Головуючий в 1 інстанції – Горощук О.В.
Суддя-доповідач – Старосуд М.І.
донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
«01» грудня 2009 року справа № 2а-708/09/0544
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Старосуда М.І.
суддів
при секретарі Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Чуріковій Я.О.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області
на постанову Слов’янського міського суду Донецької області
від 20 травня 2009 року
по справі № 2а-708/09/0544
за позовом ОСОБА_5
до управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, -
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Слов’янського міського суду Донецької області від 20 травня 2009 року у справі № 2а-708/09/0544 позов був задоволений частково, в наслідок чого, визнана причина пропущення позивачем строку звернення до суду з позовною заявою поважною та поновлено пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовом; визнана бездіяльність відповідача по відношенню до перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік протиправною; зобов’язано відповідача зробити перерахунок призначеної позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік; стягнуто з відповідача на користь позивача борг, що склався за період з 24.07.2007 року по 31.12.2007 року включно при виплаті їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1897 грн. 67 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивачка має дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (арк. справи 6).
Позивач перебуває на обліку в управлінні з 25 липня 2007 року.
Згідно довідки управління позивачка отримала допомогу у розмірі: липень 2007 року – 26,11 грн., серпень 2007 року – 103,41 грн., вересень 2007 року – 104,85 грн., жовтень 2007 року – 104,85 грн., листопад 2007 р. – 107,73 грн., грудень 2007 року – 110,88 грн. /арк. справи 4/.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо не застосування при вирішення справи річного строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 99 КАС України, оскільки суд першої інстанції, проаналізувавши докази позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду, визнав їх поважними.
Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплата якої встановлена ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», вона звернулась за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області на постанову Слов’янського міського суду Донецької області від 20 травня 2009 року у справі № 2а-708/09/0544 залишити без задоволення.
Постанову Слов’янського міського суду Донецької області від 20 травня 2009 року у справі № 2а-708/09/0544 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий
Судді