Дзержинський районний суд м.Харкова
м. Харків, пр. Перемоги, 52в, 61202, (057) 338-63-33
Справа № 1-940/10
ВИРОК
Іменем України
27 липня 2010 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Задорожного М.І.
при секретарі: Полях О.О.
за участю:
прокурора Дорош М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, 01.08.1984 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 18.06.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч,2 ст. 190, ст. 353, ч. 3 ст. 357 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці;
- 01.11.2005 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 190, ч. З ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 28.11.2008 року Славянським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- ОСОБА_2 районним судом Сумської області від 20.05.2009 року ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, мешканця: АДРЕСА_1,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст.. 395 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.01.2008 р. в відношенні ОСОБА_1 був установлений адміністративний нагляд строком на 06 місяців.
11 січня 2008 року ОСОБА_1 був ознайомлений з обмеженнями, установленими йому постановою Дзержинського районного суду м. Харкова, відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»:
- заборонити вихід з будинку (квартири), в якому він мешкає, щодня з 20 до 4 години наступного дня;
-заборонити знаходження на підприємствах торгівлі й громадського харчування, де реалізуються або вживаються алкогольні напої, а також на вокзалах і аеропортах (портах, пристанях) у районі проживання;
-проходити реєстрацію в підрозділі МВС України за місцем проживання чотири рази на місяць.
Однак, ОСОБА_1 з моменту встановлення адміністративного нагляду по встановленому йому місцю проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 проживати не став, а ухиляючись від адміністративного нагляду, став проживати в різних місцях м. Харкова й Харківської області.
06.11.2008 року постановою Великописарівського районного суду Сумської області ОСОБА_1, був арештований і його злочинна діяльність була припинена.
Крім того, у середині січня 2008 року, у денний час, ОСОБА_3 перебуваючи по місцю проживання його знайомого ОСОБА_4 у квартирі № 171 по вул. Архітекторів, буд. 30 в м. Харкові, повторно з корисливих спонукань із метою заволодіння чужим майном шляхом обману й зловживання довірою, умовив останнього взяти кредит у банку для покупки автомобіля, під приводом його подальшого оформлення на брата потерпілого - ОСОБА_5, для наступного використання зазначеного автомобіля в якості таксі, при цьому дане зобов'язання він виконувати не бажав.
21 лютого 2008 року, ОСОБА_4, не підозрюючи про злочинні наміри з боку ОСОБА_1 і бажаючи надалі одержати документи на автомобіль, перебуваючи у відділенні «ОСОБА_3 банку» по вул. 23-го Серпня в м. Харкові, оформив і одержав кредит у сумі 2000 доларів США, з яких 1600 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ України на той момент склало - 8080 гривень, передав ОСОБА_1 для покупки автомобіля.
ОСОБА_1 одержавши від ОСОБА_4 зазначені кошти з місця здійснення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 8080 гривень.
Крім того, 10 травня 2008 року, у ранковий час, ОСОБА_1 перебуваючи по місцю проживання його знайомого ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2 у м. Харкові, повторно з корисливих спонукань, вирішив таємно викрасти чуже майно, а саме кредитну картку «Приват Банку» № 414 9605375203395 з пін - кодом, що належать ОСОБА_6
Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 і тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з тумбочки розташованої в спальні, конверт із кредитною карткою й пін - кодом потерпілого.
Після чого, у той же день, приблизно через 30 хвилин, ОСОБА_1 не доводити до відома гр. ОСОБА_8 про свої злочинні наміри, а так само не говорячи їй, що він зробив крадіжку кредитної картки «Приват Банку», що належить гр. ОСОБА_6, попросив останню зняти кошти.
ОСОБА_8 взяла в ОСОБА_1 зазначену банківську кредитну карту № 4149605375203395 і в банкомату «Приват Банку», розташованому по пр. Перемоги, 52 у м. Харкові, за дві трансакції зняла 1900 гривень, які потім передала ОСОБА_1
Надалі, ОСОБА_1 розпорядився викраденими коштами за своїм розсудом, чим заподіяв потерпілий ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 1900 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину визнав повністю й пояснив, у перших числах січня 2008 року, він познайомився з ОСОБА_4, та вмовив його взяти кредит на покупку автомобіля. ОСОБА_4 на його пропозицію погодився й у середині лютого 2008 року вони проїхалися у відділення «ОСОБА_3 банку», розташованому на вул. 23-го Августа в м. Харкові, де ОСОБА_4 оформив на своє ім'я кредит у сумі 2000 доларів США. Отримавши гроші, ОСОБА_4 передав йому 1600 доларів США. Він вирішив дані гроші не повертати, а витратити на власні потреби. Через кілька днів він з'їхав від ОСОБА_4 і почав проживати у своїх знайомих, що б не попадатися на очі ОСОБА_4. Коли вони його розпитували, де автомобіль або документи на нього, він увесь час говорив, що нібито проблеми з оформленням або не може зв'язатися з хазяїном.
Крім того, по постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.01.2008 року у зв'язку з порушенням раніше встановленого нагляду йому був продовжений адміністративний нагляд строком на 6 місяців. Дана постанова йому було оголошено, і він був ознайомлений під розпис, про те, що зобов'язаний проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, при цьому також зобов'язаний перебуває за місцем проживання після 20:00 і до 04:00 годин.
Йому заборонено було самовільно залишати місце проживання без дозволу начальника ОСОБА_9 Однак після винесення даної постанови він залишив місце проживання, тому що не хотів спілкуватися зі співробітниками міліції й ходити на реєстрацію в ОСОБА_9
Спочатку він проживав у своїх знайомих ОСОБА_4, а потім у своїх знайомих і періодично жив у своєї дівчини ОСОБА_8. Письмового дозволу на залишення місця проживання він не одержував. Наприкінці 2008 року він був затриманий у Сумській області за здійснення злочину.
Крім того, 09.05.2008 року він у вечірній час зустрів свого знайомого ОСОБА_10, який запропонував йому відсвяткувати «День Перемоги» у його будинку за адресою: АДРЕСА_3, на що він разом зі своєю дівчиною Дерев'янко ОСОБА_8 погодилися. Він разом з ОСОБА_8 направилися до ОСОБА_6І
Після святкування вони залишилися ночувати в ОСОБА_6І
Ранком 10.05.2008 року ОСОБА_6 В.1 виїхав, а він з ОСОБА_8 залишилися у квартирі. Поки ОСОБА_8 спала, він вирішив оглянути квартиру. Перебуваючи в спальні, у тумбочці він знайшов конверт із логотипом «Приват банк». У даному конверті він знайшов кредитну картку, а також пін-код до неї.
Взявши конверт із карткою він поклав його до себе в куртку, після чого розбудив ОСОБА_8 й вони пішли із квартири. Потім він попросив ОСОБА_8 зняти з картки частину грошей, тому що на банкоматах розташована відеокамера, і його могли пізнати працівники міліції, адже він неодноразово судимий.
Пройшовшись до зупинки суспільного транспорту «Молодіжна» по пр. Перемоги в м. Харкові, він зробив вигляд, що йде на зустріч, а ОСОБА_8 направилася до банкомату. Через 20 хвилин вони зустрілися і ОСОБА_8 передала йому гроші в сумі 1000 гривень, а так само повідомила, що на ній залишилися ще гроші. Він знову попросила неї зняти кошти, мотивуючи тим, що йому знову треба відійти на зустріч. При другому знятті грошей ОСОБА_8 передала йому 900 гривень. Картку він коли був у ОСОБА_10 поклав в тумбочку. Кошти витратив на власні потреби.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні і не оспорює фактичні обставини справи, з урахуванням думки всіх осіб, що беруть участь у розгляді справи, суд, відповідно до ст. 299 КПК України, прийшов до висновку про не доцільність дослідження доказів у справі щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні повністю доведена і кваліфікує його дії:
-за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману й зловживання довірою (шахрайство), зроблене повторно;
-за ч. 2 ст. 185 КК України оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), зроблену повторно;
-за ст. 395 КК України, оскільки він вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, будучи особою в відношення якої встановлено адміністративний нагляд.
Вивченням особистості підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря нарколога й лікаря психіатра не перебуває, неодружений, за місцем проживання та відбування покарання характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире розкаяння. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наведені вище дані про його особу, пом'якшують і обтяжують відповідальність обставини, знаходить необхідним для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, необхідних для досягнення цих цілей.
Речові докази у справі суд визнає за необхідне визначити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Суд вважає за необхідне задовольнити заявлені по справі цивільні позови.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд визнає за необхідне залишити без зміни - взяття під варту, оскільки він засуджується до позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 321 - 325 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, КК України, ч.2 ст. 190 КК України, та ст. 395 КК України і призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на два роки;
-за ч. 2 ст. 190 КК України - позбавлення волі строком на три роки;
-за ст. 395 КК України - арешт строком на три місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю зазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням, що призначено за попереднім вироком ОСОБА_2 районного суду Сумської області від 20.05.2009 року менш суворого покарання, що призначено за цим вироком, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Зарахувати в строк відбуття ОСОБА_1 покарання покарання, що відбуте ним за вироком Слов'янського міськрайсуду Донецької області від 28.11.2008 року з 19 вересня 2008 року та за вироком ОСОБА_2 районного суду Сумської області від 20.05.2009 року з 19 травня 2009 року.
Строк відбування покарання рахувати з 12 березня 2010 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 Дмитра Вікторовича в рахунок відшкодування матеріальних збитків 8080 гривень.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 1957 гривень.
Речові докази в справі: виписку про рух грошових коштів кредитної карти № 4149 6053 7520 3395 належної ОСОБА_6 і договір №500073893 від 21.02.2008 року на одержання кредиту в сумі 2000 доларів США з додатками у вигляді калькулятора графіка платежів, процентної ставки за договором № 500073893 від 21.02.2008 року й графіком платежів, споживчого кредиту й реальної процентної ставки «Персональний кредит» зберігати при кримінальній справі.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - взяття під варту.
Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб засудженим ОСОБА_1 з дня вручення йому копії вироку, іншими учасниками судового розгляду у той же строк з дня проголошення вироку до апеляційного суду Харківської області через Дзер- жинський районний суд м. Харкова.
Суддя: