Справа № 22ц-5511/2008 рік Головуючий першої інстанції Букрєева І.А.
Категорія: 26\ Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„14" серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Висоцької B.C. Суддів: Біляєвої О.М., Осипчук О.В., При секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 червня 2008 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве про стягнення моральної шкоди, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, а шкода, завдана здоров"ю позивача компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Крім того, пунктом 22 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 -У зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту „є" пункту 1 частини 1 статті 21, частини 3 статті 28, частини 3 статті 34 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також згідно з пп.. 2 п.44 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року в ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" внесено доповнення, відповідно до якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди повинен покладатися на підприємство, де працював позивач і де отримав ушкодження здоров"я.

В апеляційному суді представник відповідача підтримав доводи скарги в повному обсязі.

Позивач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача , позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що продовж тривалого часу працював на підприємствах вугільної промисловості, у зв'язку зі шкідливими умовами праці захворів на професійне захворювання і висновком МСЕК від 01 вересня 2005 року йому було вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3 групи безстроково; ушкодженням здоров"я йому спричинено моральну шкоду, просив стягнути з відповідача 100 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 12000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами виробництва ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, однак сума в 100000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.

Розглядаючи справу по суті, суд обгрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я позивача, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року (з наступними змінами).

За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки інвалідність позивача із втратою 40% професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням вперше встановлено висновком МСЕК від 01 вересня 2005 року і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", так і Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.

Суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров"я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, перевірені доводи сторін і постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд-

У ХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування зід нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.