Справа №2-250 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„14" лютого 2007 р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Потьомкіна О.П.
при секретарі - Паращенко В.Д.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1.
відповідачів - Юфєрєвої О.М., Димченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИВ:
29.08.2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю - а.с.2-3.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 у позові вказав, що він працював ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ „Північний ГЗК" з 01.02.1982 року по 14.04.1997 року і йому вперше, висновком МСЕК від 18.07.1996р., встановлена втрата профпрацездатності 35% у зв'язку з профзахворюванням з 15.07.1996 року, а з 01.08.1997р. - 35% безстроково. Свого часу відповідач - ВАТ „Північний ГЗК" не врахував коефіцієнт підвищення тарифних ставок на суму відшкодування шкоди - 1,4 з листопада 1996 року згідно СПАП №НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.28 „Правил відшкодування шкоди...", затверджених постановою КМУ від 23.06.1993р. №472.
Для даного перерахунку позивач бере заробіток, вказаний в наказі ВАТ „ПівнГЗК" від 12.07.1996р. №408 - 26504 крб. З урахуванням К-1,4, заробіток буде дорівнювати: 26504 крб. х 1,4 = 371056 крб. або 371 грн. 06 коп., а 35% втрати працездатності: 371,06 грн. х 35% : 100% = 129,87 грн.
Таким чином, недоплати по ВАТ „ПівнГЗК" за період з 01.11.1996р. по 01.04.2001р. складають:
· з 01.11.1996р. необхідно було виплачувати при К-1,4 по 129,87 грн., фактично було виплачено по 92,76 грн., недоплата за 26 місяців складає: 37,11 грн. х 26 міс. = 964,86 грн. -по 01.01.1999р.;
· з 01.01.1999р. необхідно було виплачувати при К-1,12 з урахуванням середнього заробітку за січень 1999 року - 274,56 грн. (згідно абз.6 п.28 „Правил відшкодування шкоди...") по 129,87 грн., фактично було виплачено по 103,89 грн., недоплата за 12 місяців складає: 25,98 грн. х 12 міс. = 311,76 грн. - по 01.01.2000р.;
· з 01.01.2000р. необхідно було виплачувати при К-1,156 з урахуванням середнього заробітку за січень 2000 року - 358 грн. (згідно абз.6 п.28 „Правил відшкодування шкоди...") по 129,87 грн., фактично було виплачено по 120,10 грн., недоплата за 15 місяців складає: 9,77 грн. х 15 міс. = 146,55 грн. - по 01.04.2001р.
2
Загальна сума недоплат по ВАТ „ПівнГЗК" становить -1423,17 грн. З 01.04.2001р. виплату страхових сум здійснює відповідач - Фонд соцстрахування. Недоплати по Фонду соцстрахування складають:
· з 1.04.2001р. необхідно було сплачувати по 129,87 грн., фактично було сплачено по 120,10 грн., недоплата за 11 місяців складає: 9,77 грн. х 11 міс. = 107,47 грн. - по 01.03.2002р.;
· з 01.03.2002р. необхідно було сплачувати при К-1,193 по 154,93грн., сплачено фактично при К-193 по 143,28 грн., недоплата за 12 місяців становить: 11,65 грн. х 12 міс. = 139,80 грн.-по 01.03.2003р.;
· з 01.03.2003р. необхідно було сплачувати при К-1,182 по 183,13 грн., було сплачено при К-1,182 по 169,36 грн., недоплата за 12 місяців складає: 13,77 грн. х 12 міс. = 165,24 грн.-по 01.03.2004р.;
· з 01.03.2004р. необхідно було сплачувати при К-1,152 по 210,96 грн., фактично було сплачено при К-1,152 по 195,10 грн., недоплата склала за 12 місяців: 15,86 грн. х 12 міс. = 190,32 грн.-по 01.03.2005р.;
· з 01.03.2005р. необхідно було сплачувати при К-1,238 по 261,17 грн., сплачено фактично при К-1,238 по 241,53 грн., недоплата за 12 місяців складає: 19,64 грн. х 12 міс. = 235,68 грн.-по 01.03.2006р.;
· з 01.03.2006р. необхідно було сплачувати при К-1,203 по 314,20 грн., було сплачено при К-1,203 по 290,56 грн., недоплата за 3 місяці становить: 23,64 грн. х 3 міс. = 70,92 грн. - по 01.06.2006р.
Загальна сума недоплат по Фонду соцстрахування складає - 909,43 грн.
З 01.06.2006р. необхідно сплачувати щомісячно по 314,20 грн. втраченого заробітку.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача ВАТ „ПівнГЗК" на його користь 1423,17 грн. недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю за період з 01.11.1996р. по 01.04.2001р., а з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі - 909,43 грн. недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю за період з 01.04.2001р. по 01.06.2006р., а також стягувати надалі з 01 червня 2006 року щомісячно з Фонду соцстрахування на його користь по 314,20 грн. - до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав свій позов у повному обсязі, довіривши дати ґрунтовні пояснення своєму представникові.
Представник позивача - ОСОБА_1. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі аргументів, викладених в позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за дорученням - Юфєрєва О.М. у судовому засіданні позов не визнала, підтримала свої письмові заперечення проти позову, суду пояснила, що позивач працював на ВАТ "Північний ГЗК" з 01.02.1982 року слюсарем з ремонту устаткування Ганнівського кар'єру. У зв'язку з втратою працездатності, через тривалу роботу в умовах постійного впливу на організм шкідливого фактору - пилу, потерпілому встановлено професійне захворювання -пиловий бронхіт 1 ступеню. Згідно висновку МСЕК від 18.07.1996р. ОСОБА_2 вперше визнаний інвалідом 3-ї групи з втратою 35% професійної працездатності. Середній заробіток ОСОБА_2 розраховано відповідно до п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків" , затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., зі змінами та доповненнями №1100 від 03.11.1997р. - за його бажанням, тобто за 3 повних календарних місяці роботи перед встановленням стійкої втрати працездатності (квітень, травень, червень 1996 року), і склав -26504000,00 крб. З розміром середнього заробітку потерпілого було ознайомлено під особистий розпис з приміткою "С расчетом заработка согласен. 8.08.96г.". Наказом по комбінату від 12.08.1996р. №408, згідно п.п.9.10. "Правил...", ОСОБА_2 нараховані щомісячні суми відшкодування шкоди в розмірі 9276000 крб. строком з 15.07.1996р. до
3
01.08.1997р. та нараховано одноразову допомогу в розмірі 92764000 крб. Відповідно до висновку МСЕК від 17.07.1997р., ОСОБА_2 встановлено 35% втрати професійної працездатності з 01.08.1997р. - безстроково. Згідно абз.5 п.28 "Правил..." та на підставі спільних постанов адміністрації комбінату та профспілкових комітетів: №28/32 від 10.02.1999р. сума відшкодування шкоди збільшена з 01 січня 1999 року на коефіцієнт - 1.12; №79/9 від 24.02.2000р. - з 01 січня 2000 року на коефіцієнт - 1.156. (Останнє підвищення тарифних ставок та посадових окладів на комбінаті). З 01.04.2001р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності", у зв'язку з чим особову справу потерпілого з щомісячною сумою відшкодування шкоди - 120 грн. 10 коп. передано до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі (акт прийому-передачі №НОМЕР_2). Справу прийнято Фондом без зауважень. В подальшому страхові виплати потерпілому сплачувались Фондом соцстрахування. В позовній заяві позивач вказує, що «в даний час йому стало відомо, що свого часу ВАТ «Північний ГЗК» не застосував підвищення тарифних ставок з 1 листопада в 1.4 рази стосовно до СПАП від 28.11.96р. №215/55». Дане ствердження позивача не відповідає дійсності та матеріалам справи з наступних підстав. ОСОБА_2 стійку втрату працездатності вперше встановлено 18.07.1996р. На момент первинного встановлення стійкої втрати працездатності ОСОБА_2 працював по професії, на якій ушкоджено його здоров'я. Згідно спільної постанови адміністрації та профкому комбінату за №НОМЕР_3, оплата праці робітникам комбінату, в тому числі і позивачу, з 01.11.1996р. провадилась з розрахунку тарифних ставок та посадових окладів, діючих з 02.09.96р., збільшених в 1.4 рази. Тому, заробітна плата позивача з вересня 1996 року нараховувалась з урахуванням коефіцієнту 1,4. У зв'язку з цим законні підстави для подвійного застосування коефіцієнту підвищення заробітної плати -1,4 з 1.11.1996р. до суми відшкодування шкоди в зв'язку з втратою професійної працездатності, встановленої вперше 18.07.1996 р. - відсутні та є грубим порушенням п.28 «Правил...». Крім того, загальний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. Потерпілому ОСОБА_2 розмір відшкодування шкоди у зв'язку з втратою працездатності встановлено в липні 1996 року, а звернувся він до суду про перерахунок сум відшкодування шкоди в червні 2006 року, тобто через 9 років 11 місяців. Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92р. №6, кошти, які просить стягнути позивач, стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду, тому законні підстави для стягнення з ВАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_2 недоплат по щомісячним сумам відшкодування шкоди - відсутні. Це також підтверджується судовою практикою Верховного Суду України (Ухвала колегії Суддів палати у цивільних справах Верховного Суду України від 09 лютого 2006 року щодо вимог потерпілого, які стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, (в тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів), при задоволенні позову кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду. Опублікована в журналі «Вісник Верховного Суду України» за 2006 рік за №11, стор. № 8). Таким чином, ОСОБА_2 щомісячні суми відшкодування шкоди та сума одноразової допомоги були своєчасно нараховані та сплачені комбінатом відповідно до п.22 «Правил...». Вина комбінату в даному випадку - відсутня. У зв'язку з цим, представник комбінату просить суд відмовити позивачу в позові в частині вимог до ВАТ „ПівнГЗК" у повному обсязі.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі за дорученням - Димченко О.М. позов не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що облікова справа позивача була передана Фонду 27.12.2001р. з ВАТ „Північний ГЗК" і на момент передачі справи вже була встановлена сума щомісячних страхових виплат. Фонд продовжив виплату та починаючи з 01.03.2002р. Фондом були застосовані підвищуючи коефіцієнти: 1,193, 1.182, 1.152, 1.238, 1.203. Свої зобов'язання Фонд виконує, страхові суми позивачеві виплачуються своєчасно і в повному обсязі. Крім
4
того, початкова сума страхових виплат була призначена позивачеві ще в 1995 році, тобто до утворення Фонду соцстрахування. В наступні роки страхові суми коригувалися відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки. За таких підстав позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Представник Фонду соцстрахування просить суд відмовити позивачу в позові до Фонду соцстрахування у повному обсязі.
Вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справі судом встановлено, що позивач працював ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ „Північний ГЗК" з 01.02.1982 року по 14.04.1997 року -а.с.4-10.
Висновком МСЕК від 18.07.1996р. позивачу вперше встановлено втрату профпрацездатності 35% у зв'язку з профзахворюванням з 15.07.1996 року, а з 01.08.1997р. - 35% безстроково - а.с.11.
Свого часу відповідач - ВАТ „Північний ГЗК" не врахував коефіцієнт підвищення тарифних ставок на суму відшкодування шкоди - 1,4 з листопада 1996 року згідно СПАП №НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.28 „Правил відшкодування шкоди...", затверджених постановою КМУ від 23.06.1993р. №472.
Для даного перерахунку необхідно взяти заробіток, вказаний в наказі ВАТ „ПівнГЗК" від 12.07.1996р. №408 - 26504 крб. (а.с.13). З урахуванням К-1,4, заробіток позивача буде дорівнювати: 26504 крб. х 1,4 = 371056 крб. або 371 грн. 06 коп., а 35% втрати позивачем працездатності: 371,06 грн. х 35% : 100% = 129,87 грн.
Таким чином, недоплати позивачу по ВАТ „ПівнГЗК" за період з 01.11.1996р. по 01.04.2001р. складуть:
· з 01.11.1996р. необхідно було виплачувати при К-1,4 по 129,87 грн., фактично було виплачено по 92,76 грн., недоплата за 26 місяців складає: 37,11 грн. х 26 міс. = 964,86 грн. -по 01.01.1999р.;
· з 01.01.1999р. необхідно було виплачувати при К-1,12 з урахуванням середнього заробітку за січень 1999 року - 274,56 грн. (згідно абз.6 п.28 „Правил відшкодування шкоди...") по 129,87 грн., фактично було виплачено по 103,89 грн., недоплата за 12 місяців складає: 25,98 грн. х 12 міс. = 311,76 грн. - по 01.01.2000р.;
· з 01.01.2000р. необхідно було виплачувати при К-1,156 з урахуванням середнього заробітку за січень 2000 року - 358 грн. (згідно абз.6 п.28 „Правил відшкодування шкоди...") по 129,87 грн., фактично було виплачено по 120,10 грн., недоплата за 15 місяців складає: 9,77 грн. х 15 міс. = 146,55 грн. - по 01.04.2001р.
Загальна сума недоплат по ВАТ „ПівнГЗК" становить - 1423,17 грн.
З 01.04.2001р., згідно спеціального Закону України, виплату страхових сум здійснює відповідач - Фонд соцстрахування. Враховуючи арифметичної помилки в позові щодо фактично сплачених Фондом соцстрахування страхових сум з 01.03.2006р., недоплати по Фонду соцстрахування складають:
· з 1.04.2001р. необхідно було сплачувати по 129,87 грн., фактично було сплачено по 120,10 грн., недоплата за 11 місяців складає: 9,77 грн. х 11 міс. = 107,47 грн. - по 01.03.2002р.;
· з 01.03.2002р. необхідно було сплачувати при К-1,193 по 154,93грн., сплачено фактично при К-193 по 143,28 грн., недоплата за 12 місяців становить: 11,65 грн. х 12 міс. = 139,80 грн.-по 01.03.2003р.;
· з 01.03.2003р. необхідно було сплачувати при К-1,182 по 183,13 грн., було сплачено при К-1,182 по 169,36 грн., недоплата за 12 місяців складає: 13,77 грн. х 12 міс. = 165,24 грн.-по 01.03.2004р.;
з 01.03.2004р. необхідно було сплачувати при К-1,152 по 210,96 грн., фактично було сплачено при К-1,152 по 195,10 грн., недоплата склала за 12 місяців: 15,86 грн. х 12 міс. = 190,32 грн. - по 01.03.2005р.;
5
- з 01.03.2005р. необхідно було сплачувати при К-1,238 по 261,17 грн., сплачено
фактично при К-1,238 по 241,53 грн., недоплата за 12 місяців складає: 19,64 грн. х 12 міс.
