Справа №22ц-57б Головуючий в 1 інстанції Чернявський М.В.
Категорія 45
Доповідач Жигановська О.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Жигановської О.С.
суддів: Косигіної Л.М., Котік Т.С.
при секретарі судового Нечипоренко І.Г.
засідання
з участю прокурора Кімак Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Вересівського сільського голови ОСОБА_2, Вересівської
сільської ради, третя особа ОСОБА_3 про спонукання
сільського голови до реєстрації державного акту на право приватної
власності на землю, визнання недійсними рішення Вересівської
сільської ради та виконкому даної ради та за зустрічним позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання
недійсними державного акту на право приватної власності на землю
та договору купівлі-продажу земельної ділянки
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського районного суду від 25 грудня 2008 року
встановила :
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. Зазначила, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.11.2005 року вона придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована на території Вересівської сільської ради (район аеропорту). На підставі даного договору їй було видано державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 14.12.2005 року, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за НОМЕР_2.
Незважаючи на її неодноразові звернення, відповідач відмовляється зареєструвати вказаний державний акт, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка рішенням Вересівської сільської ради від 20.07.2005 року була передана в оренду ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Вважає, що означене рішення є незаконним, оскільки порушує
права та законні інтереси власника земельної ділянки ОСОБА_3,
без згоди і відома якого розпорядились його власністю.
Враховуючи наведене, просила задовольнити її позовні вимоги: спонукати Вересівського сільського голову ОСОБА_2 до реєстрації державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 14.12.2005 року, виданого на її ім'я; визнати недійсним рішення Вересівської сільської ради від 20 липня 2005 року про надання спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_5
В процесі розгляду справи ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги і просила визнати недійсним рішення виконавчого комітету Вересівської сільської ради .від 29.01.1999 року №3 в частині вилучення земельної ділянки №126, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 10 жовтня 1997 року.
В червні 200 6 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_3, оскільки виконкомом сільської ради не приймалося рішення про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки у приватну власність, а також у виконкомі відсутнє і рішення сільської ради про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки для житлового будівництва. Оскільки ОСОБА_3 не набув права на спірну земельну ділянку, тому є незаконним її відчуження ОСОБА_1
Рішенням Житомирського районного суду від 25 грудня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданий 10.10.1997 року Вересівською сільською радою Житомирського району на ім'я ОСОБА_3. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.11.2005 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового - про задоволення її вимог і відмову в задоволенні зустрічного позову. Апелянт посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежно оцінено зібрані по справі докази, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 10.10.1997 року видано державний акт на право приватної власності на землю (НОМЕР_3). Як зазначено в даному акті, ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Вересівської сільської ради від 25.11.1996 року №47 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована на території Вересівської сільської ради /район аеропорту/ (а.с.9).
15.11.2005 року ОСОБА_3 вказану земельну ділянку продав ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу (а.с.10).
На підставі даного договору ОСОБА_1 14.12.2005 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2 (а.с.11). Згаданий державний акт не посвідчений головою Вересівської сільської ради ОСОБА_2
Одночасно рішенням виконавчого комітету Вересівської сільської ради, від : .29.01.1999 року №3, спірна земельна ділянка (№12б)була вилучена (а.с.27), і рішенням Вересівської сільської ради від 20.07.2005 року передана в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування житлового будинку Довгалю Миколі Павловичу (а.с.15).
Згодом, рішенням Вересівської сільської ради від 07.12.2005 року ОСОБА_5 передано у приватну власність дві земельні ділянки загальною площею 0,24 га, включаючи і спірну ділянку №126. 23.12.2005 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на. право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010520900132.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд 1 інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки №12 6 площею 0,12 га під індивідуальну забудову та передачу даної земельної ділянки у його власність. Спірна земельна ділянка Вересівською сільською радою була вилучена і в подальшому передана ОСОБА_5 у встановленому законом порядку. Мотиви і підстави, з яких судом задоволено зустрічний позов, у рішенні не наведені.
Проте, з такими висновками суду 1 інстанції погодитися неможливо, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3, відповідає вимогам чинного законодавства, так є належно посвідчений і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №399 (а.с.9).
Оригінал рішення виконкому Вересівської сільської ради від 25.11.1996 року №47 про передачу у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, був в свій час наданий Житомирському районному відділу земельних ресурсів, про що свідчить належним чином завірена копія даного документу (а.с.79).
Та обставина, що вказане рішення з відповідними додатками з невідомих причин не збереглось у Вересівській сільській раді і в подальшому не було передано до архіву, не може вплинути на реалізацію прав ОСОБА_3 як власника земельної ділянки.
Вирішуючи спір, суд 1 інстанції не врахував положення ч.5 ст.116 та ст.143 ЗК України, відповідно до яких надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом, а примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку. Таким чином, за наявності не скасованого і не оспореного державного акта на ім'я ОСОБА_3 Вересівська сільська рада не вправі була розпоряджатися спірною земельною ділянкою і надавати її в оренду, а згодом і у власність іншій особі, тобто ОСОБА_5
Проте, апеляційний суд позбавлений можливості виправити помилку, допущену судом 1 інстанції, шляхом ухвалення нового судового рішення. Так, однією із позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсним рішення Вересівської сільської ради від 20 липня 2005 року про надання спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 Однак, останній не був притягнутий до участі у справі в якості відповідача, незважаючи на те, що в даному випадку зачіпаються його права і законні інтереси. Вказане порушення відповідно до вимог п.4 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до суду 1 інстанції.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що на спірну земельну ділянку видано державний акт ОСОБА_5 Ні даний державний акт, ні рішення 26-і сесії 4-го скликання Вересівської сільської ради від 07.12.2005 року, на підставі якого ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку, не оспорюються. Таким чином, на одну і ту ж земельну ділянку на даний час видано два державних акта, які є чинними.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 апеляційний суд вважає наступне.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Отже, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать, така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити.
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки, як фізична особа, хоча ніякі особисті права чи інтереси ОСОБА_2 при цьому не порушуються, а отже не потребують судового захисту.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 311, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду від 2 5 грудня 2008 року скасувати.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вересівського сільського голови Житомирського району ОСОБА_2, Вересівської сільської ради, третя особа ОСОБА_3 про спонукання сільського голови до реєстрації державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсними рішення виконкому Вересівської сільської ради від 29.01.1999 року №3 в частині вилучення земельної ділянки ОСОБА_3 та рішення Вересівської сільської ради від 20.07.2005 року щодо надання в оренду ОСОБА_5 земельної ділянки направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.