Справа № 359/505/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.

Провадження № 33/780/527/17 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька

Категорія 138 19.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2017 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі: судді Свінціцької О.П., за участі: захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року, якою щодо

ОСОБА_4, 15.08.1968р. народження, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1,

провадження у справі закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 365546 від 24.12.2016 року, ОСОБА_4 04.12.2016р., о 15-50 год., керуючи автомобілем «Форд» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись в м. Бориспіль Київської області, по вул. Бежівка 75, під час зміни напрямку руху (розвороті), не впевнилась в безпечності маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який під керуванням ОСОБА_2 рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушила п.10.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.124 КпАП України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_4 закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Своє рішення суддя мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні об’єктивні докази, які б вказували на те, що дана ДТП мала місце саме з вини водія ОСОБА_4 та, що наявний причинний зв’язок між порушенням ОСОБА_4 п. 10.1 ПДР України та наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вважає, що постанову було прийнято на підставі неналежних доказів, а також доказів, які надані лише стороною правопорушника. Стверджує, що на схемі наслідків ДТП відсутні дані про відстань від електроопори до проїзної частини та нанесену дорожню розмітку на вказаній ділянці та кількість смуг руху в кожному напрямку. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки постанову суду він отримав лише 04.05.2017 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подачу, підтримали доводи як скарги, так і клопотання і просили їх задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, апеляційнийсуд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та сама апеляційна скарга підлягають до задоволення з огляду на таке.

Наведена апелянтом причина пропуску строку на подачу апеляційної скарги знайшла своє підтвердження у суді апеляційної інстанції. Такою причиною суд визнає несвоєчасне виготовлення повного тексту постанови від 27.04.2017 року та несвоєчасне її вручення апелянту. Цю причину пропуску строку на подачу апеляційної скаргу суд визнає поважною і вважає за необхідне цей строк поновити.

Висновки судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не ґрунтуються на матеріалах справи. Так судом без належного мотивування відхилені пояснення водія ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, хоча ці пояснення відповідають фактичним обставинам виникнення ДТП і узгоджуються із іншими доказами, а саме схемою місця ДТП.

При оцінці висновку експертного дослідження № 19/12-1/2-ЕД/17 від 24.04.2017 року який став одним із доказів, врахованих суддею при вирішенні питання про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд враховує наступне.

За результатами дослідження експерт дійшов до висновку про те, що у зазначеній вище дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_5 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ФОРД КУГА; в діях водія автомобіля ФОРД КУГА ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам п.10.1 ПДР України, які би перебували у прямому причинному зв’язку із виникненням даної ДТП; в діях водія автомобіля ОСОБА_5 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв’язку із ДТП. Однак із цим висновком суд не погоджується із наступних підстав.

Як вбачається із висновку, експертом у якості вихідних даних були взяті, в тому числі і пояснення ОСОБА_4, щодо часу, протягом якого вона виконувала маневр розвороту від початку руху до зіткнення транспортних засобів. Відповідно до цих пояснень із моменту початку руху автомобіля ФОРД КУГА до зіткнення із автомобілем ШКОДА пройшло близько 7 секунд. Враховуючи саме цей час (7 секунд) експертом були проведені відповідні розрахунки в тому числі і щодо відстані, на якій перебував автомобіль ШКОДА в момент початку руху автомобіля та можливості, у зв’язку із цим, водієм ОСОБА_2 уникнути зіткнення транспортних засобів. Проте, суд враховує те, що указаний час був зазначений виключно ОСОБА_4, будь-яких досліджень із цього приводу не проводилось. Суд вважає, що ці пояснення не відповідають фактичним обставинам адміністративного правопорушення, в тому числі і тим, які зафіксовані за допомогою схеми ДТП в частині напрямку руху автомобіля ФОРД КУГА та відстані, який це автомобіль пройшов із початку руху до моменту зіткнення. ОСОБА_2 у своїх поясненнях стверджував те, що автомобіль ФОРД КУГА почав розворот коли він (ОСОБА_2А.) перебував на невеликій відстані від нього. В подальшому ця обставина була підтверджена у висновку № ЕД-1709-3-898.17 від 04.12.2017 року. Таким чином суд вважає, що зазначене вище експертне дослідження було проведене на не обґрунтованих належним чином вихідних даних, а тому висновки судді місцевого суду про врахування цього висновку як доказу відсутності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не можливо визнати належним чином обґрунтованими.

Із урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення судді місцевого суду в частині відсутності у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не ґрунтується як на матеріалах справи, так і на вимогах закону, а тому постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню. Оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів для її розгляду по суті, суд вважає за необхідне прийняти у цій справі нову постанову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.12.2016 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_6, керуючи автомобілем ФОРД КУГА д.р.н. АА 7176 МА в м. Борисполі Київської області по вул. Бежівка, 75, під час зміни напрямку руху у виді розвороту, в порушення вимог п.10.1 ПДР України не впевнилась в безпеці маневру, не надала перевагу у русі автомобілю ОСОБА_5 д.р.н. СА 6553 ВІ під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення даних автомобілів. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_4 вимог ПДР України перебуває у прямому причинному зв’язку із зіткненням транспортних засобів та наслідками у вигляді їх пошкодження.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується:

схемою місця ДТП від 24.12.2016 року на якій зафіксований напрямок руху обох автомобілів, яка підтверджує ту обставину, що автомобіль ФОРД КУГА виконував маневр розвороту із обочини, а автомобіль ОСОБА_5 рухався у попутному напрямку по правій смузі руху та зафіксоване місце зіткнення цих автомобілів;

поясненнями водія ОСОБА_2 відповідно до якого автомобіль ФОРД почав виконувати маневр розвороту прямо перед його автомобіля, не давши йому можливості гальмувати;

висновком експертного дослідження обставин та механізму ДТП № ЕД-1709-3-898.17 від 04.12.2017 відповідно до якого дії водія ОСОБА_4 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР України, що є технічною причиною виникнення ДТП. З технічної точки зору в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР України, в тому числі і п. 12.3, не вбачається. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості своїми одноосібними діями уникнути зіткнення з автомобілем ФОРД. З технічної точки зору водій ОСОБА_4 мала технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом дотримання вимог п.п. 10.1 і 10.2 ПДР України.

Оцінюючи висновок експертного дослідження обставин та механізму ДТП № ЕД-1709-3-898.17 від 04.12.2017 року суд вважає його достовірним, обґрунтованим, таким, який зроблений на підставі проведених досліджень та застосування спеціальних пізнань. Цей висновок ґрунтується на належних і достовірних вихідних даних, які узгоджуються із іншими доказами, зібраними у цій справі, відповідає фактичним обставинам справи, і перебуває у відповідності із вимогами ПДР України. У зв’язку із наведеним судом цей висновок приймається як доказ вини водія ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Посилання ОСОБА_4, які вона давала у ході провадження у цій справі про те, що водій ОСОБА_2 при виникненні небезпеки для руху не гальмував, а зіткнення транспортних засобів фактично відбулося на зустрічній для автомобіля ШКОДА смузі руху, на думку суду не свідчить про порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України, зокрема п. 12.3. Так, відповідно до пояснень водія ОСОБА_2, які узгоджуються і схемою місця ДТП та висновком експертного дослідження обставин та механізму ДТП № ЕД-1709-3-898.17 від 04.12.2017 року, автомобіль ФОРД КУГА почав виконувати маневр розвороту раптово, коли між автомобілями була невелика відстань внаслідок чого він не мав можливості загальмувати. Щодо зміщення автомобіля ОСОБА_5 в сторону зустрічної смуги руху, то з огляду на вимоги п/п е) п. 2.14 ПДР України суд не вбачає в даних діях ОСОБА_2 порушення вимог ПДР України.

У зв’язку з викладеним суд вважає за необхідне прийняти рішення про визнання вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд при цьому звертає увагу на те, що нормами КУпАП не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Поряд із цим, враховуючи вимоги ч.4 ст. 61 ЦПК України та ч.4 ст.72 КАС України щодо обов’язковості висновків суду у справі про адміністративне правопорушення при розгляді цивільного чи адміністративного позову, виходячи із принципів верховенства права та однієї із засад судочинства, передбаченої п.2 ч.1 ст. 129 Конституції України, якою є забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про те, що визнання вини особи є обов’язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення.

Оскільки на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції закінчилися строки накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у цій справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п. 7 ч.1 ст.247,294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2017 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП із підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП -скасувати.

Прийняти нову постанову.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька