Справа № 22ц/782/09 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Василенко P.O.

Категорія 57 Доповідач: Рафальська І.М.:

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М.. суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В., при секретарі Сухоребрій Т.А., з участю позивачки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" про розірвання договору депозиту та повернення коштів за апеляційною скаргою відповідача на рішення Коростишівського райсуду Житомирської області від 23 грудня 2008 року,

встановила:

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що 27.10.2005р. між ЗАТ КБ „Приватбанк" та нею був укладений договір про депозитний вклад „Стандарт", згідно п.1 якого позивачка як вкладник передає банку грошові кошти в сумі 1114, 79 доларів США на термін 12 місяців - по 27.10.2006р. Пунктом 7 вказаного договору передбачено продовження дії договору на той же термін. За усною згодою позивачки термін дії договору продовжувався.

3.11.2008р. вона звернулася до банку та просила розірвати з нею договір та повернути кошти, однак, відповідачем їй було в цьому відмовлено. Відмова мотивована тим, що неможливо розірвати договір достроково у зв'язку з мораторієм Національного банку України, введеного постановою Правління НБУ № 319 від 11.10.2008р. За таких обставин ьина позбавлена можливості користуватися коштами, на які розраховувала оплатити навчання сина, чим їй завдано моральної шкоди.

Просила постановити рішення про розірвання вищевказаного договору, зобов'язати відповідача повернути їй кошти та стягнути з нього на її користь на відшкодування моральної шкоди 6000 грн.

Рішенням Коростишівського райсуду Житомирської області від 23 грудня 2008 року позов задоволено частково.

Постановлено розірвати договір про депозитний вклад „Стандарт" від 27жовтня 2005 року, укладений між ЗАТ „Приватбанк" в особі Коростишівського відділення та

позивачкою.

Зобов'язано відповідача повернути позивачці 1114, 79 доларів США.

У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; посилається на те, що неможливість виконання передбаченого договором від 27.10.2005р. зобов'язання Приватбанку про розірвання та повернення коштів на вимогу клієнта зумовлена дією постанови правління НБУ від 4.12.2008р. № 413 „Про окремі питання діяльності банків". Апелянт зазначає, що банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, що підтверджується й додатковими роз'ясненнями Національного банку України /лист № 22-310/946-17250 від 6.12.2008р/.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як видно з матеріалів справи, 27.10.2005р. між сторонами був укладений договір про депозитний вклад „Стандарт", згідно п.1 якого позивачка як вкладник передає банку грошові кошти в сумі 1114, 79 доларів США на термін 12 місяців - по 27.10.2006р. Пунктом 7 вказаного договору передбачено продовження дії договору на той же термін. За усною згодою позивачки термін дії договору продовжувався.

Відповідно до п.2 вищевказаного договору, сторони мають право достроково розірвати цей договір у відповідності до чинного законодавства, попередивши про це іншу сторону за два банківські дні до дати розірвання договору.

З матеріалів справи видно, що позивачка повідомила банк про розірвання договору 3.11.2008р./а.с.7/.

За наведених обставин райсуд прийшов до правильного висновку про безпідставність відмови відповідача у достроковому розірванні договору та поверненні коштів та задовольнив позов частково.

Що стосується моральної шкоди, то райсуд правильно відмовив у задоволенні цієї вимоги, оскільки доказів щодо заподіяння їй такої шкоди позивачка, всупереч вимогам ст.60 ЩІК України, суду не надала.

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки дані правовідносини випливають з укладеного між сторонами договору.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" відхилити.

Рішення Коростишівського райсуду Житомирської області від 23 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.