ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/338/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

суддів Брезіної Т.М., Дембіцького П.Д.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

заявника - ОСОБА_1

представника заявника – ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

овлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:          

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у затримці виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області, у встановлені судом строки;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді.

У судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Чернівецькій області заявив клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в адміністративній справі №824/338/16-а, оскільки заяву подано з пропущенням десятиденного строку звернення до суду.

Представник Державної фіскальної служби України в судовому засіданні підтримав заявлене представником Головного управління ДФС у Чернівецькій області клопотання про залишення без розгляду поданої заявником заяви.

Заявник та його представник в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання про залишення без розгляду заяви, посилаючись на тривале невиконання судового рішення.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у справі №824/338/16-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р., за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13.05.2016 р. №1939-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області 13.05.2016 р. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 14.05.2016 р. Стягнуто з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2016 р по 24.03.2017 р. у сумі 38945,70 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць допущено до негайного виконання (Т. 2 а.с. 48-61, 121-123).

24.03.2017 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №824/338/16-а, який отриманий заявником 24.03.2017 р. (Т. 2 а.с. 62, 145-146).

24.03.2017 р. заявник звернувся з листом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просив направити на адресу ДФС України копії виконавчого листа та постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. №824/338/16-а для виконання (Т. 2 а.с. 152).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, 06.04.2017 р. Головне управління ДФС у Чернівецькій області надало відповідь №150/С/24-13-10-03, якою повідомило заявника, що ДФС України є стороною по адміністративній справі №824/338/16-а, а тому отримання проголошеного рішення здійснюється за правилами ст. 167 КАС України. При цьому зазначено, що виконавчий лист подається до виконання стягувачем особисто за його заявою або заявою його представника (для фізичної особи - адвокат на підставі ордера, договору, в якому зазначаються його права як представника сторони виконавчого провадження) за місцем вчинення виконавчих дій (Т. 2 а.с. 153).

28.03.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до в.о. голови ДФС України із заявою, в якій просив виконати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області. До вказаної заяви заявником було додано оригінал виконавчого листа та копію постанови в справі №824/338/16-а (Т. 2 а.с. 147).

За результатами розгляду вказаної заяви, 28.04.2017 р. ДФС України листом №6050/С/99-99-04-02-01-14 повідомило ОСОБА_1 про те, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у адміністративній справі №824/338/16-а про поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області перебуває у процесі виконання (Т. 2 а.с. 148).

30.03.2017 р. заявник подав до Чернівецького окружного адміністративного суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа, у зв'язку з тим, що оригінал виконавчого листа залишився у ДФС України (Т. 2 а.с. 66).

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.04.2017 р. у справі №824/338/16-а в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено, оскільки оригінал виконавчого листа по даній справі знаходиться на виконанні в ДФС України (Т. 2 а.с. 78-79).

Як вказували в судовому засіданні представники Головного управління ДФС у Чернівецькій області та Державної фіскальної служби України оригінал виконавчого листа по справі №824/338/16-а знаходиться на даний час в ДФС України та перебуває в стані виконання.

31.03.2017 р. заявник звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Чернівецького окружного адміністративного суду №824/338/16-а від 24.03.2017 р. про поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області. При цьому зазначав, що 28.03.2017 р. ним подано до ДФС України заяву про виконання судового рішення від 24.03.2017 р., надано оригінал виконавчого листа та копію постанови суду. Однак, станом на 31.03.2017 р. ДФС України в добровільному порядку рішення суду не виконала (Т. 2 а.с. 154).

За результатами розгляду заяви про примусове виконання рішення суду, 14.04.2017 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме стягувачем пред'явлено до виконання ксерокопію виконавчого листа (Т. 2 а.с. 156).

07.09.2017 р. заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про прийняття до виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р. у справі №824/338/16-а про поновлення його на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області. Додатково в заяві заявник вказував, що 28.03.2017 р. ним було подано до ДФС України заяву про виконання судового рішення від 24.03.2017 р., надано оригінал виконавчого листа та копію постанови суду, однак станом на вересень 2017 р. ДФС України в добровільному порядку рішення суду в частині його поновлення на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області не виконала (Т. 2 а.с. 149).

Докази розгляду вказаного звернення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заявник до суду не надав, однак вказував, що відповіді не отримував.

Судом також встановлено, що 12.04.2017 р. заявник звернувся до Шевченківського УП ГУНП України у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 157).

07.09.2017 р. заявник повторно звернувся до Шевченківського УП ГУНП України у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 163).

Докази розгляду поданих заяв Шевченківським УП ГУНП України у м. Києві, заявник до суду не надав, проте вказував, що відповіді не отримував.

З матеріалів справи видно, що 15.05.2017 р. ОСОБА_1 надіслав зверненням до Прем'єр-міністра України, в якому просив надати доручення Міністерству фінансів України провести службове розслідування щодо невиконання (неналежного виконання) службових обов`язків, перевищення своїх повноважень в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 та з огляду на те, що в діях ОСОБА_5 містяться ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, просив спрямувати матеріали звернення до Міністерства внутрішніх справ України (Т. 2 а.с. 158).

