Справа № 22ц-2295/08 Головуючий у першій інстанції - Яворська Ж.М.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Данилової О. О.,
суддів: Лівійського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Аніщенко Д.В.,
за участю : представника позивача - Курник В.О., представника відповідача -ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2008 p., ухваленого за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі – ВАТ „Кредитпромбанк")
до
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
про розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення
заборгованості,
встановила:
В червні 2008 р. ВАТ «Кредитпромбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, договору поруки та стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що між ним та ОСОБА_1. 8 травня 2007 р. укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк відкрив не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 160000 грн., зі сплатою 12, 1 % річних в іноземній валюті за користування кредитними коштами та 17% річних в національній валюті, строком до 7 травня 2012 р. включно.
8 травня 2007 р. в якості забезпечення зобов'язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором між Банком та ОСОБА_2. укладено договір поруки.
Посилаючись на те, що зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором відповідачі не виконують, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 149645 грн. 07 коп.3аборгованості за кредитним договором, розірвавши кредитний договір та договір поруки.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2008 р. позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 8 травня 2007 p., укладений між Банком та ОСОБА_1 та договір поруки від 8 травня 2007 p., укладений між Банком та ОСОБА_2. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку 149645 грн. 07 коп.3аборгованості за кредитним договором та 1496 грн. 46 коп. судового збору і на користь держави 203 грн. 54 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Як встановлено судом, 8 травня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до нього Банк відкрив не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 160000 грн., зі сплатою 12, 1 % річних в іноземній валюті за користування кредитними коштами та 17% річних в національній валюті, строком до 7 травня 2012 р. включно. Кредит надано на часткову оплату за придбаний автомобіль.
На підставі рахунку-фактури № СФ-0000016 від 8 травня 2007 р. Банк перерахував меморіальним ордером № 61-61 від 8 травня 2007 р. на рахунок продавця 144000 грн.
8 травня 2007 р., в якості забезпечення зобов'язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Відповідно до умов вищезазначеного договору поручитель зобов'язалась перед Банком відповідати за виконання боржником - ОСОБА_1 - зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі, включаючи суму основного боргу, а також відсотки за користування кредитом.
Крім того, в той же день, між Банком та ОСОБА_1. укладено договір застави автомобіля Brilliance MI SY 7240 2006 р. випуску, реєстраційний НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2, власником якого є позичальник.
З листопада 2007 р. ОСОБА_1 не виконувала умови кредитного договору і станом на 13 червня 2008 р. утворилось 149645 грн. 07 коп.3аборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.2 кредитного договору, Банк має право у випадку порушення умов кредитного договору достроково стягнути всю суму заборгованості по кредиту та процентів, нарахованих за фактичний строк користування кредитними коштами, а також вимагати дострокового розірвання кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від усіх боржників разом.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі порушили прийнятті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів за його користування. Тому, відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 543, 1054 ЦК України, суд обґрунтовано стягнув солідарно з відповідачів 149645 грн. 07 коп.3аборгованості, а також розірвав кредитний договір, укладений 8 травня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 та договір поруки, укладений між Банком та ОСОБА_2.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про добровільну реалізацію заставленого майна. Відповідно до нього, Банк зобов'язався від імені та за рахунок довірителя здійснити необхідні дії щодо реалізації заставленого майна, а саме, автомобіля Brilliance MI SY 7240 2006 р. випуску, реєстраційний НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2 та за рахунок вирученої від реалізації майна суми задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості за кредитним договором.
Як пояснив представник позивача в засіданні судової колегії, автомобіль до цього часу знаходиться на реалізації у позивача.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого
заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені норми закону та не застосував їх до спірних правовідносин. Хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладені положення закону та обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду слід змінити, доповнивши висновок суду про спосіб стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме - звернути стягнення на предмет застави, автомобіль Brilliance MI SY 7240 2006 р. випуску, реєстраційний НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2.
Доводи апелянта про те, що під час укладання договору поруки, не була отримана згода другого з подружжя, а тому зазначений договір не відповідає нормам чинного законодавства, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки отримання такої згоди при укладанні договору поруки не передбачено законодавством. До того ж, зазначений договір ніким не оспорювався.
Твердження апелянта про те, що в силу договору про добровільну реалізацію заставленого майна позивач використав свої права щодо звернення стягнення на заставлене майно, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки автомобіль, який передано Банку за цим договором, на даний час не реалізовано.
Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд помилково стягнув їх в солідарному порядку з відповідачів. В зв'язку з чим, рішення суду в цій частині необхідно змінити відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Згідно ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ „Кредитпромбанк" по 748 грн. 23 коп., з кожної та на користь держави по 101 грн. 77 коп. і по 15 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, з кожної.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,
виpішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2008 р. в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення таким висновком.
Звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль Brilliance MI SY 7240 2006 р. випуску, реєстраційний НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2.
Змінити рішення в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ „Кредитпромбанк" по 748 грн. 23 коп. судового збору з кожної та на користь держави по 101 грн. 77 коп. судового збору та по 15 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, з кожної.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.