Справа № 2-1341/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2009 року     Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді     Махлай Л.Д.

при секретарі     Москаленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

 у січні 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем посилаючись на те, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з жовтня 2004 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя у них не склалось, протягом останніх двох років семи місяців відповідач постійно в побуті вчиняв різного роду конфліктні ситуації, сварки, які призвели до розпаду сім'ї. З 25.11.2008 року вони спільним побутом не пов'язані, ніяких взаємних турбот один про одного не здійснюють, шлюбних стосунків не підтримують, проживають за різними адресами. їх син проживає з нею, відповідач вихованням сина не займається, грошей на його утримання не надає. Вважає, що шлюб став носити формальний характер, примирення між ними неможливе.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити, на примирення вона не згодна.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позов. Відповідно до нотаріально завіреної зяви відповідач визнав позов в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Сторони перебувають у шлюбі з 15.10.2004 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2008 року сторони проживають окремо, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, примирення і збереження сім'ї вважають неможливим. Таким чином подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить інтересам сторін.

За таких обставин суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України витрати на правову допомогу є судовими витратами та стягуються з сторони на користь якої ухвалено рішення. Згідно квитанції позивачка сплатила за консультації та складання позовної заяви 250 грн. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 граничний розмір таких витрат складає 40 відсотків від мінімальної заробітної плати за годину роботи. Оскільки суду не надано документів щодо часу, витрачено на правову допомогу, вимоги щодо стягнення цих витрат задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 105, 110-112 СК України, ст.ст. 10, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15.10.2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, а/з № 818 розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито в розмірі 17 грн. в доход держави стягнути з ОСОБА_2.

ОСОБА_1 від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.