Справа № 2-а-490\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Косторенко А.Ю.,
при секретарі Сєдавних В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ старшого прапорщика міліції Романчі С.Д., про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 22.01.2009 року суб’єкт владних повноважень - інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ, старший прапорщика міліції Романча С.Д. виніс постанову СА № 758 по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача.
У постанові зазначено, що 22.01.2009 року о 12-19 год. водій автомобіля «БМВ» дн НОМЕР_1, на 95-му км. автодороги «Бориспіль-Закарпаття» в с. Піщане рухався зі швидкістю 85 кмгод, чим перевищив встановлену ПДР швидкість руху в населених пунктах на 25 км/год.
Вищеназваної постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує її права, оскільки відповідачем порушений процесуальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності, так як копія постанови не була їй надіслана протягом трьох днів, як того вимагає ч. 6 ст. 258 КпАП. Отже про те, що її машина була знята в населеному пункті за допомогою приладу «Візір» №0711175 вона не довідувалася, будь-яких фото чи відео матеріалів позивач отримати не має можливості, що ставить під сумнів рух автомобілю саме у с. Піщане на автодорозі «Бориспіль-Закарпаття». У постанові також не вказується в якому місці знаходився прилад вимірювання швидкості на момент зйомки та чи працював він у стаціонарному режимі чи знаходився в руках у працівника ДАІ. Крім того, працівники ДАІ відповідно до наказу МВС України мають право проводити приховане спостереження тільки у разі руху в потоці транспорту або в порядку проведення заходів оперативно - розшукової діяльності. При фіксації правопорушення у відношенні нього зазначені обставини не мали місця. У разі виявлення правопорушення працівники ДАІ повинні були зупинити водія та скласти на нього протокол, а не давати йому змогу порушувати далі правила дорожнього руху. Винесена у відношенні неї постанова не містить належних доказів: щодо часу, місця скоєння правопорушення, з прив’язкою до місцевості. Окрім того прилад «Візір», не міг працювати в автоматичному режимі, як це передбачено ст. 14-1 КУпроАП. У постанові відсутні докази належності вимірюваної швидкості саме автомобілю позивача. Просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову СА № 758 по справі про адміністративне правопорушення від 22.01.2009 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі і просив позовну заяву задовольнити.
Відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про розгляд справи, до залу суду не з’явилися, правом участі в судовому засіданні не скористалися, доказів правомірності своїх дій не надав, у зв’язку з чим, суд розглядав справу за його відсутності.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні, 22.01.2009 року суб’єктом владних повноважень - інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ, старшим прапорщиком міліції Романча С.Д. була винесена постанова СА № 758 по справі про адміністративне правопорушення порушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн., в зв’язку з тим, що остання 22.01.2009 року о 12-19 год. керуючи автомобілем «БМВ» дн НОМЕР_1, рухалася в с. Піщане на 95-му км. автодороги «Бориспіль-Закарпаття зі швидкістю 85 кмгод, чим перевищила встановлену ПДР швидкість руху в населених пунктах на 25 км/год. та порушила п. 12.4. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Вищеназвана постанова, як вказує позивач, на її адресу взагалі не направлялася, у звязку з чим просила продовжити їй строк для оскарження даної постанови, а тому, суд вважає, що встановлений ст.289 КУпАП 10-ти денний термін на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності пропущений позивачем з поважних причин та поновлює його.
Розглядаючи зазначений спір, суд керується наступним.
Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, органам ДАІ дійсно надано право фіксувати порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки тощо і у таких випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Між тим, реалізуючі свої повноваження в даній сфері, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи на підставі ст.9 КАС України перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій та прийнятого рішення, про що свідчить повідомлення суду. Але таких доказів відповідачем надано не було.
Однак з матеріалів справи не вбачається, що позивач дійсно вчинив вищезазначене порушення, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів з приводу правомірності винесення оскаржуваної постанови, не представлені копії протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, не надані постова відомість розстановки нарядів ДПС, журнал реєстрації видачі приладів «Візір» та відомості здачі заліків особовим складом батальйону ДПС ВДАІ щодо підтвердження знань по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір», а також не надані відео- фотоматеріали, які б містили інформацію щодо предмету доказування, які б були одержані в порядку, передбаченому законодавством.
Тому суд визнає, що представником відповідача всупереч вимогам статті 71 КАС України не доведена правомірність його дій та рішення, а тому вважає, що його дії щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за вищезазначене правопорушення слід визнати неправомірними, а спірну постанову - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ старшого прапорщика міліції Романчі С.Д щодо винесення постанови СА №758 від 22.01.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Постанову СА № 758 від 22.01.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн. – скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом надання до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя А.Ю. Косторенко