ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 р. № 18/22-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
СуддівШевчук С.Р. (доповідач)
Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об"єднання південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р.
у справі № 18/22-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси"
до
3-я особаДержавного підприємства "Виробниче об"єднання південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова"
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Г.В.
простягнення 3180000,00 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Левченко М.В. дов. №27/10 від 27.10.09р.
- відповідача: Кравченко Л.С., дов. №157 від 23.12.08р.
- 3-я особа: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об"єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова", як індосанта за векселями, 3 000 000,00 грн. основного боргу та 180 000,00 грн. відсотків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 000 000,00 грн. основного боргу, 24056,60 грн. держмита та 111,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року (головуючий Мороз В.Ф., судді Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О.) вказане рішення суду змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції:
"Стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 000, 00 грн. суми за векселями, 180 000,00 грн. відсотків, 25 500, грн.. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в позові.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
3-я особа не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
3-я особа не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 27.10.09р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Воліка І.М.
В судовому засіданні з 29.10.2009р. по 23.11.2009р. оголошувалась перерва.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач є законним держателем двох простих векселів № 32171212316 та № 32171212315 номінальною вартістю по 1500000 грн., складених Відкритим акціонерним товариством “Укрзерноресурс” 31.10.2005 р. зі строком платежу 23.12.2007 р.
Позивач набув право на векселі на підставі індосаменту ТОВ “Стріла” та є останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів.
Відповідно до ст. 38 Уніфікованого закону держатель векселя зі строком платежу на визначений день повинен пред’явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.
Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб у тому числі при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений. Статтею 44 Уніфікованого закону передбачено, що відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі).
Відповідно до ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.
У зв?язку з тим, що у встановлений в тексті векселів строк платежу позивач від векселедавця коштів не отримав, що підтверджується протестами про неоплату складеними 24.12.2007р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об"єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова", як одного із індосантів за векселями, 3 000 000,00 грн. основного боргу та 180 000,00 грн. відсотків.
Місцевий господарський суд, враховуючи, що відповідно до ст. 43 та ст. 47 Уніфікованого закону позивач, як держатель векселів, вправі пред'явити позов до солідарно зобов'язаної за векселями особи, задовольнив позов в частині стягнення 3000000,00 грн. боргу за векселями з державного підприємства "Виробниче об"єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", як одного із індосантів за векселями та відмовив в позові в частині стягнення 180000,00 грн. відсотків.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу, втім зазначив про помилковість відмови в частині стягнення з відповідача відсотків, оскільки відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, у тому числі відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу, розмір яких за розрахунком позивача за період з 24.12.2007 р. по 23.12.2008 р. і складає заявлені 180 000,00 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції та стягнув з відповідача відсотки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані вище висновки зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки згідно ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.
При цьому, до уваги не беруться доводи скаржника про те ,що протести нотаріуса про неоплату не відповідають закону, оскільки дії нотаріуса щодо вчинення протесту про неоплату спірних векселів відповідач у встановленому законом порядку не оскаржував.
Щодо інших доводи касаційної скарги, то вони не спростовують висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходять за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, та апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Виробниче об"єднання південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 р. у справі №18/22-09 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Волік І.М.