Справа № 177/1519/17

Провадження № 1-кп/177/149/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Коваль Н.В.

секретаря Зборівської І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000535 від 01.07.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Грузьке, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участі:

прокурора Ладняка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Митрошина С.В.

В С Т А Н О В И В:

01.07.2017 приблизно о 03 годині 45 хвилин в Криворізькому районі, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, , достовірно знаючи, що не має посвідчення на право керування транспортним засобом, в порушення п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».

Керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по сухому покриттю проїжджої частини автодороги С040502 «Валове - Христофорівка», в напрямку смт. Хритофорівка зі сторони с. Софіївка (Валове), Криворізького району, при цьому на передньому пасажирському місці перевозив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на задньому пасажирському місці перевозив ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Продовжуючи рух у вказаному напрямку водій ОСОБА_1, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості, яка б надавала йому можливість безпечно керувати автомобілем, чим порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3. б) та 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; - «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування ним у дорозі»;д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

- «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним ».

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання ДТП, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, на асфальтобетонному дорожньому покритті проїзної частини автодороги С040502 «Валове - Христофорівка», в Криворізькому районі Дніпропетровської області, допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини де в послідуючому здійснив наїзд на дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були травмовані.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1178 від 17.07.2017 року, у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана та садно тім'яної області голови ліворуч, числені садна голови та правого передпліччя.

Вищевказане тілесне ушкодження виникло від ударної дії тупого твердого предмету (предметів), який міг мати як обмежену, так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такий предмет (предмети), що могло бути в обстановці дорожньо - транспортної пригоди в середині салона автомобіля.

Давність виникнення тілесних ушкоджень (дані медичних документів) може відповідати 01.07.2017 року.

За своїм характером виявлені ушкодження у ОСОБА_3, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скорминуючі наслідки п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1215 від 20.07.2017 року, у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно - мозкова травма: численні переломи заснування черепа: уламковий перелом стінок основної пазухи, лінійні переломи луски скроневих кісток з переходом на піраміди скроневих кісток, перелом в проекції «дна турецького сідла», суборбітальний перелом верхньої щелепи з обох сторін, переломи виличних дуг в проекції лобно - величиних відростків, забійна рана тім'яної області голови праворуч, забійно - рвана рана лівої вушної раковини з пошкодженням хряща, пара орбітальна гематома ліворуч, субарахноідальний крововилив; перелом бічних мас 1 - го шийного хребця ліворуч, закрита травма груді: пневматорекс праворуч; закрита травма живота: розрив селезінки з послідуючим її видаленням; розрив брижки тонкого кишечника, за очеревинна гематома праворуч. .

Вищевказані тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), який міг мати як обмежену так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такий же предмет (предмети), що могло бути при механізмі дорожньо - транспортної пригоди в середині салону автомобіля.

За своїм характером виявлені ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя П.2.1.3 «б,є,й,к» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 8/10.1/163 від 21.07.2017 року, в діях водія ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по керуванню автомобілем «ВАЗ 2101» вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією, яка розглядається.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті. Водійського посвідчення він немає. Перед потерпілою вибачався. Просив суворо його не карати.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачений, його захисник підтримали клопотання прокурора та проти даного рішення суду не заперечували.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів але має неумисний характер, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 101 т.2), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.103,105 т.2) , відповідно до висновку експерта №153 від 08.08.2017 психічними хворобами не страждав і не страждає, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (а.с.106 т.2), щиро розкаявся.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Беручи до уваги характер вчиненого злочину, його тяжкість відповідно до ст. 12 КК України, наслідки, грубість порушень ПДР України допущеного обвинуваченим, викладені вище обставини по справі, особу обвинуваченого, який злочин вчинив вперше, а також думку потерпілої, яка в своїй заяві просила призначити покарання на розсуд суду, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті. Зважаючи на наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Розглядаючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), суд бере до уваги відсутність у обвинуваченого посвідчення на право керування транспортними засобами, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд вважає не доцільним застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

В рахунок відшкодування витрат на проведення судових експертиз у порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави вартість їх проведення в сумі 593 гривні 22 копійки.

Вирішуючи питання про речові докази по справі суд керується ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення у даному кримінальному провадженні - скасувати.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349 ч.3, 368-370, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертизи, в сумі 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази по справі:

автомобіль НОМЕР_2, постановою слідчого Криворізького ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області від 01.07.2017 року, визнаного речовим доказом - залишити користувачу ОСОБА_1.

Заходи забезпечення у даному кримінальному провадженні - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: