ПОСТАНОВА  

Іменем України  

«11» листопада 2009 року                        м. Донецьк    

Будьонівський районний суд м. Донецька у складі: Головуючого судді Шишова О.О.  

при секретарі:  Авраменко О.О.  

за участю позивача: ОСОБА_1  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій незаконними, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  23 липня 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька про зобов'язання перерахувати пенсію у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2007 року у розмірі 2733,30 грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 piк» та «Про Державний бюджет України на 2007 piк» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України i тому не можуть застосовуватись. 3 підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їx застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.  

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, від нього не надходило заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, що не з’явився.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

3 матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.  

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 poцi діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.  

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у poзмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 100 х 23 / 31 дні + 410,06 грн. х 30%/100*2 + 415,11 грн.х30%/100*3).  

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свoїx прав, свобод чи iнтересів.  

Ураховуючи, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, про що свідчать надані у судовому засіданні медичні документи, суд вважає пропуск строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом за захистом свого права поважним і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України цей строк підлягає поновленню   .  

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у розмірі 710,91 грн., в решті позову необхідно відмовити.  

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька щодо невиплати державної соціальної допомоги у poзмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року неправомірними.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у poзмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у розмірі 710,91 грн.  

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 11 листопада 2009 року у присутності позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 листопада 2009 року.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

  Суддя: