АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6264/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3211/17Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області Карпушин Г.Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової прокуратури Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого автогаражного кооперативу «Авіатор-4» про визнання права власності на гараж, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж, загальною площею 60 кв.м. в обслуговуючому авто гаражному кооперативі «Авіатор-4», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Глущенка, 1а-г.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2017 року визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж НОМЕР_1 сектор 21, загальною площею 55,5 кв.м. в обслуговуючому кооперативі «Авіатор-4», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Глущенка, 1а-г.

З рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2016 року не погодилась Військова прокуратура Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку, та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши на нього апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження судом встановлено, що апеляційна скарга оформлена з дотримання вимог передбачених ст. 295 ЦПК України (в редакції №1618-ІV від 18.03.2004 року, чинній на момент подачі апеляційної скарги), а також вимог ст. 356 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року).

Однак, у відповідності до вимог ст.45 ЦПК України (в редакції №1618-ІV від 18.03.2004 року, чинній на момент подачі апеляційної скарги), а також вимог ч.ч. 3,4 ст. 56 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Так, в поданій до суду апеляційної скарги апелянт зазначає, що пред'явлення військовою прокуратурою Полтавського гарнізону даної апеляційної скарги викликано винятково захистом порушених інтересів держави в особі Міністерства оборони України.

Однак, перевіряючи наявність підстав визначених законом щодо звернення прокурора до суду, вбачається що ним належним чином не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, зокрема Міністерства оборони України, а також необхідність їх захисту.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звертаючись до суду з даним позовом прохав визнати за ним право власності на гараж в обслуговуючому автогаражному кооперативі «Авіатор-4», який знаходиться за адресою: вул. Глущенка, 1а-г, м. Полтава.

В свою чергу, апелянтом вказується, на те, що гараж, яким нібито користується ОСОБА_2 знаходиться на земельній ділянці, яка належить державі та перебуває у постійному користуванні МО України та знаходиться на території військового містечка №38 за адресою: АДРЕСА_1. Дані особи до участі у розгляді справи не залучалися.

З наданих документів та зазначених доводів є незрозумілим, який є зв'язок між об'єктами нерухомості (гаражі), а саме гаражем, який знаходиться за адресою: вул. Глущенка, 1а-г, м. Полтава, право власності на який за останнім визнано судом та гаражем, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В матеріалах справи відсутні належні дані про те, що спірне майно є одним і тим же об'єктом.

Крім того, долучені до скарги докази не містять даних перевірки за адресою м. Полтава вул. Глущенка, 1а-г, зокрема хто розпоряджається даною земельною ділянкою, чи мається на ній нерухоме майно у вигляді гаражу та кому воно належить.

За таких обставин доводи апелянта про порушення інтересів держави є неналежно обґрунтованими та підлягають додатковому обґрунтуванню.

Також судом встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 294 ЦПК України (в редакції №1618-ІV від 18.03.2004 року, чинній на момент подачі апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Так, порушуючи питання про поновлення строків на апеляційне оскарження військовий прокурор Полтавського гарнізону посилається зокрема на те, що строк для подачі апеляційної скарги ним пропущено з поважних причин, оскільки про оскаржуване рішення їм стало відомо лише 28.11.2017 року за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Разом з цим, апелянт належним чином не обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення щодо Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, та Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку, в інтересах яких він виступає.

Тому, зважаючи на зазначені норми закону та обставини справи, на думку суду, доводи військового прокурора Полтавського гарнізону щодо поважності пропуску строку на оскарження рішення суду є недостатньо обґрунтованими, та підлягають додатковому підтвердженню.

Згідно вимог ч.3 ст.297 ЦПК України (в редакції №1618-ІV від 18.03.2004 року, чинній на момент подачі апеляційної скарги), а також вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна інстанція позбавлена можливості відкрити провадження у справі, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків.

Керуючись ч.2, ч.3 ст. 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Військової прокуратури Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2016 року - залишити без руху, надати строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання у десятиденний термін вимог ухвали у частині звернення до апеляційного суду з мотивованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Вразі невиконання у десятитенний строк вимог ухвали у частині надання оригіналів квитанції про сплату судового збору апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

.

Суддя Апеляційного суду Полтавської області З оригіналом згідно:Г. Л. Карпушин