Справа № 1-235 2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2008 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Шевчука М.П.
при секретарі :- ОСОБА_1
з участю прокурора: - ОСОБА_2
потерпілої: - ОСОБА_3І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого ТОВ „Житло киянам" інженером технічного нагляду в м. Києві, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого. у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України /в редакції 2001 року/ , -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_4 вчинив, порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за таких обставин.
Він, підсудний ОСОБА_5 10 лютого 2008 року, близько 18 години, в смт. Калинівка Броварського району Київської області, керував по дорученню автомобілем НОМЕР_1, що на праві власності належить ОСОБА_6 в якому перебував один пасажир. Так, підсудний, керуючи та рухаючись вказаним автомобілем, в темну пору доби, по автодорозі „Київ-Чернігів-Н.Яриловичі" в районі 3 км. + 290 метри „під'їзд до м. Бровари" сторону м. Бровари, через вказаний населений пункт смт. Калинівка, проявив безпечність, не вибравши безпечної швидкості, не врахувавши дорожню обстановку, порушивши при цьому п.12.1 Правил Дорожнього Руху /ПДР/ України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Так, підсудний ОСОБА_5, рухаючись вказаним автомобілем, не проявив достатньої уважності за дорожньою обстановкою, та не слідив за змінами на ній, рухаючись в межах населеного пункту, порушивши при цьому вимоги п.2.3-6 ПДР України, відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі. В подальшому, підсудний ОСОБА_4 керуючи та рухаючись вказаним автомобілем НОМЕР_2, з швидкістю біля 60 км/ годину, в населеному пункті, наближаючись до не регульованого пішохідного переходу, по якому рухався пішохід зліва на право, стосовно його руху - потерпіла ОСОБА_3, не правильно вибрав швидкість руху, відповідно до дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості керованим автомобілем, порушивши вимоги п.18.1 ПДР України, згідно з яким водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В подальшому підсудний, проігнорувавши, що автомобіль, який рухався перед ним по сусідній смузі зменшив швидкість, перед пішохідним переходом, для пропускання пішохода, та факт перебування на пішохідному переході пішохода, не зменшив швидкості руху, не зупинився та не надав можливості пішоходу закінчити перехід дороги, не переконався в безпечності своїх дій, грубо порушивши вимоги п.18.4 ПДР України, відповідно до
якого, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В результаті чого підсудний ОСОБА_4 допустив наїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_3 яка переходила проїздну частину вказаної автодороги по пішохідному переході.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід-потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді:- політравма у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (забато-рвана рана в лобній області, вдавлений перелом лобної кістки з переходом на основу черепа, геморрогічні забиття правої лобної і лівої потиличної долів, пост травматичний гайморит, етомоідіт, сфеноідіт), оскольчастим переломів правої лонної і седалищної кісток з розривом лонного суглоба, багато численні обширні садна в області бедер і живота, крововиливи і садна на обличчі, які згідно висновку судово-медичної експертизи за № 30/28 від 03.03.2008 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.
Грубе порушення підсудним ОСОБА_4 п. п. 2.3-6., 12.1, 18.1., 18.4 ПДР України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що наступили - спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в пред'явленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 10.02. 2008 року, близько 18 години, в смт. Калинівка Броварського району Київської області, керував по дорученню автомобілем НОМЕР_1, в якому як один пасажир перебувала його дружина. Керуючи та рухаючись вказаним автомобілем, в темну пору доби, по автодорозі „Київ-Чернігів-Н.Яриловичі" сторону м. Бровари, через вказаний населений пункт смт. Калинівка, не проявив достатньої уважності за дорожньою обстановкою, та не слідив за змінами на ній, рухаючись в межах населеного пункту, з швидкістю біля 60 км/ годину, наближаючись до не регульованого пішохідного переходу, він не надав належного значення, що автомобіль, який рухався перед ним по сусідній смузі зменшив швидкість, перед пішохідним переходом, для пропускання пішохода. В результаті чого, він допустив наїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_3 яка переходила проїздну частину вказаної автодороги по пішохідному переході, і яку він замітив пізно, став гальмувати, але не зміг уникнути наїзду. Про це він зразу ж, повідомив працівників міліції, викликали автомобіль швидкої допомоги, постійно надавав посильну допомогу потерпілій, коли вона перебувала в лікарні. Під час вчинення аварії перебував в тверезому стані, лише був стомлений, так як сильно натрудився на дачі, де виконував земляні роботи. Повністю визнає заявлений прокурором позов, про відшкодування матеріальної шкоди на користь Броварської ЦРЛ, за лікування потерпілої. Просить не позбавляти його волі, і не позбавляти прав на право керування транспортними засобами та врахувати, що він, визнав повністю вину та щиро розкаюється в скоєному, попросив вибачення у потерпілої, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду.
Підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб обмежитись в дослідженні доказів його допитом, оскільки він вину визнає і не заперечує факт скоєння ним порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299., 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_4 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу і визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи в сукупності, всі докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, суд приходить висновку, що в судовому засіданні доведена винність підсудного ОСОБА_4 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п. п. 2.3-б., 12.1., 18.1., 18.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної, дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною скоєння аварії наїзду на пішохода та травмування потерпілої ОСОБА_3І і все це знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, що заподіяло потерпілому тяжке тілесні ушкодження, і він повинен нести відповідальність за вчинене.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ст.286 ч.2 КК України (редакція 2001 року) як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання.
Пом'якшуючими покарання обставинами стосовно підсудного ОСОБА_4 суд визнає:- визнання вини та його щире розкаяння в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання, стосовно підсудного ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_8, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, пом'якшуючі покарання обставини, визнання вини та щире розкаяння в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував всю спричинену матеріальну шкоду, потерпіла не настоює на його суворому покаранню, як особа, підсудний не являється суспільно небезпечним. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.2 КК України, в вигляді позбавлення волі, при звільненні його від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених в ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, за можливе, не приміняти до підсудного ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, хоча він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, що потягло спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, однак при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди перебував в тверезому стані, визнав повністю свою вину, добровільно відшкодував, всю спричинену матеріальну шкоду, потерпіла клопоче про не примінення до підсудного додаткового покарання.
Цивільний позов по справі, що був заявлений потерпілою ОСОБА_3І, на досудовому слідстві, до підсудного в сумі 100 000 гривні, то в судовому засіданні потерпіла звернулась до суду з заявою, яку підтримала в судовому засіданні, про відмову від раніше заявленого позову, так як він її відшкодований в повному обсязі. Відмова від позову потерпілою, судом прийнята. Підлягає до повного задоволення цивільний позов, заявлений прокурором Броварського району в інтересах держави в особі Броварської ЦРЛ, до підсудного в сумі 2359 гривні 04 копійки, витрат за лікування потерпілої /а.с. 148/.
Судові витрати по справі в сумі -304 гривні 24 копійки за проведення судово-автотехнічної експертизи /а.с. 112/, та в сумі -633 гривні 42 копійки за проведення судово-автотехнічної експертизи /а.с. 137/, необхідно стягнути з підсудного на користь експертних установ.
Речовий доказ по справі : - автомобіль НОМЕР_2, що переданий на збереження / а.с. 42-43 /, на майданчик для утримання затриманого автомототранспорту в Броварський РВ ГУ УМВС України в Київській області, слід повернути власнику та дозволити ним користуватись і розпоряджатись, після вступу вироку в законну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИ В:
ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України (ред. 200! року) та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком - 4 (чотири) роки, без позбавленням його права керувати транспортними засобами.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування основної міри, призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України (ред. 2001 p.), з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в - 3 (три) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживанні; роботи періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_4 - залишити без зміни, підписку про невиїзд, з постійного місця проживання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7., витрат за лікування ОСОБА_3, суму - 2 359 /дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять/ гривні 04 копійки, які перерахувати на користь Броварської ЦРЛ Київської області на р/р № 354 190 020 001 87 в УДК у Київській області, МФО 821018 код 01994497 з поміткою /за лікування ОСОБА_3І./
Стягнути з засудженого ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7., судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи, суму - 304 /триста чотири/ гривні 24 копійки, які перерахувати в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області на р/р № 352 220 020 004 60 в УДК у Київській області. МФО 821018 код 25574713 з поміткою /за проведення експертизи та досліджень № 1045 від 02.04.2008 року в тому числі ПДВ/.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 - та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7., судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи, суму - 633 /шістсот тридцять три/ гривні 42 копійки, які перерахувати в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області на р/р № 352 220 020 004 60 в УДК у Київській області. МФО 821018 код 25574713 з поміткою /за проведення експертизи та досліджень № 1214 від 21.04.2008 року в тому числі ПДВ/.
Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, слід повернути власнику та дозволити ним користуватись і розпоряджатись після вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з часу проголошення, через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.