справа № 2- 4892
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року Ялтинський міський суд
в складі : головуючого – Руденко В.В.
при секретарі - Корнєвій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ялті цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - приватного підприємця про усунення перешкод у користуванні власністю та звільнення нежитлового приміщення,
встановив:
позивач просить суд зобов’язати відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 46, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Московська, (до м’ясокомбінату проїзд), буд. № 33, а у разі відмови відповідача від добровільного звільнення примусово звільнити приміщення за його рахунок та стягнути з відповідача на її користь судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51 гривня, витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи - 37 гривень та витрати на правову допомогу - 7 000 гривень, а всього 7088 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона являється власницею нерухомого майна площею 46,3 кв.м., за вказаною адресою. Відповідач без законних на то підстав займає та користується приміщенням, яке належить їй на праві приватної власності. На неодноразові її повідомлення про зміну власника нерухомого майна та прохання звільнити приміщення відповідач не реагує, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідач у судове засідання на повторний виклик не з’явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином в установленому законом порядку. Причини своєї неявки суду не надав. Відповідно до повідомлень, яки надійшли на адресу суду відповідач відмовився від отримання судових документів та судових викликів.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача по наявним у справі доказам, оскільки відмова відповідача від отримання судових документів свідчить про його небажання висловити свої заперечення проти позову та надати докази в їх підтвердження.
Дослідивши докази суд, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони ґрунтуються на законі та підтверджені доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини (Рим , 4 листопада 1950 року) ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановлені обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Це означає, що рішення міністра охорони навколишнього природного середовища не може бути остаточним і підлягає судовому контролю.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конвенції права і свободи громадян захищаються судом .
Відповідно до цих норм суд не може відмовити у правосудді , якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушують, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 1, ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України про завдання цивільного судочинства.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі – продажу від 21 серпня 2009 року ОСОБА_1, придбала у попереднього власника - товариства з обмеженою відповідальністю „Кримавтосервіс” нежитлове приміщення загальною площею 46, 3 кв.м., за адресою: м. Ялта, вул. Московська ( до м’ясокомбінату проїзд), буд. № 33. Зазначений правочин був зареєстрований відповідно до діючого законодавства України, що підтверджує витяг з Державного реєстру правочинів № 7642121 виданий 21 серпня 2009 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації” від 25 серпня 2009 року.
Стаття 316 Цивільного кодексу України регламентує, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, згідно до договору оренди № 44\06 від 01 червня 2008 року укладеного, з власником на той час нерухомого майна - ВАТ „Таврія – Авто”, здійснював оренду приміщення загальною площею 46, 3 кв.м., за адресою : м. Ялта, вул. Московська ( до м’ясокомбінату проїзд) буд. № 33. Відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору, строк його дії був продовжений до 01 червня 2009 року.
Згідно договору безоплатної передачі майна від 26 січня 2009 року та додатку до договору № 1 (перелік майна) ВАТ „Таврія - Авто” передало у власність ТОВ „Кримавтосервіс” нерухоме майно за адресою: м. Ялта, вул. Московська (до м’ясокомбінату проїзд) , буд. № 33.
Угода про безоплатну передачу нерухомого майна відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 22 квітня 2009 року була визнана дійсною та визнано право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Московська ( до м’ясокомбінату проїзд), будинок № 33, за товариством з обмеженою відповідальністю „Кримавтосервіс”. Рішення Господарського суду АР Крим набрало чинності. Зазначений правочин був зареєстрований відповідно до діючого законодавства України.
21 серпня 2009 року власник майна - ТОВ „Кримавтосервіс” розпорядилось своєю власністю на свій розсуд та продало її позивачу по справі - ОСОБА_1. яка стала відповідно до діючого законодавства України повноправною власницею зазначеного майна.
Крім цього, як вибачається з листа генерального директора ВАТ „Таврія – Авто” від 23 червня 2009 року на адресу директора ТОВ „Кримавтосервіс” , ВАТ „Таврія – Авто” гарантує, що договори оренди не будуть в подальшому переукладатися з орендодавцями нерухомого майна розташованого з адресою: м. Ялта, вул. Московська ( до м’ясокомбінат проїзд) будинок № 33.
Станом на 01 червня 2009 року власником спірного майна вже було ТОВ „Кримавтосервіс”, яке не укладало з відповідачем ніяких угод відносно спірного приміщення.
Відповідно до листа ОСОБА_1, від 07 жовтня 2009 року та телеграми від 10 листопада 2009 року направлених на адресу відповідача, він був повідомлений про зміну власника та попереджений про необхідність звільнити належне на праві власності позивачу нерухоме майно. Однак на зазначені повідомлення він не реагує, та не має бажання з’ясувати дійсного власника орендованого ним нерухомого майна.
Судом відповідно до ухвали Ялтинського міського суду від 16 жовтня 2009 року „Про відкриття провадження по справі” відповідачу було запропоновано до попереднього судового засідання надати суду свої заперечення проти позову та докази в їх підтвердження. Однак відповідач відмовився від отримання процесуальних документів суду, чим не побажав надати суду докази в підтвердження того, що він на законних підставах користується спірним майном.
Оскільки відповідач незаконно займає та користується нежитловим приміщенням площею 46, 3 кв.м., за адресою : м. Ялта, вул. Московська ( до м’ясокомбінат проїзд) будинок № 33, порушене право власника повинно бути захищено, позовні вимоги ОСОБА_1, задоволені, а приміщення звільнено та передано власнику.
Підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги позивача про стягнення на її користь судових витрат , що передбачено ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
Судові витрати складаються з судового збору в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня, витрат на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч ) гривень.
В якості доказів своїх вимог про судові витрати позивач надала суду відповідні документи, що підтверджують здійснення позивачем відповідних витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 88, 169, 214, 215, Цивільного процесуального кодексу України; ст. 55, Конституції України, ст. ст. 316, 317, 391 Цивільного кодексу України ;
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
а) Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення площею 46, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Ялта. вул. Московська (до м’ясокомбінату проїзд) будинок № 33 та передати його власнику, ОСОБА_1.
б) У випадку не звільнення приміщення у встановлений законом термін для добровільного виконання рішення суду, примусово звільнити приміщення площею 46, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Ялта. вул. Московська (до м’ясокомбінату проїзд) будинок № 33 за рахунок ОСОБА_2 .
в) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 7 088 (сім тисяч вісімдесят вісім) гривень.
Рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в порядку та строки передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення не набрало чинності.
Суддя: (підпис) копія вірна
Суддя: секретар: