ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "06" листопада 2009 р.                                                            Справа № 50/153-09

вх. № 7814/2-50

 Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Халін С.М., дов. № 17-4549 від 31.12.2009 р.

прокурора - Стрельнікова Є.В., посв. №  52 від 16.04.2009 р. 3-ї особи не з"явився, відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом  Харківський міжрайонний транспортний прокурор м. Харків в інтересах держави в особі ДП "Харківський метрополітен", м.Харків

до   ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 9454,14 грн.

  ВСТАНОВИВ:

  Прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача                     ФОП ОСОБА_2 заборгованість в загальній сумі 9454,14 грн., яка утворилася у зв"язку з невиконанням останнім п. 3.1.1 договору на послуги по проведенню рекламної акції типу "сендвіч-мен" № 2362-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині несплати грошових коштів за користування рекламними місцями в сумі 8399,39 грн. та  невиконанням відповідачем п. 5.2.2  вказаного договору в частині несвоєчасної оплати послуг, у зв"язку з чим нарахована пеня в сумі 1054,75 грн.

В судовому засіданні 28.10.2009 р. представник позивача просив суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 заборгованість в загальній сумі 9454,14 грн., яка утворилася у зв"язку з невиконанням останнім п. 3.1.1 договору на послуги по проведенню рекламної акції типу "сендвіч-мен" № 2362-12/НВР від 26.12.2007 р. в частині несплати грошових коштів за користування рекламними місцями в сумі 8399,39 грн. та  невиконанням відповідачем п. 5.2.2  вказаного договору в частині несвоєчасної оплати послуг, у зв"язку з чим нарахована пеня в сумі 1054,75 грн.

В дане судове засідання 28.10.2009 р. відповідач не з"явився та витребуваних попередньою ухвалою суду від 01.10.2009 р. документів не представив та про причини неявки не повідомив.

Заслухавши прокурора та представника позивача, враховуючи нез"явлення відповідача та необхідність отримання витребуваних попередньою ухвалою суду від 01.10.2009 р. документів, суд відклав розгляд справи на 06.11.2009 р.

В дане судове засідання 06.11.2009 р. відповідач знов не з"явився, витребуваних документів не представив, причин неявки не повідомив,  хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України,  справа розглядається за наявними в неї матеріалами.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, суд зазначає наступне.

26.12.2007 р. між  позивачем ДП "Харківський метрополітен" (позивач) та відповідачем ФОП ОСОБА_2 укладений договір на послуги по проведенню рекламної акції типу "сендвіч-мен" № 2362-12/НВР, відповідно до п. 1.1 якого клієнт одержує від Метрополітену послуги по наданню рекламних місць для проведення рекламної акції типу "сендвіч-мен" у пішохідних переходах станцій метрополітену у кількості 22 місць згідно переліку Додатку № 1 від 25.03.2008 р. до вказаного договору.

Відповідно до вимог п. 4.1 вказаного договору, за послуги по наданню означених рекламних місць клієнт вносить на поточний рахунок Метрополітену плату за місяць в сумі 3251,13 грн.

Пункотом 4.2 договору на послуги по проведенню рекламної акції типу "сендвіч-мен" № 2362-12/НВР від 26.12.2009 р. встановлено, що перший платіж, визначений даним договором, вноситься на поточний рахунок метрополітену після підписання договору.

Додатковими угодами № 2 від 30.04.2008 р., № 3 від 23.05.2008 р.. № 4 від 30.06.2008 р., № 5 від 28.08.2008 р. внесені зміни до п.п. 1.1, 4.1 та 8.1  вказаного договору в частині визначення розміру тарифів та терміну дії договору

Як свідчить надані акти виконаних робіт, позивач з  квітня 2008 р. по листопад 2008 р. включно надав послуги за Договором на суму 15899,53 грн., проте відповідач  свої зобов"язання за цим договором виконав частково, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 8399,39 грн.,  що і  стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 11  Цивільного кодексу  України  договір  є  однією  з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу  України  договір  є  обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно  до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані   цим   збитки.  Розмір  збитків,  завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст.ст. 526  Цивільного  кодексу  України та ст.  193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та  вимог –відповідно  до  звичаїв ділового обороту або  інших  вимог,  що звичайно ставляться. Зобов'язання вважається порушеним у випадку його повного (часткового) невиконання або неналежного виконання. . Відповідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до  ст. 614 цього кодексу  особа,  яка порушила  зобов'язання, несе відповідальність  за  наявності  її вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено,  що за  договором  про  надання  послуг  одна  сторона  (виконавець) зобов'язується  за  завданням другої сторони (замовника)  надати послугу,  яка  споживається в процесі вчинення  певної  дії  або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві   зазначену  послугу,  якщо  інше   не   встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором.   У разі неможливості виконати договір про  надання  послуг, що  виникла  не з вини виконавця,  замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну  плату.  Якщо  неможливість  виконати  договір виникла  з вини замовника,  він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі,  якщо інше не  встановлено  договором  або законом.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи, що відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань  за Договором,  не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення  відповідача оплати за надані послуги за Договором в сумі 8399,39 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст.193,198 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Ст. 612 Цивільного кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання  зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно  ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України  підставою  господарсько-правової   відповідальності    учасника господарських  відносин  є вчинення ним правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Частиною 1 ст. 216 ГПК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення зобов’язання також встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 5.2.2 Договору, сторонами встановлена відповідальність за порушення відповідачем зобов’язань по оплаті за Договором   у розмірі подвійної облікової  ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

За прострочення оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу  пеню у розмірі  1054,75 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином,  враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок щодо оплати наданих йому послуг у встановлений Договором строк, а також приймаючи до уваги, що заяв про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені від сторін не надійшло,  суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1054,75 грн. доведеними наданими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України,  при задоволенні позову,  держмито та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення позову  покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що  Харківським міжрайонним транспортним прокурором при подачі позову не сплачується державне мито, то  суд вважає за  необхідне  витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн.  та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь держави.

За таких обставин, керуючись ст.ст.11, 258, 526, 530, 548, 544, 623, 629, 614, 611, 901, 903 ЦК України, ст.216, 217, 218, 230, 232, 343   ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49,   82-85 ГПК України, суд -    

  ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  суб"єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Державного підприємства "Харківський метрополітен" (код 04805918, м.Харків, вул.Енгельса, 29, р/р 2600830127184 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) - 8399 грн. 39 коп основного боргу та 1054 грн. 75 коп. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1)  на користь держбюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

  Суддя