16.05.2017 р. заявник електронним листом направив на адресу Секретаріату Кабінету Міністрів України звернення аналогічного змісту щодо не виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. (Т. 2 а.с. 159).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що електронне звернення ОСОБА_1 отримано секретаріатом Кабінету Міністрів України, зареєстроване за №СЕ-6886462 від 16.05.2017 р. та надіслане Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України від 17.05.2017 р. №41-С-011587/24 для розгляду та надання відповіді (Т. 2 а.с. 160).

15.06.2017 р. Міністерство юстиції України направило на адресу заявника лист за вх. № 22717/С-14038/11, в якому зазначило не уповноважене на вирішення питань порушених у зверненні (Т. 2 а.с. 161).

Міністерство фінансів України за наслідками розгляду звернення, 16.06.2017 р. направило на адресу заявника лист за вх. № 17030-09/23-2241/1945, в якому роз'яснило, що службове розслідування відносно в.о. голови ДФС України ОСОБА_6, у разі наявності законодавчих підстав, може проводитися дисциплінарною комісією Державної фіскальної служби України (Т. 2 а.с. 163).

Оскільки станом на 14.11.2017 р., в.о. голови ДФС України ОСОБА_6 не виконав рішення суду у справі №824/338/16-а, звернення адресовані до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, на думку заявника, не були розглянуті по суті, заявник звернувся до Президента України (Т.2 а.с. 164).

Дане звернення зареєстроване у Приймальні Президента України за № 22/058451-24 від 22.11.2017 р. та надіслане для розгляду до Міністерства юстиції України (Т. 2 а.с. 165).

В судовому засіданні заявник не надав до суду докази розгляду поданого ним звернення, надісланого в подальшому до Міністерства юстиції України.

Вважаючи бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в адміністративній справі № 824/338/16-а протиправною, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 р., зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч.4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”).

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справ, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ст. ст. 14 та 255 КАС України, постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у справі №824/338/16-а, яка набрала законної сили, є обов'язковою до виконання на всій території України.

Згідно з вимогами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. У разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що не виконання рішення суду є підставою для звернення особою-позивачем до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, яка може бути подана протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. Заява повинна відповідати вимогам передбаченим ч. 9 ст. 267 КАС України. У разі невідповідності заяви вимогам, встановленим ч. 9 ст. 267 КАС України, вона ухвалою суду повертається заявнику.

Як зазначалося вище, заявником вживалися заходи щодо спонукання ДФС України до виконання рішення суду в адміністративній справі №824/338/16-а в частині поновлення його на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області, однак, з незалежних від нього обставин, в супереч вимогам ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14 та 255 КАС України ДФС України не виконало судове рішення.

Причини, умови та обставини тривалого невиконання судового рішення в адміністративній справі №824/338/16-а в частині поновлення заявника на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області, ДФС України не повідомило суд. Не навели такі причини, умови та обставини в судовому засіданні представники ГУ ДФС у Чернівецькій області та ДФС України.

Враховуючи тривалу бездіяльність з боку ДФС України в частині невиконання судового рішення в частині поновлення заявника на посаді, суд вважає, що перебіг десятиденного строку протягом якого заявник має право звертатися до суду з вказаною заявою в порядку ст. 267 КАС України, на думку суду, переривається у разі вчинення заявником зоходів щодо виконання судового рішення.

Суд констатує, що заявником вживалися заходи щодо виконання судового рішення, в той же час тривале невиконання ДФС України судового рішення не може свідчити про порушення строків звернення до суду з вказаною заявою.

Посилання представників ГУ ДФС у Чернівецькій області та ДФС України стосовно того, що десятиденний строк звернення встановлений ч. 9 ст. 267 КАС України необхідно обчислювати з дати пред`явлення заявником виконавчого документа (28.03.2017 р.), суд відхиляє, оскільки мало місце тримале невиконання судового рішення, а заявник сподівався на добровільне виконання вказаного судового рішення. Окрім того, запропонований представниками відповідачів підхід, на думку суду, порушує право заявника на судовий захист.

Крім того, суд звертає увагу, що строк пред’явлення виконавчого листа у справі №824/338/16-а до 25.03.2020 р., отже на час подання до суду вказаної заявником заяви не закінчився строк пред'явлення його до виконання.

Окрім цього, суд вважає, за необхідне зазначити, що процесуальні дії суду, як залишення без розгляду заяви поданої в порядку ст. 267 КАС України не передбачено. Застосування ст. 100 КАС України за аналогією закону суд вважає недопустимим, оскільки процесуальні наслідки невідповідності заяви встановленим вимогам визначені безпосередньо у ст. 267 КАС України. В той же час, подана заявником заява відповідає вимогам ст. 267 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд не має правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 71, 160, 165 та 267 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий            В.К.Левицький

Судді Т.М. Брезіна

ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлено 26.12.2017 р. (враховуючи час перебування судді Дембіцького П.Д. у відпустці).