АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3830/17 Номер провадження 22-ц/786/2364/17Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «Сетам», треті особи Кредитна спілка «Полтава і Полтавці», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів арештованого майна, скасування протоколу проведення електронних торгів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В., -

в с т а н о в и л а :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «Сетам» в якому просив визнати недійсними електронні торги арештованого майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що відбулися 15.06.2017 року проведені Державним підприємством «Сетам» та визнати недійсним і скасувати протокол проведення електронних торгів №263213 від 15.06.2017 року.

В обґрунтування позову зазначив, що проведення електронних торгів відбулося на підставі та за правилами реалізації предмета іпотеки, а не за правилами примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості, що призвело до надання недостовірних відомостей в інформаційному повідомленні про реалізацію предмета іпотеки, проведенням в подальшому електронних торгів із застосуванням спеціальних норм Закону України «Про іпотеку», чим порушено право позивача, як власника майна на належне проведення торів у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» та положень «Порядку реалізації арештованого майна».

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги арештованого майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 30,4 кв.м. житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що проведені 15.06.2017 року Державним підприємством «Сетам».

Визнано недійсним та скасовано протокол проведення електронних торгів №263213 від 15.06.2017 року.

Стягнуто з Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 гривень з кожного.

З вказаним рішенням суду не погодився Київський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати. Апелянт вважає, що електронні торги проведено з дотриманням «Порядку реалізації арештованого майна» затвердженого МУЮ від 30.09.2016 за № 1301/29431 та чинного законодавства. Вказує, що на час проведення електронних торгів ухвали про зупинення виконавчих дій чи рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2016року, не приймалося.

Крім того, ДП «СЕТАМ», надав до суду письмові пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними у справі і додатково поданими доказами, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 п.1, 3, 4 ст. 375 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що 04 квітня 2013 року між КС «Полтава і полтавці» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22, згідно якого кредитна спілка відкрила кредитну лінію на ім'я ОСОБА_2 на суму 25 000 грн., зі сплатою за користування 0,16% щоденно, строком на 24 місяці по 04.04.2015р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 04 квітня 2013 року між КС «Полтава і полтавці» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки б/н, за яким ОСОБА_2 передав КС «Полтава і полтавці» в іпотеку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року, на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №22 від 04 квітня 2013 року у розмірі 84240 гривень та судові витрати в сумі 515,20 гривень. (Т.1, а.с. 22-24).

З 17 листопада 2015 року в Київському ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області перебуває на виконанні зведене виконавче провадження №52719757 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Полтава і полтавці» заборгованості у розмірі 100082,43 гривень з примусового виконання:

-виконавчого листа №552/2428/14-ц виданого 29.10.2015 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Полтава і полтавці» заборгованість в розмірі 15327,23 гривень;

-виконавчого листа №552/2428/14-ц виданого 31.10.2016 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Полтава і полтавці» заборгованості у розмірі 84240 гривень;

-виконавчого листа №552/2428/14-ц виданого 31.10.2016 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Полтава і полтавці» заборгованості у розмірі 515,20 гривень.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вжити передбачених Законом заходів, щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було складено акт опису арештованого майна від 15 січня 2016 року, а саме: квартири АДРЕСА_2.

09 лютого 2017 року винесено постанову про призначення суб"єкта оціночної діяльності, для участі у виконавчому провадженні, а 29 березня 2017 року ДВС отримав звіт № 185 про визначення вартості арештованого майна-квартири АДРЕСА_1 в сумі 219000 грн.

Дії державного виконавця щодо проведення оцінки квартири ОСОБА_2 були оскаржені до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 серпня 2017 року, у задоволенні вищевказаної заяви ОСОБА_2 - відмовлено. У ході розгляду скарги на дії державного виконавця встановлено, що державний виконавець здійснював процесуальні дії по зведеному виконавчому провадженні № 52719757 в межах закону та у відповідності до діючого законодавства.

03 квітня 2017 року за вихідним № 5/10096 Київським ВДВС м. Полтави ГТУЮ Полтавській області на адресу Полтавської філії ДП «СЕТАМ» направлено пакет документів для реалізації на електронних торгах квартири АДРЕСА_2, яка описана та арештована державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 52719757.

Згідно протоколу електронних торгів № 254123 від 05 травня 2017 року перші торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників. (а.с. 113). Після чого, згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2831/5 вказане майно виставлено на повторні торги за ціною, що становить 75 відсотків його вартості, а саме за 175 200.00 грн.

З протоколу №263213 проведення електронних торгів вбачається, що 15 червня 2017 року на торги було виставлено предмет іпотеки: однокімнатну квартиру, загальною площею 30,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. за ціною 175 200.00. Визначено, що торги починаються о 09 год.00хв. та закінчуються о 18 год. 00 хв. Переможцем торгів оголошено учасника №14, який о 09:17:47 надав найвищу цінову пропозицію - 175 200.00. протокол було сформовано 15.06.2017 о 22:00:03 (а.с. 27, Т.1)

Переможцем торгів визнано учасника № 10 ОСОБА_4 (а.с.130Т.1), який згідно платіжного доручення № 2667 від 16 червня 2017 року перерахував грошові кошти в сумі 166 440,00грн. на рахунок Київського ВДВС м. Полтави ГРУЮ в Полтавській області. (а.с. 15 Т. 2)

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Київського ВДВС м. Полтави ГУЮ у Полтавській області від 03 липня 2017 року, 11 липня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. посвідчено, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1. (а.с. 158 Т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції входив з того, що державним виконавцем вчинялися виконавчі дії, а саме: складено акт про реалізацію предмета іпотеки, після зупинення виконання судового рішення від 29 вересня 2016 року, в зв'язку з чим прилюдні торги проведені з порушенням вимог частини третьої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З урахуванням норм ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст.215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема у звязку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів. Підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Законом України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів.

Разом з тим, нормами Закону України «Про іпотеку», зокрема статтями 33, 41-49, визначено спеціальний порядок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 46 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, положення Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Положення Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Вищевказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-28цс15, та постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-103цс16.

Матеріалами справи підтверджується, що електронні торги проведено 15 червня 2017 року, кошти за придбане майно переможцем торгів внесено 16 червня 2017 року, тобто до винесення 20 червня 2017 року ухвали Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою зупинено виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2016 року.

Відповідно до п.2 ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу, Київським ВДВС м. Полтави, отримано 01 серпня 2017 року, ухвалу про зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення касаційного провадження винесено 02 серпня 2017 року. З чого вбачається, що виконавчі дії, щодо реалізації предмета іпотеки вчинено до зупинення вчинення виконавчих дій.

Оскільки, електронні торги з реалізації предмета іпотеки проведені з дотримання вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, Законів України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», у боржника відсутнє будь-яке інше майно, на яке можна першочергово звернути стягнення, наявна заборгованість виключно перед іпотекодержателем, права позивача при проведені електронних торгів не порушені, тому підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.1,3,4 , ст. ст. 381, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2017 року скасувати. Ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «Сетам», треті особи Кредитна спілка «Полтава і Полтавці», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів арештованого майна, скасування протоколу проведення електронних торгів відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: /підпис/ Чумак О.В.

Судді: /підпис/ Кривчун Т.О.

/підпис/ Пилипчук Л.І.

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області О.В.Чумак