ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
14.05.07 Справа № 19/93
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Млинівському районі
на ухвалу господарського суду Рівненської області від 27.02.2007р.
у справі № 19/93
за заявою ТзОВ «Ріксос-Трускавець», смт.Млинів
про визнання себе банкрутом,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від боржника –Череватий Л.Б. - ліквідатор
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.02.2007р. у справі № 19/93 (суддя Тимошенко О.М.) про банкрутство ТзОВ «Ріксос-Трускавець», смт.Млинів відмовлено ДПІ у Млинівському районі в прийнятті позовної заяви про визнання третьою особою у справі про банкрутство, яка заявляє самостійні вимоги.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник –ДПІ у Млинівському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не містить вичерпного переліку осіб, які можуть брати участь при розгляді справи про банкрутство, а тому, на думку скаржника, податкова інспекція вправі була звернутись із заявою про визнання її третьою особою у справі про банкрутство, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Крім того, на думку скаржника, судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство до отримання висновків Служби безпеки України та податкової міліції щодо наявності у діях посадових осіб боржника ознак фіктивного чи умисного банкрутства, а також щодо неповерення валютної виручки по експортованих товарах на територію України.
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За умовами ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вищевказаний Закон не передбачає можливості звернення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги з позовною заявою до боржника у справі про банкрутство, оскільки сторонами у справі про банкрутство є кредитори та боржник. Даний закон не відносить третіх осіб і до учасників провадження у справі про банкрутство.
Підстави, порядок та строки заявлення грошових вимог до боржника врегульовано ст.ст. 14, 51, 52 Закону.
Окрім того, стаття 51 Закону, відповідно до якої здійснюється провадження у справі, передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.
За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
У зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутня процедура розпорядження майном боржника, та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно з ч. 2 ст. 51 Закону.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. При цьому господарським судом розглядаються ті заяви кредиторів щодо яких існують заперечення боржника.
Отже, на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом у порядку ст. 51 Закону конкурсні кредитори у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, відсутні.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 27.02.2007р. у справі № 19/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.