснюються спеціалізованими організаціями, які мають відповідні дозволи та ліцензії.

Згідно з п. 11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

Відповідно до п.п. 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення  безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Як передбачено п.п. 1.2, 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлового-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758), для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку, що відключення споживача від централізованої тепломережі відбувається лише на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. До того ж, відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання можливе лише багатоквартирного житлового будинку в цілому, а не окремого приміщення у ньому.

Відповідно до ст. 150 КУпАП порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Докази у справі достовірно вказують на те, що мало місце переобладнання системи опалення магазину непродовольчих товарів та офісу, розташованих по Проскурівській, 62, зокрема прилади опалення були від'єднані від будинкових мереж, а стояки системи - приховані у стіни будинку.

Що також встановлено ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08.11.2017 р.

Власником магазину в той час був ОСОБА_1, що не заперечується останнім, який і здійснив дане переобладнання, що в судовому засіданні показав свідок ОСОБА_4 та що вбачається із листа самого ФОП ОСОБА_1 адресованого 04.09.2015 р. МКП «Хмельницьктеплокомуненерго».

Крім того, згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов’язує. Це означає, що на власника також покладається відповідальність у разі завдання шкоди третім особам, що завдана належним йому майном, а також у зв’язку із експлуатацією технічного/інженерного оснащення, по утриманню якого він також несе тягар (ст.322 ЦК України).

В той час, власник вказаного нежитлового приміщення - ОСОБА_1 здійснив реконструкцію об'єкту теплопостачання без відповідного дозволу та з порушенням встановленого порядку, отже мало місце самовільне втручання в діючу систему теплопостачання будинку.

Водночас суд звертає увагу на наступне. Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постанова винесена 16.05.2017 року, тобто після спливу двох місяців з дня виявлення правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку, що строк на звернення до суду слід поновити, такий пропущено з поважних причин, а позовні вимоги підлягають до задоволення, тобто постанову слід визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу..

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2 -14, 72-77, 122, 241-255, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати незаконною та скасувати постанову № 1 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 16 травня 2017 року відносно ОСОБА_1, провадження закрити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Повний текс рішення виготовлено 26.12.2017 р.

Позивач : ОСОБА_1 (29000, вул. Л. Чайкіної,2, м. Хмельницький).

Відповідач : Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради (29000, вул. Гагаріна, 3, м. Хмельницький).