АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа  № 645/4141/17                             Суддя 1 інстанції: Горпинич О.В.

Провадження:  33/790/1619/17     

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

20 грудня 2017 року                                                                   м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вичненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Не погодившись з рішенням районного суду, 08 грудня 2017 року ОСОБА_2 повторно подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року по справі №645/4141/17 та прийняти нову постанову. Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, 19 жовтня 2017 року ОСОБА_2 зверталася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року та просила відкрити апеляційне провадження, скасувати постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року і прийняти нову постанову (а.с.27-33).

Розгляд даної апеляційної скарги був призначений на 08.11.2017 року, але 02.11.2017 року до канцелярії апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій остання відкликала свою апеляційну скаргу та просила повернути її заявнику. Наслідки такої відмови, як зазначала в своїй заяві апелянт, їй були зрозумілі (а.с.37).

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року було закрите провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від апеляційної скарги (а.с.38, 39).

Постановами Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2017р. та 01.12.2017р. було відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 та апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Згідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм  судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, апеляційна скарга  ОСОБА_2 підлягає поверненню, як така, що вже була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження постанови є похідним від права на оскарження, а тому клопотання ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку також не підлягає розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Повернути ОСОБА_2 її апеляційну скаргу на постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області                                                                        ОСОБА_1