Справа № 4903 Головуючий у 1 інстанції Гончаренко М.Є.

Категорія 55 Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.,

Суддів: Кіянової С.В., Сукманової Н.В..

При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дебальцевський завод металургійного машинобудування» про стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою ОСОБА_1 оскаржується рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 травня 2008 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ ДЗММ про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку з зарплати за пропуском строку на звернення до суду.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона довгий час працювала у ВАТ «Дебальцевський завод металургійного машинобудування». Звільнилась 31 липня 2001 року, але розрахунок по зарплаті не одержала до теперішнього часу. Просить відповідно до вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з серпня 2001 року до лютого 2008 року в сумі 6 634,91 грн, а з врахування податку- в сумі 5 639,67 грн.

Стягнення просила провести з фактичного розрахунку, виходячи із середньомісячного заробітку 83,30 грн,і середньодобового заробітку- 4,17 грн.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 на підставі ст.233 КЗпП України у зв»язку з тим, що нею пропущено тримісячний строк на звернення до суду.

При цьому суд не врахував вимоги ч.2 ст.233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись з позовом до суду про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд не розглянув позовні вимоги позивачки по суті заявлених вимог. На а.с.25 залучена копія рішення Дебальцевського суду від 1.11.2001 року про стягнення на користь позивачки заборгованості по зарплаті з березня по грудень 1999р. за

лютий-березень, червень-жовтень 2000 року, з січня по липень 2001 року, за листопад 2000 року та компенсація по зарплаті.

З пояснень в судовому засіданні в суді першої інстанції та з апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 вимагає стягнення заборгованості по зарплаті, яка вже стягнена за рішенням суду від 1 листопада 2001 року. Позивачка ОСОБА_1 пояснила, що у зв"язку з тим, що заборгованість їй не виплачена виконавчою службою, то вона вимагає її стягнення в повному об"ємі. Вказане рішення суду знаходиться на виконанні Державної виконавчої служби у м.Дебальцево.

Суд відмовляючи в задоволенні позову за пропуском строку не обговорив питання про залучення до участі по справі виконавчої служби в провадженні якої знаходяться виконавчі листи по стягненню заборгованості по зарплаті на користь позивачки, не уточнив позовні вимоги та не розглянув їх по суті. При постановленні рішення про стягнення заборгованості по зарплаті в повному об"ємі припиняються правовідносини між працівником і підприємством.

Суд розглянув не всі вимоги заявлені позивачкою, а також вирішив питання про права і обов"язки осіб, які не брали участі по справі, а саме органів державної виконавчої служби.

Відповідно до п.п. 4,5 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 травня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Дебальцевського міського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.