2а- 11 831-09.
П О С Т А Н О В А.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
19 листопада 2009 року. КІРОВСЬКИЙ РАЙОНИЙ СУД міста ДОНЕЦКА
в складі: судді- АНІСІМОВОЇ Н.Д.
при секретарі – ЦУКАНОВОЇ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ»
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ».
В судовому засіданні позивач показав суду ,що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аварії 1 категорії, інваліда ЧАЄС 2 групи ,знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька. Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік та внесенні змін в деякі законодавчі акти України « з 01.01. 2008 року внесені зміни в ст. ст. 50 і 54 спеціального закону. Рішенням Конституційного України « Про статус та соціальний захист громадян ,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796- Х11 внесені п. 28 2-го розділу Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік і внесенні змін в деякі законодавчі акти України» та втрачають свою силу.
Таким чином, на день подачі позовної заяви діє стара редакція спеціального закону. Після прийняття даного рішення Конституційним Судом України йому стало відомо ,що його конституційні права порушені в зв’язку з чим він 21 липня 2009 року звернувся в Пенсійний Фонд с заявою про призначення пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,але 27 липня 2009 року отримав відмову. Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що мінімальна державна пенсія для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до 1 категорії, встановлені Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін в деякі законодавчі акти України» та Постановою КМУ від 28.05. 2008 року № 530 та від 16.07. 2008 року № 654. При цьому до нього неможливо застосувати ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки він застосовується тільки відносно осіб, яким призначена пенсія за цим законом.
Незважаючи на те ,що пенсія йому нарахована відповідно до ст. 54 спеціального закону ,але вона нарахована з порушенням ч.4 ст. 54 цього ж Закону. Позивач вважає що Управління Пенсійного фонду України зловмисно ігнорує рішення Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року № 10-рп та порушує його права та інтереси в зв’язку з чим слід провести перерахунок пенсії ,яка призначена йому ,в зв’язку з винесенням рішення Конституційного Суду України, з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 49 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи « № 796- 12 від 28.02. 1991 року пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються в вигляді: а). державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірах: 2-й групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено ,що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи , для яких встановлений зв’язок захворювання з Чорнобильською катастрофою і не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком».
Стаття 46 Конституції України встановлює мінімальний розмір пенсії за віком встановлює мінімальний розмір пенсії за віком за віком наступним чином: « Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування ,мають забезпечувати рівень життя ,не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
З 01.01. 2004 року набрав чинності Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07. 2003 року № 1058-4 який у відповідності до його преамбули встановлює принципи ,основи і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено ,що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього закону передбачено що умови ,норми і порядок пенсійного забезпечення встановлюється виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат встановлено статтею 8 цього Закону. Абзацом першим пункту 13 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено що у випадку, якщо особа має право на отримання пенсії в тому числі відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян ,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за його вибором. Стаття 49 вищевказаного Закону встановлює максимальний розмір пенсії тобто вона не може бути більш 12 мінімальних пенсій за віком, встановлених абзацом першим статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування «.
Стаття 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи « встановлює мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи для яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. У вищевказаних статтях 49 та 54 річ йдеться про мінімальну пенсію за віком ,тобто про одне й те ж саме поняття, розмір якої і повинен встановлюватися відповідно одним й тим самим законом.
У відповідності з п.2 ст. 5 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється виключно цим Законом. Відповідно з вимогами вищевказаного Закону п. 1 ст. 28 вказано ,що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, дії Управління Пенсійного фонду України проти ричіть не тільки Конституції України, але й іншими законами та законодавчими актами. Стаття 46 Конституції України « Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
Відповідно до Закону України « Про державні соціальні стандарти та державних соціальних гарантіях» № 2017-111 від 05.10. 2000 року розділ 1 ст. 1 п.1 « держані соціальні гарантії, встановлені законом мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення ,соціальної допомоги, розмір інших видів соціальних виплат встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами ,які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. Ст. 2 державні соціальні стандарти і нормативи встановлюється з метою встановлення механізму реалізації соціальних прав і державних гарантій громадян, встановлених Конституцією України. Ст. ст. 5,6- основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюється державні гарантії і стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі і підтримання соціальних гарантій і стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Стаття 17 « Основні державні соціальні гарантії та порядок встановлення їх розмірів встановлюється законами з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень. Стаття 17 п.3 « Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування не можуть бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 19 чітко встановлено « виключно законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком». Державні соціальні гарантії є обов’язковим для усіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп2005 справа № 1-21\2005 встановлено: Закон України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02. 1991 року № 796-Х11 встановлює основні положення по реалізації конституційного права громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров*я, оскільки у відповідності до ст. 50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя та здоров*я оточуючу середу та на відшкодування шкоди , заподіяної порушенням цього права. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та сформулював правову позицію. Відповідно Конституції України і Законів України встановлюються категорії громадян України, які вимагають додаткових гарантій по соціальному захисту з боку держави. В вищевказаному рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп вказано, що ст. 22 Конституції України не припускає звуження прав і свобод громадян України.
Просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька по відмові в перерахунку позивачу державної пенсії незаконними та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька провести йому перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії, інваліду 2 групи у відповідності з ч. 4 ст. 54 Закону України« Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 8 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням вимог частини 3 ст. 67 вищевказаного Закону. Обов’язати управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю відповідно ст. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2006 року по 31.12. 2007 року з урахуванням вимог частини 3 ст. 67 вищевказаного Закону.
Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька в судове засіданні не з’явився, надав суду письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав, наступних підстав:
Конституцією України ( частина 3 ст. 46) встановлено ,що пенсії ,що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму ,встановленого законом. Одним з таких законів і є Закон України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1,встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розміри пенсії визначені статтею 54 зазначеного Закону, яка передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянину із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків ,який визначається згідно з законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян « визначено наступні розміри мінімальної пенсії чорнобильцям. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів і яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижче : 1 група інвалідності -1060 грн., 2 група інвалідності -965 грн., 3-тя група інвалідності -870 грн. Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ» є обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню, з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії 2 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька.
21 липня 2009 року позивач вперше звернувся до органу Пенсійного фонду с заявою про перерахунок та виплату пенсії у відповідності з частиною 4 статті 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи « 27 липня 2009 року відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії.
Суд вважає що при прийнятті рішення за вищевказаним позовом про відмову у перерахуванні пенсії позивачу , слід враховувати наступне:
У відповідності до ст. 49 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими :
- по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком,
- по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком,
- по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам. Віднесеним до категорії й ,призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірах:
- інвалідам 1 групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком,
- інвалідам 2 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком,
- інвалідам 3 групи ,дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня становлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України « Про прожитковий мінімум «,а також Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, в тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, якій відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Крім того, ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України « Про статус та соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».а також Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту « та Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій, встановлених законами ,не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Визначаючи період, з якого необхідно провести перерахунок пенсії, суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « відповідно до якого перерахунок призначеної пенсії ,крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38,частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії-з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідна заява з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Пунктом 28 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік» та « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України « внесені зміни до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладений в такій редакції:
« Особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірах:
- інвалідам 1 групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- інвалідам 3 групи ,дітям - інвалідам ,а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом « Про державний бюджет України» і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами».
Частину третю і четверту статті 54 замінити чотирма частинами такого змісту:
« У всіх випадках розміру пенсій для інвалідів ,щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- по 1 групі інвалідності -220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- по 2 групі інвалідності 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність,
- по 3 групі інвалідності 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
- для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987- 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році з зони відчуження :
- по 1 групі інвалідності -160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- по 2 групі інвалідності 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- по 3 групі інвалідності -140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
- для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:
- по 1 групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- по 2 групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- по 3 групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
-дітям-інвалідам -70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні ( при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника) у розмірі:
- на одного непрацездатного члена сім*ї-50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника,
- на двох та більше непрацездатних членів сім’ї 100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника ,визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками.
До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 37 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». ( 1058-15).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України « Про державний бюджет України» і не може корегуватися іншими нормативно - правовими актами».
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист ,що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров*я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені за закріплені в Законі України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
22 травня 2008 року рішенням Конституційного Суду України № 10 рп2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу 2 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни ,зокрема до ст. ст. 50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тобто суду слід застосовувати норми Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної про розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами ,які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів ,що визнані неконституційними та є обов’язковими до виконання на території України.
