УКРАЇНА  

Справа № 1-112/09  

  В  И  Р  О  К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  28 жовтня  2009 року           Царичанський  районний суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючої                  -         судді Гудим О.М.  

при секретарі               -         Верхогляд О.О.  

з участю прокурора     -        Тараненко П.П.  

з участю адвоката        -        ОСОБА_1  

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в   залі суду   смт. Царичанка  Дніпропетровської області кримінальну справу  по звинуваченню  

      1) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, студент ІІ курсу Петриківського ПТУ-79, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 1) 20.05.2009 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України  до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, на підставі ст.76 КК України з покладенням на нього обов’язків  повідомляти органи кримнільно-виконавчої системи про зміну місця проживання  

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України,  

      2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, студент ІІ курсу Петриківського ПТУ-79, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185, ст. 198 КК України,  

  В С Т А Н О В И В :  

    ОСОБА_2, будучи засудженим 20.05.2009 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України  до 3 років позбавлення волі,  відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, на підставі ст.76 КК України з покладенням на нього обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, в період відбуття покарання на шлях виправлення не став і повторно вчинив навмисні, однорідні злочини.  

  Так, ОСОБА_2, діючи повторно, 30 червня 2009 року, близько 01 год. 00 хв., перебуваючи на території частково огородженого домоволодіння-дачі гр. ОСОБА_4, розташованого за адресою: с. Новопідкряж, вул. Петровського, 47 Царичанського району Дніпропетровської області, куди ОСОБА_2 зайшов з проханням дати йому цигарок, та побачивши на столі мобільний телефон марки „NOKIA-3250”, переслідуючи власні корисливі цілі, вирішив його викрасти для власних потреб.  

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, впевнившись, що господарі домоволодіння на подвір’ї відсутні, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки „NOKIA-3250” вартістю 1500 грн. з сім картою оператора ?иївстар” до нього, вартістю 20 грн., належні потерпілій ОСОБА_5, тим самим спричинивши останній матеріальні збитки на загальну суму 1520 грн.  

  Потім, в той самий день, 30.06.2009 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_2 прийшов до свого знайомого та односельчанина – неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: с. Новопідкряж, вул. Свердлова, 22 Царичанського району Дніпропетровської області, про якого достовірно знав, що він (ОСОБА_3В.) являється неповнолітнім і якому, переслідуючи власні корисливі цілі, ОСОБА_2 навмисно запропонував придбати викрадений телефон марки „NOKIA-3250”, при цьому ОСОБА_2 повідомив неповнолітньому ОСОБА_3, що телефон викрадений ним  у гр. ОСОБА_5 і переконав ОСОБА_3 в безкарності за факт придбання ним телефону.  

ОСОБА_3 таким чином, достовірно знаючи від ОСОБА_2, що останній викрав цей мобільний телефон у ОСОБА_5, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_2, добровільно з власної волі та бажання придбав вказаний телефон.  

  Продаючи телефон н/л ОСОБА_3, ОСОБА_2 домовився з останнім, що ОСОБА_3 віддасть йому свій телефон марки „SONI ERIKSON”, що ОСОБА_3 і зробив, та доплатить йому 200 грн., які ОСОБА_3 залишився винним ОСОБА_2  

    Після цього, 26.07.2009 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_2 достовірно знаючи, що ОСОБА_3 являється неповнолітнім, переслідуючи корисливі цілі, з метою викрадення чужого майна, за власної ініціативи, запропонував останньому вчинити крадіжку вулика, на що н/л ОСОБА_3 добровільно погодився.  

  Втілюючи свої злочинні наміри в життя,  ОСОБА_2 та н/л ОСОБА_3, діючи згідно раніше прийнятої домовленості, з розподілом ролей кожному у вчиненні крадіжки, проникли на територію неогородженого домоволодіння гр. ОСОБА_6, яке розташоване за адресою: с. Новопідкряж, вул. Свердлова, 14 Царичанського району Дніпропетровської області, де шляхом вільного доступу,  навмисно таємно викрали вулик вартістю 200 грн. з бджолосім’єю в ньому вартістю 200 грн., та 14-ма дерев’яними рамками з вощиною на них, вартістю по 6 грн. кожна, належні ОСОБА_6, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 484 грн., при цьому ОСОБА_2 вчинив даний злочин повторно.  

Підсудний ОСОБА_2 вину у скоєних злочинах,  передбачених ст.ст.185 ч.2, 304 ч.1 КК України визнав повністю  і пояснив, що він дійсно 30.06.2009 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи на території частково огородженого домоволодіння-дачі гр. ОСОБА_4, розташованого за адресою: с. Новопідкряж, вул. Петровського, 47 Царичанського району Дніпропетровської області, побачив на столі мобільний телефон марки „NOKIA-3250”,  та переслідуючи власні корисливі цілі, вирішив його викрасти для власних потреб. Впевнившись, що господарі домоволодіння на подвір’ї відсутні, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки „NOKIA-3250” з сім картою оператора ?иївстар” до нього, вартістю 20 грн.  

