Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-67/2007р. Головуючий у першій
інстанції Нестерук В.В.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Зотова B.C., Сундукова В.М.
при секретарі - Федоніні Є.О.
за участю позивача ОСОБА_3, представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від ЗО серпня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист права власника, усунення перешкод в користуванні та виселення, зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання угоди дарування частково недійсною та визнання права власності на Ч частку квартири, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2004р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності за договором дарування належить АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачі перешкоджають користуватися спірною квартирою, у зв'язку з чим він не має можливості розпоряджатися своєю власністю. Просить усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення відповідачів з АДРЕСА_1.
У вересні 2004р ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання угоди дарування частково недійсною та визнання права власності на Ч частку квартири.
Вимоги мотивовані тим, що 1998р. вона проживала разом з ОСОБА_6, з яким в 2000р. вони придбали спірну квартиру. Проте з травня 2004р. ОСОБА_6 проживає з іншою жінкою, сину якої подарував АДРЕСА_1. Просить визнати спірну квартиру загальним спільним майном, провести розподіл цієї квартири між ОСОБА_6 і нею, визнавши за нею право власності на Н частку квартири.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від ЗО серпня 2006р. позов ОСОБА_3 задоволений. Постановлено усунути перешкоди в користуванні АДРЕСА_1 виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з спірної квартири. У задоволені зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_1 просять рішення суду скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи. Вказують, що суд не дав оцінку тому факту, що вони з ОСОБА_6
2
проживали однією родиною і спірна квартира була придбана в період сумісного мешкання.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до виписки із протоколу спільного засідання адміністрації і профкому підприємства „Ера"ІНФОРМАЦІЯ_1,АДРЕСА_1 була виділена для продажу ОСОБА_7, яка сплатила її вартість по договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_2. в касу підприємства „Ера". Згідно договору купівлі - продажу від ІНФОРМАЦІЯ_3 спірна квартира була оформлена на її сина - ОСОБА_6, який в ІНФОРМАЦІЯ_4 подарував її сину своєї дружини ОСОБА_3 (а.с.75-79).
Ка підставі наведеного вбачається, що вартість спірної квартири оплачувала мати відповідача - ОСОБА_7 (а.с.80).
Доводи ОСОБА_8 про те, що вона має право претендувати на Ч частку спірної квартири, оскільки з 1998р. по 2004р. пороживала однією сім'єю з ОСОБА_6, правового значення для справи немають, так як ОСОБА_8 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 не перебувала і згідно матеріалів справи матеріальні засоби в придбання квартири не надавала.
Так, у відповідності із п. З, ч.І ст.57 СК Україна, спірна квартира є приватною власністю відповідача ОСОБА_6, оскільки вона була придбана не за спільні з ОСОБА_8 засоби, а за кошти матері відповідача.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що підстав для визнання недійсним договору дарування спірної квартири між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 немає.
Згідно до ст. 48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.304, п.1 ст.307, ст.308, 313, п.1 ст. 314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від ЗО серпня 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді:/підпис/ /підпис/ /підпис/
В.П.Клочко В.С.Зотов В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду м. Севастополя В.С.Зотов