= 235,68 грн. - по 01.03.2006р.;
- з 01.03.2006р. необхідно було сплачувати при К-1,203 по 314,20 грн., було сплачено при
К-1,203 по 290,57 грн., недоплата за 3 місяці становить: 23,63 грн. х 3 міс. = 70,89 грн. - по
01.06.2006р.
Загальна сума недоплат по Фонду соцстрахування складає - 909,40 грн.
Разом з тим, суд не може стягнути з відповідачів на користь позивача вищеприведені суми за весь період недоплат, оскільки згідно ст.43 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р. (з наступними змінами), що діяли на момент незастосування ВАТ „Північний ГЗК" спірного коефіцієнту 1.4 - виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, провадиться за минулий час, але не більш як за три роки до подання заяви про відшкодування шкоди. Позивач у справі відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат у доход держави. У випадку задоволення позову (повністю або частково) судові витрати стягуються з відповідача.
Вимоги щодо стягнення недоплат не більше, ніж за три роки, які передували зверненню особою з позовом до суду про перерахунок, викладено також в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (з наступними змінами).
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі недоплати страхових сум за три роки до дня звернення з позовом до суду, тобто за період з 01.09.2003р. (оскільки позов надійшов до суду в кінці серпня 2006 року) по 01.06.2006р. (оскільки позивач просить стягнути недоплати до 01.06.2006р., а суд не може вийти за межі позовних вимог згідно ст.11 ЦПК України). Розмір недоплат страхових сум за вказаний трирічний період становить - 579,51 грн. із розрахунку:
· з 01.09.2003р. необхідно було сплачувати при К-1,182 по 183,13 грн., було сплачено при К-1,182 по 169,36 грн., недоплата за 6 місяців складає: 13,77 грн. х 6 міс. = 82,62 грн. - по 01.03.2004р.;
· з 01.03.2004р. необхідно було сплачувати при К-1,152 по 210,96 грн., фактично було сплачено при К-1,152 по 195,10 грн., недоплата склала за 12 місяців: 15,86 грн. х 12 міс. = 190,32 грн. - по 01.03.2005р.;
· з 01.03.2005р. необхідно було сплачувати при К-1,238 по 261,17 грн., сплачено фактично при К-1,238 по 241,53 грн., недоплата за 12 місяців складає: 19,64 грн. х 12 міс. = 235,68 грн.-по 01.03.2006р.;
· з 01.03.2006р. необхідно було сплачувати при К-1,203 по 314,20 грн., було сплачено при К-1,203 по 290,57 грн., недоплата за 3 місяці становить: 23,63 грн. х 3 міс. = 70,89 грн. - по 01.06.2006р.
При цьому, на користь позивача з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі щомісяця слід стягувати по 314 грн. 20 коп., починаючи з 01.06.2006р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
З урахуванням вимог п.43 вищевказаних „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (знаступними змінами), в іншій частині позову про: стягнення недоплат з ВВД ФСС за період з 01.04.2001р. по 01.09.2003р., з ВАТ „Північний ГЗК" - у повному обсязі, а також стягнення з ВАТ „КЗРК" - необхідно відмовити.
6
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд виходить з того, що відповідно п.43 зазначених вище „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., позивач ОСОБА_2, а також відповідно до ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито" позивач ОСОБА_2 і Фонд соцстрахування звільнені від сплати державного мита (судового збору). Оскільки позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково (тільки до ВВД ФСС і в межах трирічного терміну до дня звернення до суду з позовом), відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
Разом з тим, відповідно до ст.81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення компенсацій працівникам, відшкодування за затримку їх виплати, а також про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я. В зв"язку з частковим задоволенням позову до ВВД ФСС, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. слід стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі.
На підставі викладеного, у відповідності з п.п.23,28,43,48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст.ст.10,11,60,79,81,88,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_2 579 грн. 51 коп. заборгованості по щомісячних страхових платежах за період з 01.09.2003р. по 01.06.2006р., а також стягувати щомісяця по 314 грн. 20 коп., починаючи з 01.06.2006р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
В іншій частині позову - відмовити.
Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.
Судовий збір відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України - компенсувати за рахунок держави.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.