Потім, в той самий день, 30.06.2009 року, близько 15 год. 00 хв., він прийшов до свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: с. Новопідкряж, вул. Свердлова, 22 Царичанського району Дніпропетровської області. Достовірно знав, що ОСОБА_3 неповнолітній, але запропонував йому придбати викрадений телефон марки „NOKIA-3250”, що той добровільно, з власної волі та бажання і зробив, при цьому ОСОБА_2 повідомив неповнолітньому ОСОБА_3, що телефон викрадений ним  у гр. ОСОБА_5  

  Продаючи телефон н/л ОСОБА_3, він домовився з останнім, що ОСОБА_3 віддасть йому свій телефон марки „SONI ERIKSON”, що ОСОБА_3 і зробив, та доплатить йому 200 грн., які ОСОБА_3 залишився винним йому.  

  26.07.2009 року, близько 23 год. 00 хв., він запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку вулика, на що н/л ОСОБА_3 добровільно погодився. Удвох проникли на територію неогородженого домоволодіння гр. ОСОБА_6, яке розташоване за адресою: с. Новопідкряж, вул. Свердлова, 14 Царичанського району Дніпропетровської області, де шляхом вільного доступу, навмисно таємно викрали вулик вартістю 200 грн. з бджолосім’єю в ньому вартістю 200 грн., та 14-ма дерев’яними рамками з вощиною на них, вартістю по 6 грн. кожна, належні ОСОБА_6 В скоєних злочинах щиро розкаюється. Просить суворо не карати.  Шкоду потерпілим відшкодував, прохає не позбавляти його волі.  

    Підсудний н/л ОСОБА_3 вину у скоєних злочинах,  передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України визнав повністю  і пояснив, що з самого дитинства підтримує дружні стосунки з ОСОБА_2, тому останній знає, що він є неповнолітнім. Крім того пояснив, що 26.07.2009 року, близько 10 год. 00 хв. ранку, він зустрівшись з ОСОБА_2, повідомив, що  йому необхідні рамки у бджолині вулики і запитав, чи він не знає де їх можна дістати. На що ОСОБА_2 запропонував йому піти з ним вночі у двір гр. ОСОБА_6, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, і викрасти звідти один бджолиний вулик з рамками та бджолами у ньому, на що ОСОБА_3 одразу погодився. І цього ж дня близько 23 год. 30 хв. вони зустрілися, прийшли до домоволодіння гр. ОСОБА_6, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, і проникли на його територію, де шляхом вільного доступу, таємно викрали вулик з бджолосім’єю в ньому та 14-ма дерев’яними рамками з вощиною на них. В скоєних злочинах щиро розкаюється. Шкоду відшкодував повністю. Просить суворо не карати.  

  Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 29.06.2009 року вона разом зі своєю подругою відпочивали в дворі домоволодіння-дачі свого чоловіка ОСОБА_4 Близько 01 год. 00 хв. 30.06.2009 року вони з подругою зайшли до будинку, де перебували близько 15 хв., готуючи каву. Після чого, коли вийшли в двір, то виявили відсутність належного їй телефону марки „NOKIA-3250”, вартістю 1500 грн., в технічно-справному стані, з сім картою оператора ?иївстар” до нього, вартістю 20 грн. Цивільний позов не заявляє, мобільний телефон їй повернуто, претензій матеріального та морального характеру не має, прохає суворо не карати підсудних, а особливо прохає не позбавляти волі ОСОБА_2  

  Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 30.07.2009 року, близько 08 год. 30 хв. виявив, що з території його домоволодіння зник один з вуликів, в якому знаходилось 14 дерев’яних рамок з вощиною та бджолиною сім’єю. Даною крадіжкою йому було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 484 грн. із розрахунку: один вулик вартістю 200 грн., одна дерев’яна рамка – 3 грн., одна вощина в рамку – 3 грн., одна бджолина сім’я – 200 грн. Цивільний позов не заявляє, викрадене йому повернуто, претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має.  

    Законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_8 пояснила, що проживає разом зі своїм сином – ОСОБА_3 Про те, що її син обміняв свій мобільний телефон на телефон, який ОСОБА_2 викрав у гр. ОСОБА_5, та те, що на території їхнього домоволодіння  зберігався вулик, який її син та ОСОБА_2 викрали у ОСОБА_6, вона нічого не знала, дізналась вже від працівників міліції.  Також повідомила, що її син спокійний, постійно допомагає вдома по господарству, прохає суворо не наказувати її сина та врахувати, що злочин вчинив вперше, будучи неповнолітнім, щиросердно розкаявся.  