Положеннями статті 14 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду ,заподіяну здоров*ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи ,щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, що дає суду можливість зробити правовий висновок про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ( частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частину другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору ,згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже ,за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до правового висновку, що при призначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають частина перша ст. 50 та частина четверта статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів ,фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ,яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Посилання представника відповідача на частину п’яту статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає ,що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісті та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів ,якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Статтями 50 та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає ,що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» іншого нормативно-правового акту ,який би визначав цей розмір ,або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищенаведене суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « з якої впливає, що мінімальний розмір пенсії за віком ,встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим Законом ,оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтям 50 та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ,визначеного законом, підвищується розмір пенсії ,визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров*ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, то розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму .Додаткового звернення особи за перерахунком пенсії вищенаведена стаття не передбачає.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком ,яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімум для осіб ,які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України « від 28 грудня 2007 рік № 107-6,що набрав чинності з 1 січня 2008 року ( « Урядовий кур’єр» від 31 грудня 2007 № 247) був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року - 470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 гривня, з липня 2008 року - 482 гривні, з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень.
Обгрунтовання відповідачем своєї позиції посиланням на застосування у межах спірних відносин постанов Кабінету Міністрів України ,спростовується також приписами пункту першого та шостого статті 92 Конституції України ,статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону ,а також абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4,пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень загального Закону ,яким передбачено що умови ,норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те ,що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (« Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») закони України та інші нормативно-правові акти застосовується в частині, що не суперечить цьому Закону.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп 2005 від 11 жовтня 2005 р. по справі № 1-21\2005) пов’язану з реалізацією права на соціальний захист ,неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достойний життєвий рівень і сформулював правову позицію ,згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткової гарантій соціального захисту з боку держави. До них ,зокрема ,належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
При винесенні судового рішення суд виходить з того ,що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні ,включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,2 часиною 2 статті 6,статтєю 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23 частиною 1 статті 24 Конституції України ,набуте в сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасовано або звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05. 2008 року визнані такими ,що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема , п. 28 розділу 11 « Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05. 2008 року відновлена дія ст. 49, 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « в редакції до 01.01. 2008 року.
З урахуванням викладених обставин суд визначає протиправними дії відповідача з відмови у перерахуванні позивачу пенсії відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян ,що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і зобов’язує його здійснити цій перерахунок з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року .
Стаття 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 згідно пункту 17 розділу 1 Закону України « Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 5 жовтня 2006 року № 231-У,який набрав чинності з 31 жовтня 2006 року ,була доповнена частиною 3 наступного змісті: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров*ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Додаткового звернення особи за перерахунком пенсії вищенаведена стаття не передбачає.
Позивач звернувся с заявою до відповідача 21 липня 2009 року с заявою про перерахунок пенсії, відповідач листом № 448/Ц-10-01-04 від 27 липня 2009 року (аркуш справи 6) відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
Вищевказана редакція є чинною в період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року ,тому враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії відповідно до змін прожиткового мінімуму, визначеного законодавством за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, тому обумовлює задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров*ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року .
З таких підстав суд задовольняє позовні вимоги.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.8,9, 10,11,159, 160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ»- задовольнити .
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про відмову в перерахуванні ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року пенсії по інвалідності ( основну та додаткову) відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України« Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю ( основну та додаткову) з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року , відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму ,встановленого для відповідної категорії населення.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: АНІСІМОВА Н.Д.
2а- 11 831-09.
П О С Т А Н О В А.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
( вступна та резолютивна частини )
19 листопада 2009 року. КІРОВСЬКИЙ РАЙОНИЙ СУД міста ДОНЕЦКА
в складі: судді- АНІСІМОВОЇ Н.Д.
при секретарі – ЦУКАНОВОЇ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ»
В С Т А Н О В И В :
В зв’язку з значним об’ємом написання мотивувальної частини постанови, виключними обставинами, суд вважає за можливе оголосити вступну та резолютивну частини постанови , відклавши складання повного тексту рішення на 5 днів.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.8,9, 10,11,159, 160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в КІРОВСЬКОМУ РАЙОНІ міста ДОНЕЦЬКА « ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ ТА ЗОБОВ*ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ПЕРЕРАХУНОК ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ»- задовольнити .
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про відмову в перерахуванні ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року пенсії по інвалідності ( основну та додаткову) відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України« Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю ( основну та додаткову) з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року , відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму ,встановленого для відповідної категорії населення.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: АНІСІМОВА Н.Д.