Справа № 22ц -5162/2008 рік Головуючий першої інстанції Пивоварова Ю.О.
Категорія: 42 Доповідач: Осипчук О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„14" серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C.
суддів: Біляєвої О.М. Осипчук О.В.
при секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Донецького професійного шахтобудівельного ліцею до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Пролетарської районної в м. Донецьку ради, про виселення та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 червня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 червня 2008 року позов Донецького професійного шахтобудівельного ліцею до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості та виселення задоволено частково. Вирішено виселити ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 із житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача заборгованість по оплаті комунальних послуг 1009 грн. 06 коп. за період з 17.12.2005 року по 01.08.2007 року.
Не погоджуючись з рішенням суду в повному обсязі, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права
В обґрунтування доводів скарги апелянт посилається на порушення судом ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", оскільки вона користується спірним житловим приміщенням з грудня 2005 року по теперішній час, остання письмова угода між нею та позивачем укладалася з 01.01.2006 року по 15.04.2006 року, який вона вважає продовженим у зв'язку з відсутністю зави будь - кого з сторін про припинення строку цього договору. Крім того, судом порушені вимоги ст. 125 ЖК України і вона, як одинока особа з неповнолітньою дитиною не може бути виселена без надання іншого жилого приміщення, а також норми ст.ст. 47,64 Конституції України.
Також вважає, що позивачем не надано суду доказів надання їй комунальних послуг і безпідставно стягнуто суму заборгованості.
Сторони та представник третьої особи до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що Донецьким професійним
шахтобудівельним ліцеєм та ОСОБА_1., яка не знаходилась у трудових відносинах з
позивачем і не навчалася у ліцеї, укладено угоду на користування приміщенням сім"єю у
складі двох осіб у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на період з
17.12.2005 року по 31.12.2005 року, а в наступному з 01.01.2006 року по 15.04.2006 року.
На теперішній час строк дії договору сплинув, після 15 квітня 2006 року ніяких договорів
аналогічного характеру з відповідачкою не укладалося. ОСОБА_1. неодноразово
повідомлялася про необхідність звільнення житлового приміщення із закінченням строку
на прюживання але відповідачка продовжує проживати в-гуртожитку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 99 ЖК України і виходив з того, що відповідно до умов договору на користування приміщенням у гуртожитку, по закінчені дії договору, якщо немає згоди на його продовження на новий строк, наймач зобов'язаний у 15 денний термін звільнити приміщення. Відповідачкою не надано суду доказів продовження цього договору на 2007 рік, тому вона разом із неповнолітньою донькою підлягає виселенню.
Стягуючи на користь позивача з відповідачки заборгованість за надані комунальні послуги, суд керувався вимогами ст. ст. 66-68 ЖК України і відрахував з заявленої позивачем суми заборгованості 151,49 грн., які сплачені відповідачкою за надані комунальні послуги.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позову і виселення відповідачки з донькою з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, але при цьому судом неправильно застосовані норми матеріального права, якими суд обґрунтовував свої висновки.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування та виселення з гуртожитків, їх утримання регулюються статтями 127-132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208.
Відповідно до статей 128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, установи, організації. На виконання рішення видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Проживання мешканців у гуртожитках регулюється главою 4 ЖК України. Суд першої інстанції при визначені норм матеріального закону, які регулюють спірні правовідносини, керувався статтями ЖК України, які віднесені до 2 глави цього Кодексу.
Між тим, глава 2 ЖК України про користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду і глава 4 ЖК України про користування гуртожитками регулюють різні правовідносини, і в останній немає посилання на те, що на правовідносини, які нею регулюються, поширюється дія глави 2 ЖК України.
Матеріалами справи встановлено, що рішення стосовно надання відповідачці кімнати не приймалося і кімната в гуртожитку їй надана без видачі спеціального ордеру , що свідчить про вселення ОСОБА_1. в гуртожиток з порушенням установленого порядку і тому вона підлягає виселенню саме з цих підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1. заборгованості по оплаті комунальних послуг апеляційний суд погоджується, оскільки відповідачка проживала у приміщенні гуртожитку, яке перебувало у її відособленому користуванні, тому вона повинна вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги за ставками квартирної плати ( тарифами), встановленими для будинків державного та громадського житлового фонду.
Відповідачкою не надано суду будь - яких доказів ненадання позивачем комунальних послуг, тому доводи її апеляційної скарги до уваги не приймаються.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, визначено матеріальний закон, який їх регулює і ухвалено обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на порушення судом норм Закону України „Про оренду державного і комунального майна" безпідставне, оскільки відносини щодо використання житлового фонду повинні регулюватися ЖК та іншими актами житлового законодавства, тому застосування до цих відносин Закону України „Про оренду державного і комунального майна" є помилковим.
Інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 червня 2008 року скасувати в частині виселення ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою Ярославою 18 листопада 1996 року народження.
Ухвалити в цій частині нове рішення. Виселити ОСОБА_1 та неповнолітню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 із житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.