Крім цього, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доказана також матеріалами справи:  

  - заявами потерпілих про злочин (а.с.6,30);  

•   протоколами оглядів місця події та фото таблицями до них, на яких потерпілі  та самі підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують на місця скоєння злочинів (а.с.8,9,33,34,37-38, 39-40, 41-42,43,51-52, 53-54);  

•   довідкою Царичанського магазину “Бджільництво” про вартість вулика -200грн., бджолосім’ї -560грн., однієї рамки -40грн., однієї вощини- 4 грн.(а.с.61);  

- постановою про залучення до справи речових доказів  та зберігальними розписками (а.с.48,83,145);  

- вимогою про спецперевірку на судимість ОСОБА_2, довідками-характеристиками з місця проживання та навчання (позитивною на ОСОБА_3 та негативною на ОСОБА_2А.), довідкою з лікарні про не перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра (а.с.89,90,91,98,128,129);  

- копією вироку Царичанського райсуду від 20 травня 2009 року про засудження ОСОБА_2 по ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, на підставі ст.76 КК України з покладенням на нього обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання (а.с.93-94)та довідкою з КВІ про перебування на обліку ОСОБА_2 (а.с.96).  

  Вислухавши підсудних, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_8, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 по ст. ст. 185 ч.2, 304 ч.1 КК України доказана повністю, його дії вірно кваліфіковано по епізодам від 30.06. 2009 року та від 26.07.2009 року по ч. 2 ст.185, та по ч.1 ст. 304 КК України, як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, та по епізоду від 26.07.2009 року за попередньою змовою групою осіб, а також вчинив дії, виражені у навмисному втягненні неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у злочинну діяльність (крадіжку чужого майна), відповідальність за яку передбачена ч.2 ст.185 КК України; вина неповнолітнього ОСОБА_3 по ст. 185 ч.2, ст. 198 КК України доказана повністю, його дії вірно кваліфіковано по ст. 185 ч.2, ст. 198 КК України, як він вчинив таємне викрадення чужого мана (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, та заздалегідь не обіцяне придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.  

    При виборі міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних: ОСОБА_2 - раніше судимого, злочин вчинив в період відбуття покарання, його негативні характеристики з місця проживання та навчання, пом’якшуючі обставини:  щире каяття, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, ту обставину, що шкоду, заподіяну потерпілим повністю відшкодував, шляхом повернення викраденого майна, яке було вилучено працівниками міліції і потерпілі прохають не позбавляти його волі, також ту обставину, що ініціатором злочину був ОСОБА_2; ОСОБА_3 – раніше не судимого, вчинив злочин будучи у неповнолітньому віці, що являється пом’якшуючою покарання обставиною відповідно до ст. 66 КК України, позитивні характеристики з місця проживання та навчання, щире каяття, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, ту обставину, що завдана матеріальна шкода повністю відшкодована, і вважає, що мається можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без відбування покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76, 104 КК України.  

    Цивільний позов потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заявлений.    

  Речові докази:  

-   -     вилучений та переданий під зберігальну розписку  потерпілій гр. ОСОБА_5 мобільний телефон марки „NOKIA-3250”(а.с.83,145) слід повернути його власнику ОСОБА_5;  

-   -     вилучені та передані під зберігальну розписку потерпілому гр. ОСОБА_6Т.( а.с.48,145) вулик, 14 рамок з вощиною та бджолосім’єю слід повернути його власнику ОСОБА_6  

        Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України, суд    

  З А С У Д И В :  

  Визнати винними ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 304 ч.1 КК України, ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 198 КК України, та покарати:  

1.   1)     ОСОБА_2:  

-   -     по ст. 185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі;  

-   -     по ст. 304 ч.1 КК України у виді 3 років позбавлення волі.  

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років  позбавлення волі.  

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Царичанського районного суду від 20.05.2009 року у виді 3 років позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.  

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, визначивши іспитовий строк – 3 роки.  

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати:  

-   -     повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, навчання, роботи;  

-   -     періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

  Міру запобіжного заходу залишити ОСОБА_2 попередню – підписку про невиїзд з місця проживання.  

  2.   2)     ОСОБА_3:  

  -   -     по ст. 185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі;  

-   -     по ст. 198 КК України у виді 1 року позбавлення волі.  

  На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років  позбавлення волі.  

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, визначивши іспитовий строк – 1 рік 6 місяців.  

  На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 :  

-   -     повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, навчання, роботи;  

-   -     періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд з місця проживання.  

  Речові докази:  

-   -     вилучений та переданий під зберігальну розписку  потерпілій гр. ОСОБА_5 мобільний телефон марки „NOKIA-3250”(а.с.83,145) слід повернути його власнику ОСОБА_5;  

-   -     вилучені та передані під зберігальну розписку потерпілому гр. ОСОБА_6Т.( а.с.48,145) вулик, 14 рамок з вощиною та бджолосім’єю слід повернути його власнику ОСОБА_6  

  Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області в 15-денний строк, з дня оголошення, з подачею апеляції через районний суд.  

  Головуюча:                                                                                   О.М.ГУДИМ