Справа №2-а-71/2009 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2009 року П’ятихатський районний суд
Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Митошоп В.М.,
при секретарі Пронській Т.А.
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста П’ятихатки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення П*ятихатської районного державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення П*ятихатської районного державної адміністрації Дніпропетровської області з позовними вимогами про:
- стягнення соціальної допомоги в розмірі 6 378,46 грн.;
- стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000, 00 грн.;
- стягнення збитків від інфляції в розмірі 542,16 грн.;
- стягнення 3% річних в розмірі 255,13 грн.
за невиплату соціальної допомоги за період з 13.11.2006 р. по 23.04.2008 р., вказуючи, що вона являється інвалідом з дитинства та, відповідно до Закону України “Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам” від 16.11.2000 року №2109-111 зі змінами та доповненнями має право на державну соціальну допомогу”, яка призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико – соціальної експертизи.
З 01.01.2006 року відповідно до Закону України “ Про внесення змін до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам” інвалід з дитинства та дитина інвалід має право на одночасне призначення та виплату пенсії з втрати годувальника органами управлінь Пенсійного фонду України та державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам” регіональними управліннями праці та соціального захисту населення.
13.11.2006 року позивачка звернулася з листом до управління праці та соціального захисту населення П*ятихатської районного державної адміністрації Дніпропетровської області щодо призначення державної соціальної допомоги як інваліду з дитинства 3-ої групи, яку вона почала отримувати лише з 28.04.2008 року. Просить стягнути з відповідача на свою користь невиплачену соціальну допомогу за період з 13.11.2006 р. по 23.04.2008 року, моральну шкоду, збитки від інфляції та 3% річних.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у повному об’ємі, пояснила, що про своє порушене право на одержання державної соціальної допомоги з втрати годувальника дізналася в листопаді 2006 року, в зв’язку з чим 13.11.2006 року звернулася до відповідача з відповідною заявою.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення П*ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що 13.11.2006 року позивачка звернулася з листом до управління праці та соціального захисту населення щодо призначення державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства 3-ої групи. Вказаній особі 17.11.2006 року було надано відповідь та роз’яснено, що інвалід з дитинства або дитина – інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу, які призначаються одночасно. Однак протягом 2006-2007 років, після отримання відповіді позивачка не звернулася до управління з відповідними документами і лише 28.04.2008 року їй призначено державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства 3-ої групи, в зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю, а також у зв’язку з пропущенням річного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішенню спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Натомість позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом лише 27.10.2009 року, в судовому засіданні підтвердила про те, що дізналася про порушення її права на отримання соціальної допомоги в листопаді 2006 року, з квітня 2004 року отримує державну соціальну допомогу, але не навела суду поважних причин пропуску річного терміну звернення до суду з адміністративним позовом ні в період з листопада 2006 року, ні в період з квітня 2008р., , а відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності до позовних вимог і з урахуванням річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, позовні вимоги про стягнення коштів за період з 13.11.2006 р. по 23.04.2008 рік задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 2 Закону України « Про індексацію грошових доходів населення», ст. 625 ЦК України, керуючись ст.ст.11,71, 99,100,163 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення П»ятихатської районного державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення соціальної допомоги в розмірі 6 378 гривен 46 копійок, моральної шкоди в розмірі 5 000 гривен, збитків від інфляції в розмірі 542 гривен 16 копійок, 3 відсотків річних в розмірі 255 гривен 13 копійок – відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через П*ятихатський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: