УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/9976/14-ц Головуючий в 1 інстанції – Рунчева О.В.

Провадження №22ц/774/1576/К/17 Доповідач – Барильська А.П.

Категорія - 59 (I)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Видрик А.А.,

за участі: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбізнес+" – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбізнес+" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбізнес+" до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання свідоцтва про право власності недійсним та витребування майнового комплексу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року позивач звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання свідоцтва про право власності недійсним та витребування майнового комплексу, в обґрунтування якого зазначено, що відділом ДВС Нікопольського МРУЮ, в порушення ухвали Нікопольського районного суду від 05.12.2011 року про забезпечення позову, реалізовано майно, яке, на момент реалізації, знаходилось під арештом та на відчуження якого було покладено заборону. Крім того, при проведенні торгів не було зазначено відомостей про земельну ділянку, на якій розташовано майновий комплекс, в тому числі кадастрового номеру земельної ділянки, що є обов'язковою передумовою для дотримання при здійсненні правочину а саме: реалізації майнового комплексу через прилюдні торги.

Уточнивши позовні вимоги, в останній їх редакції позивач просив:

- визнати прилюдні торги з реалізації комплексу на земельній ділянці площею 10000,00 кв.м. розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів № 296, а саме: літ. А міні-мукомольний завод 341,50 кв.м, літ. Б склад готової продукції 242,9 кв.м., літ В склад зерна597,4 кв.м., літ. Г будівлі естакади476,00 кв.м.  -  недійсними.

- визнати свідоцтво ВРО № 737646 про право власності ОСОБА_4J1. на комплекс будівель по вул. Електрометалургів № 296 в м. Нікополі Дніпропетровської області, який складається з: міні-мукомольний завод, літера А, загальною площею 341,50 кв.м, склад готової продукції літера.Б, загальною площею 242,90 кв.м., склад зерна літера В загальною площею 597,40 кв.м., будівлі естакади літера Г, загальною площею 476,00 кв.м.  виданого на підставі акта про проведення прилюдних торгів від 12.01.2012 року та посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 -  недійсним.

- витребувати майновий комплекс, на земельній ділянці площею 10000,00 кв.м., розташованого заадресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалугрів, 296, а саме: літ. А міні-мукомольний завод 341,50 кв.м, літ. Б склад готової продукції 242,9 кв.м., літ В склад зерна597,4 кв.м., літ. Г будівлі естакади 476,00 кв.м.  з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь TOB «Стройбізнес+». (а.с.200-208).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Стройбізнес+" ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача зауважує на тому, що позовні вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання свідоцтва про право власності недійсним та витребування майнового комплексу мають бути задоволені з тих підстав, що відділом ДВС Нікопольського МРУЮ та ПП ДФ «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було порушено порядок продажу майнового комплексу на прилюдних торгах, що відбулись 12.01.2012 року.

Так, органом ДВС до Спеціалізованої організації інформацію про будівлі (споруди, приміщення) оспорюваного майнового комплексу надано не в повному обсязі (зазначено: комплекс будівель по вул. Електрометалургів, № 296 в м. Нікополі Дніпропетровської області, який складається з: міні-мукомольний завод, літера А, загальною площею 341,50 кв.м, склад готової продукції літера.Б, загальною площею 242,90 кв.м., склад зерна літера В загальною площею 597,40 кв.м., будівлі естакади літера Г, загальною площею 476,00 кв.м.) в той час, як в порушення п. 3.2 Тимчасового порядку в заявці були відсутні відомості про земельну ділянку.

В свою чергу Спеціалізованою організацію інформацію про будівлі (споруди, приміщення) оспорюваного майнового комплексу надано в повному обсязі (зазначено: комплекс будівель по вул. Електрометалургів, № 296 в м. Нікополі Дніпропетровської області, який складається з: міні - мукомольний завод, літера А, загальною площею 341,50 кв.м, склад готової продукції літера.Б, загальною площею 242,90 кв.м., склад зерна літера В загальною площею 597,40 кв.м., будівлі естакади літера Г, загальною площею 476,00 кв.м.) в той час, як в порушення пунктів 3.5, 3.7 Тимчасового порядку жоден документ не містить відомостей про земельну ділянку.

В той час, як зазначення відомостей про земельну ділянку, на якій розташовано майновий комплекс, в тому числі кадастрового номеру земельної ділянки, є обов'язковою передумовою для дотримання при здійсненні правочину а саме: реалізації майнового комплексу через прилюдні торги.

   Відомості щодо земельної ділянки відсутні також в акті про проведення аукціону з реалізації майна, від 12.01.2012 року, протоколі присутності на прилюдних торгах від 12.01.2012 року, протоколі № 08/562/11/А/-26н2 проведення прилюдних торгів від 12.01.2012 року.

Також представник позивача зауважує на тому, що за рішенням суду має бути скасоване свідоцтво ВРО № 737646 про право власності на майновий комплекс, оскільки воно видано ОСОБА_2 на підставі акту про проведення прилюдних торгів та спірне майно повинно бути витребуване з володіння ОСОБА_3

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що  майновий комплекс, який складався з мінімукомольного заводу (літ.А, 341,5 кв.м), складу готової продукції (літ.Б, 242,9 кв.м), складу зерна (літ.В, 597,4 кв.м), будівлі естакади (літ.Г., 476 кв.м), розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 296, належав ТОВ «Стройбізнес+» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2006 року, виданого виконкомом Придніпровської сільської ради.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року по справі № 2-2081/09 було визнано договір купівлі - продажу спірного комплексу від 26 жовтня 2007 року, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройбізнес +» (с.Менжинське Нікопольського району), від імені якого діяв на підставі довіреності на розпорядження майном від 07 липня 2007 року, ОСОБА_7, дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на зазначений комплекс (а.с.154-156).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2011 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року по справі № 2-2081/09 було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ «Стройбізнес +», ОСОБА_8 про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено (а.с.157-159).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Нікопольської міської ради 11 травня 2010 року серії САС № 773572 на підставі рішення виконкому від 28 квітня 2010 року № 259/7, право власності на комплекс по вул.Електрометалургів, 296 у м. Нікополь Дніпропетровської області було зареєстровано за ТОВ «МАКАР-С» ( а.с.168).

Між ТОВ «МАКАР-С» та ОСОБА_9 22 квітня 2011 року у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу зазначеного майнового комплексу.

Згідно умов договору, продаж вчинено за 560000 грн., які покупець ОСОБА_9 згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/22 від 22 квітня 2011 року сплатив продавцю ТОВ «МАКАР-С» до підписання цього Договору.

Продавець зобов'язувався у строк до 22 травня 2011 року підготувати документи для посвідчення договору купівлі-продажу нотаріально, але свої зобов'язання не виконав, що зумовило ОСОБА_9 звернутися до суду.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2011 року було визнано договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКАР-С» від 22 квітня 2011 року дійсним.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на комплекс, який складається з мінімукомольного заводу (літ.А, 341,5 кв.м), складу готової продукції (літ.Б, 242,9 кв.м), складу зерна (літ.В, 597,4 кв.м), будівлі естакади (літ.Г., 476 кв.м), розташованого за адресою:Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 296.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року було задоволено заяву ТОВ «Стройбізнес+» про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення від 01 липня 2011 року скасовано, залучено ТОВ «Стройбізнес+» до розгляду справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

За результатами перегляду рішення суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 було відмовлено.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 06.02.2015 р. було скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майновий комплекс, який складається з міні-мукомольного заводу (літера А, загальною площею 341,5 кв.м), складу готової продукції (літера Б, загальною площею 242,9 кв.м), складу зерна (літера В, загальною площею 597 кв.м), будівлі естакади (літера Г, загальною площею 476,0 кв.м), розташованих за адресою: м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 296.

На підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 01 липня 2011 року, скасованого за нововиявленими обставинами ухвалою суду від 11 жовтня 2011 року, спірний комплекс 28 липня 2011 року було зареєстровано Комунальним підприємством «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» за позивачем ОСОБА_9, який згідно договорів купівлі-продажу від 25 та 26 серпня 2011 року продав його третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3.

Станом на 05 грудня 2012 року право власності на спірний майновий комплекс зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 25 та 26 серпня 2011 року.

Вищевказані обставини встановлені ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року (а.с.166-172).

Як убачається з інформації відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 19 грудня 2012 року № 72613, у провадженні відділу перебував виконавчий лист № 2-5234, виданий 31 жовтня 2011 року Нікопольським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 141 430 грн. Боржником в порядку ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» запропоновано звернути стягнення на комплекс нежитлових будівель по вул. Електрометалургів, 296 ( а.с.17).

На підставі цього державним виконавцем було вжито заходи по зверненню стягнення на вищевказане майно.

За результатами торгів Приватним Підприємством "Спеціалізоване Підприємство "Юстиція" складено протокол проведення торгів від 12 січня 2012 року № 08/562/11/А-26н-2 (а.с.25-26).            

Переможцем торгів згідно із цим протоколом стала ОСОБА_2, про що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_11 складений Акт про проведення аукціону з реалізації майна від 12 січня 2012 року (а.с.21-23, а.с. 25-26).

12 січня 2012 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі Акту про проведення аукціону з реалізації майна видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності на комплекс будівель, який складається з мінімукомольного заводу (літ.А, 341,5 кв.м), складу готової продукції (літ.Б, 242,9 кв.м), складу зерна (літ.В, 597,4 кв.м), будівлі естакади (літ.Г., 476 кв.м), розташованого за адресою:Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 296 (а.с.27).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що  порушень правил проведення торгів з реалізації 12 січня 2012 року комплексу, який складається з мінімукомольного заводу (літ.А, 341,5 кв.м), складу готової продукції (літ.Б, 242,9 кв.м), складу зерна (літ.В, 597,4 кв.м), будівлі естакади (літ.Г., 476 кв.м), розташованого за адресою:Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 296 встановлено не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов’язковою умовою правомірності правочину.

Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу недійсним, є повернення сторін договору купівлі-продажу – продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов’язальних відносин.

Проте, сам по собі факт порушення порядку проведення прилюдних торгів не може бути безумовною підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1884цс15 від 18 листопада 2015 року і відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» й Інструкції про проведення виконавчих дій свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення – статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження»), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (надалі – Тимчасове положення) .  

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами ст.ст. 650, 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом  свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1–3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, в контексті об’єкта продажу на аукціоні, є порушення вимог Тимчасового положення.

Відповідно до п. 3.5, 3.11, 4.14, 4.15, 6.1, 6.2, 6.3 даного Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованим у Мін’юсті 21.05.2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Під час прилюдних торгів ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова та продажна ціна майна, сума сплаченого гарантійного внеску, розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати, пропозиції покупців відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів). У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші 

відомості. Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.

Керівник спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, зазначає в протоколі відповідні суми та номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення прилюдних торгів. 

Копії затвердженого протоколу видаються переможцю прилюдних торгів та державному виконавцю у триденний строк з моменту проведення аукціону. Після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. Копія акта надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованої організації.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно інформації відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 19 грудня 2012 року № 72613, у провадженні відділу перебував виконавчий лист № 2-5234, виданий 31 жовтня 2011 року Нікопольським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 141 430 грн. Боржником в порядку ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» запропоновано звернути стягнення на комплекс нежитлових будівель по вул. Електрометалургів, 296 ( а.с.17).

На підставі цього державним виконавцем було вжито заходи по зверненню стягнення на вищевказане майно.

За результатами торгів Приватним Підприємством "Спеціалізоване Підприємство "Юстиція" складено протокол проведення торгів від 12 січня 2012 року № 08/562/11/А-26н-2 (а.с.25-26).            

Позивачем по справі, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, порушень встановлених правил проведення торгів з реалізації 12 січня 2012 року комплексу, який складається з мінімукомольного заводу (літ.А, 341,5 кв.м), складу готової продукції (літ.Б, 242,9 кв.м), складу зерна (літ.В, 597,4 кв.м), будівлі естакади (літ.Г., 476 кв.м), розташованого за адресою:Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 296 доведено не було, тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання свідоцтва про право власності недійсним та витребування майнового комплексу мають бути задоволені з тих підстав, що відділом ДВС Нікопольського МРУЮ та ПП ДФ «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було порушено порядок продажу майнового комплексу на прилюдних торгах, що відбулись 12.01.2012 року, оскільки позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, не доведено вказаних обставин.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбізнес+» до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції та Дніпропетровської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо забезпечення реального виконання ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 05.12.2011р., справа №3703/11, про накладення арешту на нерухоме майно - комплекс будівель по вул.Електрометалургів, 296 в м.Нікополі Дніпропетровської області, який складається з: міні-мукомольного заводу, літера А, складу готової продукції, літера Б, складу зерна, літера В, будівлі естакади, літера Г; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Крім того слід зауважити, що згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року колегією Вищого адміністративного суду України розглянуто справу за позовом ТОВ "Стройбізнес+" до ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності ДВС при проведенні прилюдних торгів, які є предметом даного спору, та за результатами розгляду вказаної справи встановлено відсутність протиправної бездіяльності ДВС при проведенні прилюдних торгів 12.01.2012 року.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року було встановлено відсутність протиправної бездіяльності ДВС при проведенні прилюдних торгів 12.01.2012 року в частині порушення порядку реалізації майна.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що з прилюдних торгів було реалізовано майно, яке, на момент реалізації, знаходилось під арештом та на відчуження якого було покладено заборону, з огляду на наступне.

Як передбачено ч.1 та ч.2 ст.11 Закону У країни «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й, зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції вчинялись необхідні дії, спрямовані на виконання виконавчого листа №2-5234 від 31.10.2011р., зокрема, шляхом реалізації комплексу будівель по вул. Електрометалургів, 296 в м. Нікополі Дніпропетровської області з прилюдних торгів.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у державного виконавця підстав для зупинення виконавчого провадження, виключний перелік яких міститься в ст.37 Закону «Про виконавче провадження» та передбачає можливість його зупинення в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа або реалізації арештованого майна, а не на підставі ухвали суду про забезпечення іншого позову.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 22.10.2014 р. було прийнято остаточне рішення у справі за позовом ОСОБА_9 до товариства з обмеженою відповідальністю «Макар-С» про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на комплекс, третьої особи із самостійними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбізнес+» про визнання права власності на майновий комплекс та витребування майна, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання його добросовісним набувачем та визнання права власності на майно, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 про визнання її добросовісним набувачем нерухомого майна, яке набрало законної сили 23.12.2014р. після його перегляду Апеляційним судом Дніпропетровської області (провадження №22ц/774/10306/14), а ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 06.02.2015р. скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майновий комплекс, який складається з міні-мукомольного заводу (літера А, загальною площею 341,5 кв.м), складу готової продукції (літера Б, загальною площею 242,9 кв.м), складу зерна (літера В, загальною площею 597 кв.м), будівлі естакади (літера Г, загальною площею 476,0 кв.м), розташованих за адресою: м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 296.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що з боку ДВС було допущено порушення п.3.7 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме не зазначено відомостей по земельну ділянку при поданні інформації для організації торгів, з тих підстав, що в даному випадку на прилюдних торгах відбувалась реалізація комплексу будівель, тобто декілька об’єктів нерухомого майна, а не цілісний майновий комплекс.

Відповідно до п.29 Методики оцінки майна, затвердженого КМУ від 10.12.2003 року № 1891, встановлено відмінності майнового комплексу та цілісного майнового комплексу, згідно якого якщо об’єктом оцінки для замовника є сукупність якихось об’єктів нерухомості (виробничий цех, склад, контора, тощо) з обладнаня та технікою це всього лише майновий комплекс, тоді як до складу цілісного майнового комплексу входить сукупність активів, що забезпечують конкретну господарську діяльність конкретного підприємства.

Крім того, відповідно до п.3.7 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна зазначено, що у випадку реалізації «цілісного майнового комплексу» додатково зазначаються, серед іншого: обсяг та номенклатура продукції, кількість та склад робочих місць.

Враховуючи, що жодних активів чи пасивів, окрім об’єктів нерухомості, на прилюдних торгах 12.01.2012 року не реалізовувалось, немає підстав вважати, що було проведено реалізацію «цілісного майнового комплексу».

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що за рішенням суду має бути скасоване свідоцтво ВРО № 737646 про право власності на майновий комплекс, оскільки воно видано ОСОБА_2 на підставі акту про проведення прилюдних торгів та спірне майно витребуване з володіння ОСОБА_3, з тих підстав, що прилюдні торги з реалізації спірного майна не скасовані та недійсними не визнані, у звязку з чим відсутні правові підстави для скасування свідоцтва про право власності на спірне майно.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, зокрема врахував те, що відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача повинна бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції, на підставі ст. 308 ЦПК України, залишено без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбізнес+" відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: